WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Німеччина у ХХ столітті (1919-1960 рр.). Кризові явища - Реферат

Німеччина у ХХ столітті (1919-1960 рр.). Кризові явища - Реферат

Веймарська конституція приймалася після тривалих нарад 11 серпня 1919 р. Німеччинапереходила до демократії за західноєвропейським зразком. Нова республіка отримала ім'я "Німецька імперія" і вважалася з державно-правової точки зору ідентичним продовженням Бісмарковської імперії. Нова конституція поверталася до ідей 1848 р.
Імперія залишалася федерацією. Але імперська рада, представництво земельних інтересів, стояла не як стара федеральна рада в центрі конституції, а на периферії. У ради була лише дорадча функція і обмежене право протестів проти рішень рейхстагом законів.
Рейхсканцлери і імперський уряд потребували довіри більшості рейхстагу. Рейхстаг - вищий законодавчий орган. Виконавчу владу ділили між собою президент Німеччини і колегіально організований імперський уряд. Президент обирався безпосередньо народом на 7 років. Конституція давала йому великі повноваження: він представляв імперію на зовнішньополітичній арені, призначав та звільняв імперського канцлера та імперських міністрів за поданням канцлера, був головнокомандувачем вермахту.
"Основні права і основні обов'язки" утворювали другу частину конституції. Детально індивідуальні права розроблялися в безпосередньому поєднанні з 1848 р.: право союзів, право зборів і право подачі петицій, свобода віросповідання і совісті, науки та її вивчення, незалежності судової практики (не змінюваність суддів, присяжних), захист для шлюбу, сім'ї і власності. Відповідно духу часу приближувались соціальні права: восьмигодинний робочий день, право на колективний трудовий договір, вибір виробничих рад.
Багато було спірного в зміні державного стягу. Кольори об'єднаного руху після 1815 р. і революції 1848 р. чорно-червоно-золоті заступали чорно-біло-червоне знамено часів Бісмарка. Однак, більша частина буржуазії притримувалася чорно-біло-червоного знамені. Суперечка прапорів відбивала символічну роз'єднаність німецької нації, яку не було в силі подолати Веймарська республіка.
Початки Веймарської республіки були ознаменовані економічними і політичними труднощами. Уряд боровся за те, щоб виконувати неможливі вимоги Версальського в певній ступені для того, щоб показати добру волю Німеччини. Інфляція почалася ще за часів війни, бо військові розходи покривалися військовими позиками і збільшеною видачею паперових грошей. З 1919 р. різні причини - фінансування відбудови, відшкодувань і нестабільність політичного становища - прискорювали безперервну девальвацію марок.
Інфляція і відсутність видимих успіхів уряду викликали розчарування народу, його безнадію. Проблема відшкодувань дуже обтяжувала економіку Німеччини. Метою німецької зовнішньої політики було досягнення поступового послаблення об'єму відшкодувань. Проте, на заваді стояв прем'єр-міністр Франції Пуанкаре, який притримувався політики неухильного утиску Німеччини.
Після довгих переговорів союзники в квітні 1921 р. встановили суму відшкодувань на 132 млрд. золотих марок (Лондонський ультиматум). Так як всякий спротив виявлявся безнадійним і загрожувала втрата Верхньої Сілезії, Німеччина повинна була поступитись. Наслідком було безперервне падіння німецької марки (січень 1922 р.: 1$=200 марок; в кінці 1922 р.: 1$=10000 марок).
Політична напруга в Німеччині дальше зростала. В цілком повному ненависні утрируванні внутрішніх суперечностей радикально-націоналістичні кола знову вдавалися до політичного вбивства. В 1921 р. був застрілений М.Ерцбергер, на якого ультраправі поклали відповідальність за перемир'я і підписання Версальського договору.
Франція була глибоко розчарована, бо розраховувала на відшкодування за все втрачене. Німеччина не платила так багато, як очікували. Крім того, французьке суспільство по праву остерігалось, що Англія піде на послаблення мирного договору.
Підтриманий Італією й Бельгією, але проти спротиву Англії, Пуанкаре здійснював рішення в січні 1923 р. комісії відшкодування. Він намагався примусити Німеччину політикою "виробничих застав" - тимчасове захоплення і економічне використання області Рура - до виконання умов договору. З хитрістю, з троянським конем, говорив англійський представник в комісії відшкодування відносно французької політики щодо Рура, історія не зареєструвала схоже застосування деревини, не поставку якої було використано як повід для захоплення Рура. Франція посилала інженерну комісію в область Рура, яка повинна була спостерігати за розподілом вугілля, і для її захисту бельгійські і французькі війська займали округ.
Перший крок до розрядки стосувався фінансово-політичної сфери. США були зацікавлені в вирішенні німецької проблеми відшкодування. Після перевірки німецьких фінансових можливостей комітетом під керівництвом американця Дауеса, який встановлював платежі, які Німеччина завдяки американським позикам могла виконувати зобов'язання. Німеччина отримала міжнародну позику в розмірі 800 млн. марок, здебільшого від США.
29 жовтня 1929 р. відбувся обвал на Нью-Йоркській біржі. Банки припинили виплати. У економічної кризи був цілий ряд причин. Економічна причина відігравала чи не провідну роль: сліпе перевиробництво. Світова економічна криза паралізували всю економіку: індустрію і сільське господарство, фінансову сферу і світову торгівлю, виробника і споживача криза зачепила в однаковій мірі. Найвище безробіття було в високорозвинутих в промисловому відношенні країнах: США, Англії і Німеччини. В 1932 р. нараховувалось 30 млн. безробітних в цілому світі. Економіка була паралізована і це вимагало втручання держави. Тенденція до диктатури отримала з економічного боку сильний стимул.
Світова економічна криза була однією із вирішальних причин для перемоги націонал-соціалізму в Німеччині. Тут криза охопила індустрію і сільське господарство. Число безробітних росло: зима 1929/30 рр. - 3 млн. чол.., на початку 1932 р. - 6 млн.
Розділ 4.
Захоплення влади Гітлером
Як і в Німеччині, так і закордоном політичні здібності Гітлера довго недооцінювали. Успіх у згорьованих німців перевершував всі сподівання його противників. Популярність Гітлер здобув серед німців залякуванням "комуністичною небезпекою", величезним безробіттям і "оковам Версальського договору".
Адольф Гітлер, народжений 20 квітня 1889 р., був сином австрійського митника. Гітлер був надзвичайно обдарованим, але він був лінивий, вередливий і не витривалий. Вже тоді виявлялись маніакальні стремління в монолозі. Підпал рейхстагу в 27 лютого 1933 р. послужив йому для того, щоб створити правильну атмосферу для безпосереднього грядущих подій і лякати громадськість небезпекою більшовицького революції КПН, яку звинувачували в підпалі рейхстагу та звідти й виключили.
Системне переслідування противників, дійсних і уявних, належить до практики кожної тоталітарної держави. Якщо політичні противники зразу після приходу до влади Гітлера були переведені в концентраційні табори. Євреї зголосились "всесвітнім ворогом номер 1". Євреєм вважався той, "хто походив на
Loading...

 
 

Цікаве