WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Омар Хайям - Реферат

Омар Хайям - Реферат

відношень. Знову базуючись на згоді з Арістотелевою точкою зору, він так зформулював принцип неперервності: "Величини можна ділити нескінченно, тобто вони не складаються з неподільних величин". Разом з тим, він пішов далі та ввів нове визначення пропорції, в якому рівність відношень зводилась до співпадіння їх розкладенню у неперервні дроби. Він довів еквівалентність своєї теорії відношень з теорією Евкліда, пов'язав вже дві існуючі теорії (відношень чисел та загальної теорії відношень), та, базуючись на принципі неперервності, встановив при цьому існування загальної теореми, про існування четвертої пропорційної до трьох даних величин. У третій книзі Хайям звернувся до множення відношень і саме тут по новому трактував зв'язок понять відношення і числа. Він висловився за введення в математику подільної одиниці та нового роду чисел, за допомогою яких можна було б виразити будь-які відношення величин. На відміну від Евкліда та інших давньогрецьких математиків, Омар Хайям не тільки не протиставляв числа неперервним величинам, геометрію - арифметиці, а й намітив конкретні шляхи до виявлення єдності протилежностей, до ліквідації прірви між дискретністю та неперервністю.
Філософія та релігія у світогляді Хайяма
У Ісфаханський період Омар Хайям займався також і проблемами філософії, з особливою старанністю вивчаючи величезне наукове дослідженняАвіценни. Один з філософських творів Авіценни - "Звертання", присвячене деяким питанням навчання перипатетиків, Омар Хайям перевів з арабської на мову фарсі, виявивши тим самим свого роду новаторство: роль мови науки грала у цей час винятково арабська. Відомо, що вивчав Хайям також і твори прославленого арабського поета - філософа Абу-л-Червона ал-маари (973-1057).
Проблем філософії та релігії Хайям торкнувсяся у багатьох своїх віршах та у 5-ти спеціальних трактатах. Але його світогляд і досі не має однозначної оцінки, бо багато в чому його філософські трактати розходяться з поетичними висловлюваннями. До 1080 року належить перша праця Омара Хайяма - "Трактат про буття і повинність". Трактат був написаний у відповідь на лист імама і судді ан-Насаві, який пропонував "царю філософів Заходу і Сходу Абу-л-Фатху ібн Ібрахиму Хайямові" висловитися в питаннях "про мудрість творця у створенні світу й особливо людини і про необхідність людей молитися". До цього трактату належить також "Відповідь на три питання: необхідність протиріч у світі, детермінізму та довговічності", у передмові до якої Хайям зазначив, що він не чекав, що "йому поставлять питання, де міститься такий сумнів". Звертання до Хайяма ідеолога ісламу було викликано антиісламськими висловленнями, що поширювалися вже в той час різними релігійними сектами. Вірогідно, лист мав на меті спонукати Хайяма виступити з відкритим визнанням основних положень ісламу. Чи було це спробою допомогти поету відвести від себе чутки про вільнодумство, чи спроба змусити його виправдовуватись - достеменно не відомо. У відповідному трактаті Омар Хайям, заявивши себе учнем і послідовником Авіценни, висловив свої судження з філософських позицій. Визнаючи існування Бога як першопричини всього сущого, Хайям стверджував, однак, що конкретний порядок будь-яких явищ не є результатом Божественної мудрості, а визначається в кожному окремому випадку законами самої природи. В загальному, у своїх філософських трактатах Хайям виступав як прибічник східного арістотелізму із значними елементами неоплатонізму, який значно пристосований до мусульманського віровчення. Раціоналістичні доводи використовувалися Хайямом на підтвердження важливих положень ісламу та релігійної обряднсті. Точка зору Хайяма згодом отримала в Європі назву "концептуалізм".
Світогляд Хайяма у рубаї
Незрівнянно більш сміливо, нерідко зухвало, антиісламські та відверто атеїстичні настрої вченого знаходили вираження в його віршах - рубаї (рубайят, робайят). У них мудрий та милосердний (згідно трактатам автора) Аллах у віршах представлявся то нерозумним п'яничкою,
Розбив ти келих мій, о невблаганний Боже!
Замкнув ти вхід мені у рай жаданий, Боже!
На землю вилив ти вологу пурпурову!
Чим хочеш присягну, що ти… ти п'яний, Боже!
то ремісником, який, дико шаленіючи, знищував діло рук своїх,
О Майстре, нашого життя первопричина!
Чом стільки має вад твій первотвір - людина?
Як добре виліпив, навіщо розбиваєш?
А вийшла помилка - чия ж у тім провина?
то навіть деспотом; порядок, встановлений ним на землі - досить несправедливий:
Чому, о небеса, у недотепи-скнари
Є лазня, млин і сад, є табуни й отари,
А праведному й корж нелегко дістається?
Не шани варті ви, а злого глуму й кари!
Часто його поезія була проникнута фаталізмом, при чому не божественним, а матеріалістичним, де людина - не божественна еманація, а прах:
Якщо й премудрому не подолати Долі,-
Що хочеш уявляй собі в небеснім колі,
А смерті не минеш! Хіба не все одно,
Чи з'їсть тебе хробак, чи лютий звір у полі?
Часто критика розповсюджувалася не тільки на іслам, а й на усі релігії:
В Каабі, в капищах,- дух рабства і покори.
Співають рабству гімн церковні дзвони й хори,
Міхраби, храми, хрест - та це ж усе ознаки
Терпіння рабського, його міцні підпори!
У багатьох віршах Хайям гедоністично закликав насолоджуватись земним життям, не чекаючи благ, обіцяних ісламом після смерті:
Юначе, підведись - горить зоря ясна!
В прозорі келихи налий огню-вина!
В цім тліннім закутку живеш ти мить… а потім,
Хоч як жадатимеш, не вернеться вона.
Оспівувалася ним також жіноча краса та кохання:
Вставай і серце нам розвесели, кохана!
Від погляду твого зціліє в серці рана.
Налий вина, а ми - укупі вип'єм, поки
Із праху нашого не виліпили жбана.
Загалом, вірші Хайяма проникнуті гордістю за людину, протестом проти несправедливості, яка так часто трапляється на землі, та гуманізмом:
Якби мені до рук - скрижалі Долі,
Я розписав би їх по власній волі!
Із світу вигнав би всі смутки, болі,
Чолом небес досяг, не жив би долі!
Відносно кількості написаних Хайямом рубаї остаточної відповіді дослідниками не дано. Всі списки, які знаходяться в Європі, ледве нараховують більш ніж 1200 чотиривіршів, вчений-дослідник творчості Хайяма Свамі Говінда Тіртха визначив
Loading...

 
 

Цікаве