WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Річ Посполита - Реферат

Річ Посполита - Реферат

сейм раз по раз припиняв роботу через liberum veto, право одноосібного скасування постанови, магнати були безкарні, централізоване законодавство та оподаткування занепали. За нератифікованим "вічним договором" з Москвою 1686 p., Україна була кинута напризволяще. Король марнував силу на битви задля Священної ліги, сподіваючись збудувати для свого сина міцний ґрунт у Молдавії. Через багато років, дивлячись на статую Собеського у Варшаві, російський цар зауважив: "Ось іще один [такий, як я], що змарнував життя на боротьбу з турками"32.Вибори короля 1697 p. зруйнували всі плани Собеського. Яків Собеський не завоював довіри виборців, австрійського кандидата перекупили хабарами, французький кандидат граф де Конті зазнав кораблетрощі неподалік від Данциґа. Завдяки російському золоту і вчасному наверненню до католицизму, нагороду виграв Фрідріх-Авґуст, курфюрст саксонський, що сів на трон як Авґуст II. Вигнаним Собеським нічого не зосталось, як видати свою доньку за вигнаного Стюарта, що зазнав невдачі тієї самої пори. У "милого принца Чарлі" мати була полька.
Саксонський період - за Авґуста II (правив 1697-1704, 1710-1733) і Авгу-ста III (правив 1733-1763) - загалом трактують як добу польського занепаду. Велика Північна війна, у якій польський король як саксонський курфюрст був провідним учасником, призвела до незліченних нещасть та поділів. Річ Посполита стала головним театром воєнних дій між Швецією та Росією, і кожну з цих держав підтримували конкурентні конфедерації польської шляхти (див. вище). Саксонський двір трактував Річ Посполиту як противагу сусідній Пруссії і як джерело здобичі. Саксонське військо, розгорнуте в Польщі, мало юридичний імунітет від протестів сейму. Грабунки з боку військових призвели до конфлікту між королем та шляхтою, що мав багато спільного з таким самим конфліктом в Угорщині. А конфлікт став приводом для прямого російського втручання.
Після російської перемоги під Полтавою Авґуст II повернув собі 1710 р. польський трон тільки з допомогою російських військ. Після цього його|шажа-ли за подвійну небезпеку - за царського пішака і за такого собі малого самодержця". У 1715-1716 pp. дійшло до відкритої війни між королем fa йогох>пр% нентами. Для царя то був немов небесний дарунок. Діючи як посередник, Hat ро І міг урятувати польську шляхту від її саксонського короля, водночас накидаючи умови, які позбавлять Річ Посполиту незалежності На "мовчазному сеймі", скликаному у Варшаві в січні 1717р., без обговс-рень, бо під наглядом російського війська, були схвалені отакі заздалегідь підготовані постанови:
1. Саксонське військо короля має бути вигнане з держави. (Іншими словами, король втрачав будь-яку подобу незалежної військової потуги).
2. "Золоті свободи " шляхти будуть потверджені. (Іншими словами, через збереження liberum veto центральний уряд Речі Посполитої можна було паралізувати коли завгодно). /
3. Збройні сили Речі Посполитої мають бути обмежені 24 000 чоловік. (Іншими словами, Річ Посполита мала залишитись безборонна).
4. Збройні сили мають фінансуватись через відрахування з боку низки королівських, церковних та магнатських маєтків. (Іншими словами, збройні сили були виведені з-під контролю короля або сейму).
5. Ґарантом дотримання тих пунктів був цар. (Іншими словами, цар міг коли завгодно втрутитись у справи Речі Посполитої і законно придушити будь-який реформістський рух).Відтоді в будь-якому аспекті Річ Посполита стала російським протекторатом, простим додатком до Російської імперії, величезною буферною державою, що захищала Росію від Заходу; утримання такої держави не вимагало жодних коштів. [ЕРОС].
oі За Авґуста III центральний уряд занепав остаточно. Короля довелося садити на трон з допомогою російського війська, поваливши знов обраного Станіслава Лещинського, отже, й запаливши таким чином іскру війни за польську спадщину; король, проте, перебував здебільшого в Дрездені. Сейм скликали регулярно, але, перше ніж він міг зібратися, його роботу раз по раз блокували, вдаючись до liberum veto. За тридцять років лиш одна сесія спромоглась ухвалити закон. Довівши до краю принцип делегування повноважень, урядування було полишене сваволі магнатів та місцевих сеймиків. Республіка не мала дипломатії, не мала скарбниці, не мала оборони. Там не можна було здійснити жодної реформи. Річ Посполита стала мішенню для philosophes. Коли 1751 р. вийшов перший том французької "Encyclopedie ", вся велика стаття "Анархія" була присвячена Польщі. [КАНТАТА], [ШЛЯХТА].
Реформаторська партія втекла за кордон, започаткувавши неперервну традицію польської політичної еміграції. Станіслав Лещинський, двічі обраний на короля і двічі вигнаний росіянами, знайшов собі притулок у Франції. Одружившись із донькою Людовіка XV, він дістав Лотаринзьке герцогство, де, сидячи в Нансі як Іе Ьоп ті Stanislas, добрий король Станіслав, міг запроваджувати освічене врядування, заборонене на батьківщині. o
Станіслав-Авґуст Понятовський (правив 1764-1795), останній король Польщі, був трагічною, а в певних аспектах навіть шляхетною постаттю. Один з колишніх коханців Катерини II, він опинився на троні, поставивши перед собою неможливе завдання реформувати республіку і водночас зберегти російське панування. А проте, скутий конституцією 1717р., він спровокував ті самі ка-таклізми, яких намагався уникнути завдяки реформам. Як можна було обмежити священне право шляхти на опір, не наразившись на опір шляхти? Як можна було обмежити право росіян на втручання, не спровокувавши російського втручання? Як можна було скасувати liberum veto без того, щоб хтось скористався ним? Король тричі намагався розбити порочне коло і щоразу зазнавав поразки. Щоразу приходило російське військо й відновлювало лад, а республіку щоразу карали поділом. У 1760-х роках королеві пропозиції реформ призвели до війни з Барською конфедерацією (1768-1772) і до першого поділу. В 1787-1792 pp. королева підтримка реформ Великого сейму і конституції 3 травня (1791 р.) призвела до утворення Тарговицької конфедерації й до другого поділу Польщі (див. розділ IX). У 1794-1795 pp. королеваприхильність до національного по-встання Тадеуша Косцюшка призвела до остаточної розв'язки. Після третього поділу вже не зосталося чим урядувати, Понятовський зрікся в день св. Катерини 1795 р. і помер у російському вигнанні.
Література
1. Історія Польщі (Методичні матеріали до курсу).- Запоріжжя: ЗДУ, 2003.- 39с.
2. Шевальє, П'єр Історія війни козаків проти Польщі.- К.: Томіріс, 1993.- 224с.- 3.00
3. Карабович Тадей Біля вогню.- Варшава: Видавниче агенство Об"єднання українців у Польщі, 1990.- 46с.
4. Вішка Омелян Преса української еміграції в Польщі (1920-1939 рр.).- Львів: ЛНУ ім.В.Стефаника НАНУ, 2002.-
5. Іванцов Іван Овсійович Повстання українського народу проти шляхетської Польщі 1635-1638 рр..- К.: Вид. дім "Академперіодика", 2002.- 289с.
6. Гринишин Маріанна, Трохимчук Степан Місцеве самоврядування в Україні та Польщі на шляху до спільного Європейського дому.- Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2002.- 96с.
7. Кубійович Володимир. Західні Українські Землі в межах Польщі 1920-1939. (Етнографічні відношення)..- Чікаго-Нью-Йорк: Український Публіцистично-науковий інститут, 1963.- 32с.
8. Срібняк І.В. (Срібняк, Ігор Володимирович) Обеззброена, але нескорена: Інтернована Армія УНР у таборах Польщі і Румунії (1921-1924р.р.).- К.-Філадельфія: Вид-во ім. Олени Теліги, 1997.- 128с.- 3.00
Loading...

 
 

Цікаве