WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Омар Хайям - Реферат

Омар Хайям - Реферат

Маликшахі". Ці таблиці були широко поширені на середньовічному Сході.
Хайям і астрологія
Астрономія в епоху Омара Хайяма була нерозривно зв'язана з астрологією, остання входила в число середньовічних наук, що відрізнялися особливою практичною необхідністю. Астролог проходив ґрунтовну підготовку, він повинний був добре знати такі дисципліни, як геометрію, науку про властивості чисел, космографію і систему зоряних ознак, тобто мистецтво складання гороскопів, володіти широким колом спеціальної літератури. Омар Хайям входив у найближчу свиту Малик-шаха, тобто в число його надимів - радників, і, зрозуміло, практикував при царськму дворі як астролог. СлаваОмара Хайяма як астролога - віщуна, наділеного особливим даром ясновидіння, була дуже велика. Ще до появи його в Ісфахані при дворі Малик-шаха знали про Омара Хайяма як про вищий авторитет серед астрологів. Ан-Нізамі ас-Самарканді наводить один епізод (щоправда, який належить до пізнішого періоду життя Хайяма): "Зимою 1114 року султан послав в місто Мерв людину до великого ходжі Садр ад-діну Мухаммаду ібн ал-Музаффару - так помилує його Аллах! - щоб той попрохав імама Омара визначити, чи поїдуть вони на полювання, чи не буде у ці кілька днів ні дощу, ні снігу. Ходжа імам Омар часто спілкувався з ходжею і бував у його палаці. Ходжа послав за ним, позвав і розповів про що просили. Той пішов на два дні, обдумав це питання, визначив слушний момент, вирушив до султана і посадив султана на коня. Коли султан від'їхав на деяку відстань, набігла хмара, і налетів вітер, пішов сніг і все покрилося туманом. Усі засміялися, і султан хотів повернутися. Але ходжа імам сказав їм, щоб султан не хвилювався, бо хмара зараз розійдеться і в ці п'ять днів не буде ніякої вологи. Султан поїхав далі, і хмара розсіялася, і в ці п'ять днів не було ніякої вологи, і ніхто не бачив ні хмарини". Але сам Ан-Нізамі ас-Самарканді додає до цієї історії такий коментар: "Не дивлячись на те, що правила астрології і є визнаним мистецтвом, їм не можна вірити, астроном повинен уникати довіри до них і кожне твердження, зроблене ним, повинен представити долі. Наскільки я знав доведення істин Омаром, я не бачив, щоб він довіряв правилам астрології. Я ніколи не бачив і не чув ні про кого з великих, хто мав би таку довіру". Останні слова Ан-Нізамі ас-Самарканді вказують на те, що передвіщення погоди Хайямом, яке, можливо, за звичаями того часу, виглядало як астрологічне передвіщення, насправді не базувалось на астрології. Скоріш за все, вдалий прогноз Хайяма спирався на його метеорологічні знання.
Після смерті султана Малик-шаха обсерваторія була закрита, на підвердження думки про те, що в ті давні часи наукова діяльність знаходилася у залежності від покровительства знаті.
Хайям - математик
У Ісфахані, при дворі Малик-шаха, Омар Хайям продовжив заняття математикою. Відомі математичні результати, досягнені Хайямом, відносять до трьох напрямків: до алгебри, до теорії паралельних та до теорії відношень і вченню про число.
Алгебра
Алгебраїчні твори Омара Хайяма - їх збереглося до наших днів два (третій, без назви, не знайдений) - містили теоретичні висновки надзвичайної важливості. У свойому знаменитому "Трактаті про доведення задач алгебри та алмукабали", вперше в історії математичних дисциплін, Хайям дав повну класифікацію усіх видів рівнянь - лінійних, квадратних і кубічних (всього 25 видів) і розробив систематичну теорію рішення кубічних рівнянь за допомогою властивостей конічних перерізів. Саме Омару Хайямові належить заслуга першої постановки питання про зв'язок геометрії з алгеброю. Хайям обґрунтував теорію геометричного рішення алгебраїчних рівнянь, що підводило математичну науку до ідеї змінних величин. Книги Омара Хайяма довгий час залишалися невідомими європейським вченим, творцям нової вищої алгебри, і вони були змушені пройти довгий і нелегкий шлях, що за 5-6 століть до них уже проклав Омар Хайям. Так, з подібним твердженням виступив Р.Декарт у 1637 році, а ще 200 років потому, у 1837 році, це було доведено П. Ванцелем. Ще одна математична праця Хайяма - "Труднощі в арифметиці" - був присвячений методу знаходження коренів будь-якого ступеня з цілих чисел; в основі цього методу Хайяма лежала формула, що пізніше одержала назву бінома Ньютона. Цей трактат не знайдений, але його згадвав сам Хайям у "Трактаті про доведення задач алгебри та алмукабали". До арифметико-алгебраїчних питань належить також невеликий твір "Терези мудростей", в якому вирішувалась класична задача Архімеда про визначення кількості золота та срібла в сплаві. Хайям визначив у повітрі та у воді вагу довільних злитків чистого золота та срібла, а також даного сплаву, та навів два рішення. У одному викристовувались прийоми античної теорії відношень. У іншому, "більш легкому для обрахування", рішенні - алгебраїчні прийоми.
Теорія паралельних Хайяма
Другим важливим твором Омара Хайяма була праця "Трактат про тлумачення темних положень у Евкліда", закінчений наприкінці 1077. Він складався з 3-х книг та вступу до них. У першій книзі викладена теорія паралельних. До Хайяма більш ніж 30 авторів коментували та критикували "Начала" Евкліда. Але лише Хайяму вдалось ґрунтовно та серйозно, на основі філософсько-логічних праць Арістотеля, викласти теорію паралельних. Він був переконаний у справедливості знаменитого V постулату Евкліда, хоча й вважав його менш очевидним, ніж багато інших тверджень, які Евклід доводив. Хайям відкинув численні відомі йому спроби доведень V постулату як логічно неспроможні. Але, будучи впевненим, що постулат можна довести, він шукає і знаходить своє "доведення". В основу доведення було покладено принцип, який складається з двох тверджень: дві прямі, які збігаються, перетинаються; неможливо, щоб дві прямі лінії, які сходяться, розходилися в напрямі сходження. Кожне із тверджень еквівалентне V постулату. Тому й Хайям не уникнув логічного кола у доведенні. Разом з тим, пошуки вченого були значним кроком на шляху розв'язання проблеми паралельних. На відміну від своїх попередників, Хайям увів свій постулат, як основу доведення. Навіть не маючи наміру, він, між тим зробив крок до неевклідової геометрії.
Теорія відношень та вчення про число
Друга та третя книги "Трактату про тлумачення темних положень у Евкліда" присвячені теорії
Loading...

 
 

Цікаве