WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Сталін І.В. (Джугашвілі) - Реферат

Сталін І.В. (Джугашвілі) - Реферат


Реферат на тему:
Сталін І.В. (Джугашвілі)
Вступ.
Пережити свій час дано небагатьом. Один серед них - Сталін. Ще довго не стихатимуть суперечки про його роль в нашій історії, що супроводжуються епітетами, забарвленими і ненавистю і шанобою, і смутком, і вічним подивом. Так не інакше, на долі Сталіна ми ще раз переконуємось, що, зрештою, влада великих ідей сильніша за владу людей. Якими б вони титанами не здавались.
Спроба створити портрет Й.В. Сталіна - чи просто екскурс у недалеке минуле. Не можна забувати про процеси історії, які все більше віддаляють нас дистанцію часу, продовжують впливати і довго впливатимуть як на сьогодення так і на майбутнє. А воно часто значно ближче, ніж дехто вважає.
Зрозуміти особистість Сталіна сьогодні надзвичайно важко, так як література, в якій містяться описи політичної діяльності та самої особи Сталіна, описують одні і ті ж події в різному трактуванні. Часто можна зустріти непогодженість в самій біографії вождя, в його революційній діяльності та особистому житті. Мимовільно, у деяких авторів, виникає питання: може І.В. Джугашвілі і І.В. Сталін - це різні люди !
Але щоб все це зрозуміти, необхідно згадати, що в 1988 - 1989 рр. В Радянському Союзі існувала цензура, без дозволу якої не вийшла в світ жодна публікація. А також одразу після революції І.В. Сталін починає виявляти документи про самого себе, витягати їх із місцевих архівів і обмежувати до них доступ в Москві. Сам він вписував в свою "коротку біографію" неіснуючі факти і незаслужені оцінки.
З цих та інших причин, особа Сталіна залишається оточена таємницею та великою кількістю загадкових фактів. Тому створення портрету І.В. Джугашвілі (Сталіна) містить в своїй основі деякі перешкоди, в зв'язку з неузгодженістю деяких фактів, спогадів чи думок.
Соціально - психологічний портрет І.В. Джугашвілі (Сталіна)
При описі соціально - психологічного портрету Сталіна, слід приділити значну увагу дитячим і юнацьким рокам. Справедливо вважаючи, що основні риси особистості формуються в дитинстві і юності. Як відмічає в своїй книзі про Сталіна П. Улам, саме бідність і суворе дитинство Сталіна залишили невиправлений слід на усьому його житті перетворивши його дуже рано в недовірливу і грубу людину, без сентиментальностей, що погано володіла російською мовою, яка страждала від комплексів неповноцінності, і амбіційності. 3; 14
Уже з дитинства Сталіну була властива впертість і прагнення переважати над своїми ровесниками. Він не відрізнявся великими здібностями, але був впертий і багато читав. Невеликого зросту і фізично слабкий, Сосо не міг розраховувати на успіх в хлопчачих бійках і боявся бути побитим. Він швидко став скритим і мстивим, і все життя не долюблював високих і фізично міцних людей. Устремління до слави рано оволоділо розумом і почуттями Сталіна. Але він був бідний, вважався гіршим і розумів, що бідний грузинський юнак із маленького провінційного міста небагато зможе досягти в царській Росії.
Окрім того сім'я Джугашвілі почала розпадатись, що також мало свій вплив на Сосо. Він все більше і більше був відданий сам собі. І чим менший був вплив сім'ї, тим сильнішим ставав вплив вулиці.
Сосо переніс віспу, в результаті чого лице і руки в нього залишились рябими, також відомо, що Сталін мав дефект лівої руки, причини виникнення якого мають кілька версій.
В будь-якому випадку з шести років Сосо став втрачати здатність грати в деякі дитячі ігри. А оскільки з дитинства він був схильний до лідерства, це не могло не зачіпати його дитяче самолюбство, і, можливо, являлось однією з причин його постійних конфліктів з ровесниками.
Все це сприяло формуванню у нього деякої відчуженості по відношенню ровесників, озлобленості і жорстокості по відношенню до образників.
До того ж необхідно додати, що протягом століття Грузія була ареною безмежних воєн. Тому виховання жорстокості було невід'ємною частиною суспільного виховання.
Вихованню жорстокості сприяли і деякі дитячі ігри. Багато ровесників Сосо мали рогатки і самопали. Мав їх і Сосо. По спогадах сусідки, він дуже любив вбивати пташок.
Вплив на формування особистості Йосифа, мав його батько. Товариш по школі розповідав як Віссаріон своїм грубим відношенням до дружини і сина та жорстокими побоями "... виганяв із серця Сосо любов до бога і людей, і сіяв відразу до власного батька". 4, 626
Рабське становище грузинської жінки в сім'ї наклало на нього свій відбиток на все життя. Сталін пізніше визнав програму яка вимагала повного рівноправства жінок, але в особистих відносинах назавжди залишився сином свого батька, і дивився на жінку як на нижчу істоту, що призначена для необхідних, але обмежених функцій.
В духовному училищі Сталін навчився добре писати на російській мові, але вільно говорити не міг так і до кінця свого життя. По російськи він говорив тихо і повільно. Тому в революційному середовищі , де ораторські здібності цінилися особливо високо, Сталін постійно почував відчуття неповноцінності.
Семінарія повпливала на Сталіна двосторонньо: там був строгий режим і дисципліна тому вона виховувала не тільки вірних слуг режиму і церкви, але й революціонерів, а з іншої сторони вона мала інше відношення: вона розвинула і раніше властиву йому хитрість і грубість. Догматизм і нетерпимість, характерні для його статей і виступів, стиль також склався не без впливу церковної освіти. В книзі "Тільки один рік" дочка Сталіна писала: "Церковна освіта була єдиною системною освітою, отримана моїм батьком. Я переконана, що церковна школа де він провів в загальному більше 10 років, мала величезне значення для характеру батька на все його життя, підсилюючи і укріплюючи вроджені якості. Релігійного почуття у нього ніколи не було. Безкінечні молитви, насильницьке духовне навчання могли викликати у молодої людини ні на хвилинку не віруючої в дух, в бога, тільки зворотній результат: крайній скептицизм до всього "небесного", "піднесеного". Результатом став навпаки, крайній матеріалізм, цинічний реалізм "земного", "тверезого", практичного і приниженого погляду на життя. Замість духовного досвіду він розвинув в собі зовсім інше, близьке знайомство з лицемірством, дволикістю, таким характерним для немалої частини духовенства, яка вірує лише зовнішньо, тобто не вірує взагалі. Із свого семінарського досвіду він зробив висновок, що люди нетерпеливі, грубі, обманюють свою паству і тим тримають її в руках і на кінець мають багато слабкостей. Нетерпеливість, нездібність погодитись з протилежною думкою, якщо вона очевидно більш здорова, я відношу в ньому також за рахунок досвіду, винесеного з семінарії, де вихованням прививалась фанатизм і нетерпеливість". 3; 17
Уже в роки навчання товариші відмічали у Йосифа схильність знаходити в інших тільки погані сторони і з недовірою відноситись до безкорисних прагнень. Він вмів грати на чужих слабкостях і зводити своїх суперників лобами.
Сталін не просто пробився до трону, але й зумів в значній мірістворити його для себе. У нього були видатні здібності, які дозволяли саме йому усунути суперників осідлати процес перетворення безконтрольної влади партії в абсолютну особисту владу. Ніхто не може заперечити ці специфічні технологічні здібності Сталіна як апаратника - закулісні заговори, демагогія, уміння очікувати, безпідставна недовірливість, примітивне, але саме тому досягавши цілі, підступності, безвікова пам'ять виносливість, необмежена самовпевненість, "східна" непроникливість, знання простих людських слабкостей, природний практичний розум, чітко відпрацьований імідж, відсутність будь-яких обтяжливих для політика прив'язаностей, погрішностей і принципів 4; 12 .
Овації на славу собі Сталін заохочував і, інколи розстрілював тих, хто мало йому аплодував. Сталін насолоджувався власною владою. Він проявив
Loading...

 
 

Цікаве