WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Громадянська війна в Іспанії - Реферат

Громадянська війна в Іспанії - Реферат


Громадянська війна в Іспанії
1936 - 1937рр.
План
Вступ
1. Передумови війни.
2. Початок громадянської війни в Іспанії.
а) Франсіско Франко Баамонде.
3. Події в Мадриді:
а) Зброя для народу;
б) Народ дає відсіч.
4. Зовнішні чинники.
5. Перебіг війни
6. Закінчення війни та її наслідки
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Додатки
Вступ
Громадянська війна в Іспанії 1936-1939 - війна між лівим урядом Іспанської республіки (підтриманий СРСР) та правими силами (підтриманими Німеччиною і Італією), яка закінчилась встановленням фашистського режиму генерала Франко.
17 червня 1936 року армія, що знаходилася на окупованій Іспанією марокканській території, повстала проти республіки.
Це був перший крок бунту, який підняла воєнщина і крайні праві сили Іспанії проти законно встановленого ладу. Бунт швидко розповсюджувався по всій території Іспанії.
Іспанський народ, інстинктивно розуміючи, що означав військовий бунт, вийшов на вулиці. Готовий спасти республіку, він застосував героїчну спробу стримати фашистську лавину, що котилась по Іспанії.
Близько трьох років тривала тяжка і нерівна сутичка між погано озброєними народними масами і бунтівними силами, які спирались у своїй віроломній агресії проти республіки на фашистську Іспанію та гітлерівську Німеччину.
Переможці і їх прихильники опублікували брехливі чи неправдиві версії про цей фашистський бунт. Вони стосуються як причин бунту, так і політичного становища в Іспанії напередодні його виникнення, а також різних подій, що відбувались під час війни.
Реакційні зарубіжні історики з сумнівною безпристрасністю, а іноді явно тенденційно і одностороннє збирали і використовували в своїх книгах з історії війни в Іспанії ці франкістські версії та інші цікаві їм матеріали, перекручені факти, трактували іспанську діяльність тих днів в своїх політичних інтересах. (Подібне можемо сказати і про позицію радянських авторів історії тогочасної Іспанії, які відображали в своїх книгах та дописах властиву їм "червоно-визвольну" позицію.)
Робітничі класи Астурії, Країни Басків, Каталонії та Мадриду, селяни Андалузії, Естремадури і Кастильї піднялись на боротьбу за свої життєві права, розхитуючи тим самим устої франкістського режиму, прагнення до володіння всіма багатствами Іспанії, його фінансово-олігархічної верхівки.
Нові ідеї прокладають собі дорогу, витісняючи ідеї, пов'язані з тиранією.
Не знаючи палацових подачок і офіційного захисту, інтелігенція та солідарне з робітничою й селянською молоддю, студентською політичною діяльністю демонструють свою незгоду з режимом франкістської диктатури, своє бажання змінити політичну структуру та існуючий лад в Іспанії.
Ці передові сили нагадують, що якщо тероризуючими методами політичного спустошення диктатури каудильйо на деякий час вдалось затормозити іспанський демократичний розвиток, то їй не вдалось ні завоювати на свою сторону молодь, ні придушити вічно живий і невичерпний дух молодого покоління, зростаючого і інстинктивно відсторонюючого все анахронічне, догматичне, нелюдське і потворне. Молоде покоління прагне до нового. В героїчному минулому Іспанії, яке воно скоріше вгадує, ніж знає, це покоління находить все необхідне для того, щоб не помилитися в головному - в політичному курсі, який воно по інтуїції вважає правильним, курсі, відповідаючому потребам історичного розвитку всього людства і кожного народу.
1. Передумови війни
Наприкінці 1935р. активізував свою діяльність Народний фронт Іспанії, керований комуністами.
На виборах 16 лютого 1936р. Народний фронт дістав перемогу. На зміну правоцентристському уряду прийшов уряд лівих республіканців, що спирався на народний фронт. Його знову очолив Мануель Асанья, а після того, як його було обрано президентом республіки, прем'єр-міністром став інший лідер тієї ж партії - Карасес Кірога. Уряд закликав маси до "спокою й поміркованості", визначив свою політику як політику "миру і загальної згоди". Програма Народного фронту здійснювалася дуже поволі: буяо визволено політв'язнів, трохи підвищилася зарплата робітникам; відновилося проведення аграрної реформи. На цьому перетворення застопорилося.
Тим часом вороги республіканської Іспанії дійшли висновку, що республіку можна знищити тільки за допомогою військового заколоту, й почали наполегливо готуватися до громадянської війни.
Заколот почався 17 липня пополудні у Марокко. Захопивши місто Сєуту, змовники вдосвіта 18 липня кілька разів передали в ефір слова: "Над всією Іспанією безхмарне небо". Це був умовний сигнал до початку заколоту по всій країні. 18 липня він ухопив усі гарнізони. Як відзначив іспанський політолог та історик Х. Тусель, крайні праві сприйняли наслідки виборів 19 лютого 1936р., що принесли перемогу Народному фронту, як свідчення того, що "демократична система передала країну до рук революції і тому необхідно без зволікань почати роботу по її руйнації".
2. Початок громадянської війни в Іспанії
Використовуючи як привід убивство поліцією депутата-монархіста Сотало, фашисти після спеціального кодового заклику мадридської радіостанції - "Над усією Іспанією безхмарне небо" - розпочали 17 липня 1936р. заколот в Іспанському Марокко та на Канарських островах, а 18 липня - в самій Іспанії.
До середини червня 1936р. підготовка воєнно-фашистського протесту, яка велась на протязі довгих місяців, закінчилась.
"Африканські" генерали визначили між собою ролі. Голови протесту визначились; це були Санхурхо, Мола, Франко, Годед, Фанхуль, Кабанельяс, Кейпо де Льяно.
16 червня Мола повідомив всім керівникам зговору дати наступних виступів: 18, 19 і 20 червня.
Отримавши перемогу в Марокко, протестуючі генерали змогли після того подати уловний сигнал до виступу їх союзників на Піренейському півострові і захопили Кадіс і Севілью. Сигнал цей проголошував: "Над всією Іспанією безхмарне небо".
І в одну мить небо над Іспанією затягнули тяжкі, чорні хмари.
Настала гроза, котились потоки крові і вогню, і грозі цій суджено було бушувати 3 роки, накривши країну руїнами і могилами.
Франсіско Франко Баамонде
Франсіско Франко Баамонде (1892 - 1975рр.) народився в місті Ель-Ферроль 4 грудня - на день св. Варвари, оборонниці артилерії, на що згодом біографи звертали особливу увагу. Його діди та прадіди по лінії батька були або моряками, або службовцями портової адміністрації. Франсіско також мріяв стати моряком, але за родинною традицією до морського училища пішов його старший брат Ніколас. Франсіско, або Паако, як його
Loading...

 
 

Цікаве