WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Громадянська війна в Іспанії - Реферат

Громадянська війна в Іспанії - Реферат

називали в родині, був посланий до піхотного училища в Толедо. Найнижчий - 155 см, наймолодший кадет не відзначався у військових науках, був 251-м з 312 учнів. Спочатку ніщо, здавалося, не віщувало блискучої кар'єри 17-річному молодшому лейтенантові, що 1910р. дістав призначення до 8-го піхотного полку в Ель-Фероллі, якби не війна у Іспанському Марокко. Честолюбний лейтенантвступає 1912р. до колоніальних військ, в лютому, йому надають звання майора, і він стає наймолодшим майором в іспанській армії. 31 серпня 1920р. було створено іноземний легіон "Терсіо", командиром 1-ї бригади якого згодом став Франко. У червні 1923 р. вже у чині підполковника його нагороджено "Військовою медаллю за особливі заслуги" у війні проти незалежної держави Ріфф (Північний Марокко). Під час диктатури Прімо де Рівери Франко був удостоєний звання бригадного генерала. 1927р. диктатор призначив Франко начальником щойно створеної Вищої військової академії генерального штабу в Сарагосі. На цій посаді він зустрів падіння диктатури у 1931р. Після закриття академії й різкого скорочення офіцерського корпусу Франко прийняв командування 5-ю дивізією в Сарагосі, з лютого 1932р. - командир 15-ї бригади в Ла-Ко-руньї. 1934р. Франко став наймолодший дивізійним генералом у віці 41 рік. Брав безпосередньо участь у придушенні Астурійського повстання. На початку 1935р. Франко отримав нове призначення - начальника генерального штабу іспанської армії. Після перевороту 1936р. - глава іспанської держави, лідер військово-фашистського заколоту. Після перших ударів, що їх було завдано змовниками, війна могла закінчитися, якби вона велася в національних рамках. Проте на допомогу реакції прийшли Гітлер і Муссоліні, що послали до Іспанії війська, оснащені за останнім словом техніки. Внаслідок іноземної інтервенції війна для іспанського народу перетворилася на національно революційну, яку він вів проти фашизму, за незалежність, волю та демократію. Війна в Іспанії зачіпала інтереси багатьох країн, урядів і народів.
3. Події в Мадриді
18 липня у Мадриді розпочався загальний страйк, комісія представників Народного фронту відвідала главу уряду і зажадала озброїти народ. К. Кірога вже не мав змоги контролювати ситуацію й подав у відставку. 19 липня розпочав виконання своїх обов'язків новий уряд, очолений одним із лідерів Лівореспубліканської партії Хосе Хїралем. Вагання республіканських лідерів призвели до того, що змовники захопили 23 міста. Тим часом заколотники незабаром змогли переконатися у рішучості демократичних сил відстоювати завоювання республіки. У Барселоні та Мадриді заколот було швидко придушено. Наприкінці серпня перевага ще зберігалася за республікою, демократичні сили врятували країну від першого фашистського натиску. Тим часом військово-фашистський переворот, подолавши опір конкурентів, очолив генерал Франко.
Зброя для народу
Перед обличчям катастрофічного розвалу всієї республіки залишився лише один шлях порятунку: озброїти народ.
Протестуючі генерали, без своєї совісті, які не дивились на закони і порушували свої клятви, були упевнені, що керівники Другої республіки не зважаться озброїти народ, і треба сказати, що вони були недалекі від істини. До послідньої хвилини Касарес Кірога з упертістю, відказувався надати зброю народу, який в ситуаціях, що склалися був єдиним захисником республіканських інститутів.
На щастя робочий клас неспроможний був погодитися на колективне самоубивство, на яке його прорекло керівництво. Як тільки в Мадрид долетіла звістка про протест в Марокко, по вулицях продефілювали учасники масової маніфестації, народ знову пропонував керівництву свою допомогу і вимагав зброю. В той же день і з тією ж метою Касарес Кірозі з'явилась делегація від Комуністичної партії Іспанії. На наступний день, 18 червня, комісія Народного фронту відправилась до представника наради міністрів і вимагала роздати народові зброю. До того часу всі прийняті керівництвом заходи не дали ніяких результатів, протест захватив усю Іспанію, схоже великого пожару, який знищував на своєму шляху всі закони і республіканські інститути, життя народу і міст. І Касарес Кірога здався.
"Господи, я прикажу видати вам той невеликий запас зброї, який ми маємо, але я подаю у відставку", - заявив він.
Коли було створено нове керівництво на чолі з Хосе Хіралем, провінціальні і тутешні влади получили на кінець дозвіл озброїти народ. Скільки життів можна було б зберегти, отримавши цей дозвіл трьома днями раніше!
Гіркий урок, який треба запам'ятати. В той час, коли була дорога кожна хвилина, ці три дні клопотів і слабості керівництва дозволили протестантам захватити 23 міста.
В Мадриді робочі організації дістали цінну підтримку з боку деяких патріотів-воєнних; послідні, обурені "африканським протестом" і невпевненістю цивільної влади, передали в розпорядок робочих декілька сот зброї.
З таким нікчемним озброєнням, загарбавши ще трохи зброї в результаті відважного нападу на збройні майстерні, пролетарій Мадриду, Барселони і інших міст почав в ті тяжкі червневі дні перші бої з протестантами, в той час, як по всій Іспанії ніби злоякісна пухлина, розростався протест.
Народ дає відсіч
В Мадриді найбільше небезпечне вогнище бунту находилось в казармах Монтанья.
19 червня солдати з тривожністю спостерігали, як їх казарма потрошки наповнюється різним збродом, фашистськими молодичками, які лише появились, зараз же получають воєнне обмундирування і зброю. В обід прибув бунтівний генерал Фанхуль, теж в цивільному. Присутність обуреного натовпу підказувало Фанхулю обережну тактику: приймати участь в бунті, не виходячи з казарми. Він забув про старий вислів: "Замок в облозі - замок, що впав."
Воєнно-фашистський бунт розбився об стіну залізної волі народу.
Відповіддю на протест був потужний зрив народного обурення і гніву. Чоловіки і жінки кидали свою повсякденну роботу, кожний рвався в бій з зброєю, яку він добув, або випадково, або в знак своєї відваги.
Християни і поденники оберігали життя і достоїнство народу, патрулювали на дорогах, установлювали сторожові пости біля в'їзду в кожне місто, біля кожного моста. Іспанія наслідувала прикладу алькальда Мостолеса.
Цей етап війни в Іспанії був наповнений великою романтикою: народні маси спасли республіку, яка знаходилась в смертельній небезпеці, наповнюючи своєю відвагою, героїзмом, нестачу зброї і відсутність дисципліни і воєнних знань; вони розплачувались своєю кров'ю і життям за нерішучість і слабкість керівників.
4. Зовнішні чинники
Заколот спочатку було придушено, але уряди Німеччини та Італії
Loading...

 
 

Цікаве