WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Розвиток Туреччини й Ірану в першій половині ХХ ст. - Реферат

Розвиток Туреччини й Ірану в першій половині ХХ ст. - Реферат

Наступного місяця турецькі жінки були повністю зрівняні в правах з чоловіками й отримали повні виборчі права. Наприкінці 30-х років відбулося подальше посилення авторитарних тенденцій турецького політичного режиму. У червні 1938 р. "Закон про спілки" заборонив створення будь-яких організацій на основі "сім'ї, раси, роду чи класу", а також тих, що "виступають від імені народу". 3а усіма громадськими товариствами встановлювався легальний поліцейський нагляд. У країні вводилася пресова цензура, а до кримінального кодексу включено покарання за такі злочини, як "послаблення національних почуттів" та "пропаганду на користь іноземних державних порядків".
Напередодні Другої світової війни Туреччина чітко не визначилася в орієнтації між ворогуючими сторонами, але після військового розгрому Німеччиною Франції та інших західноєвропейських держав у країні посилилися пронімецькі настрої. Усе ж після початку німецько-радянської війни Туреччина оголосила 25 червня про свій нейтралітет, а з настанням перелому в ході бойових дій Анкара схилилася до союзу з країнами антигітлерівської коаліції. Однак, турецьке керівництво ухилилося від безпосередньої участі у війні, обмежившись 2 серпня 1944 р. розривом дипломатичних стосунків із Німеччиною. Туреччина оголосила війну Німеччині та Японії 23 лютого 1945 р., а наступного дня отримала запрошення вступити до ООН.
3. Установлення диктатури Рези-хана в Ірані й модернізація суспільного устрою.
Персія на час закінчення Першої світової війни перебував під фактичною окупацією Англії, уряд був настільки проанглійським, що розглядалися навіть варіанти перетворення країни у британський протекторат. Без санкції меджлісу 9 серпня 1919 р. уряд підписав з англійцями угоду, згідно з якою англійські чиновники отримували статус радників у всіх міністерствах і встановлювався контроль над фінансовою системою країни. На додаток наступного року на півночі Персії спалахнуло повстання, до котрого приєдналися курди та іранські комуністи. Підтримувані російськими більшовиками, перські комуністи розпочали на контрольованих ними територіях практичне втілення в життя комуністичних принципів. Відбувалися конфіскації майна, закривалися мечеті, велася пропаганда рівноправ'я жінок. Усі ці заходи викликали надзвичайне незадоволення, з великими труднощами до вересня 1920 р. вдалося придушити повстання в Тебрізі.
Але, незважаючи на успішні дії проти повстанців, уряд змушений був піти у відставку, 21 лютого 1921 р. до Тегерана ввійшли козацькі частини полковника Рези-хана, які провели арешти понад 200 чиновників. Шах поставився до перевороту з симпатією, присвоївши Резі-хану титул Сардар Сепаха - воєначальника. Завершення громадянської війни в країні поставило на порядок денний проблему нормалізації суспільного життя та підйому економіки. Протягом усіх урядових змін Реза-хан зберіг свій пост військового міністра і, спираючись на віддані йому особисто війська, почав зосереджувати у своїх, руках не лише військову та поліцейську, але й цивільну владу. Його авторитет суттєво зріс після того як упродовж 1923 р урядовими військами було роззброєно приватні армії по-сепаратистськи налаштованих ханів, а також придушено виступ курдів під проводом Ісмаїла Смітко.
Впливи Рези-хана були настільки сильними, що шах повинен був виїхати за кордон, призначивши регентом свого брата. За прикладом М.Кемаля, Реза-хан мав намір позбавити династію Каджарів влади й проголосити республіку. Однак проти планів проголошення республіки виступила впливова родова аристократія та шиїтське духовенство. Водночас Реза-хан отримав запевнення в тому, що його кандидатура на нового монарха буде підтримана. У кінні 1924 - на початку 1925 років війська Рези-хана придушили виступи арабів у Хузистані, туркмен у Хорасані та курдів біля о. Урмія,
Після придушення чергових антиурядових виступів прихильники Рези-хана поставили перед меджлісом питання про скасування влади династії Каджарів, що заплямувала себе співпрацею з повстанцями. 14 лютого 1925 р. Резу-хана призначено верховним, головнокомандуючим, а партія "Таджеддад" відкрито виступила за позбавлення шаха влади. Упродовж літа організовано активну пропагандистську кампанію, що завершилася прийняттям меджлісом 31 жовтня 1925 р. рішення про позбавлення влади династії Каджарів і тимчасову передачу влади Резі-хану Пехлеві. Зібрані невдовзі Установчі збори 12 грудня оголосили Резу-хана спадковим шахом Ірану.
Спираючись на армію, Реза-хан продовжив проводити політику посилення центральної влади. Кочові племена насильно переведено на осілий спосіб життя, удільні хани зазнали репресій, З метою послаблення влади губернаторів скасовано великі провінції та запроваджено новин адміністративний поділ. Реза-хан намагався боротися з хабарництвом і зловживаннями владою. Проведено судову реформу й запроваджено нові кодекси, побудовані на основі законодавчих норм європейських країн.
За прикладом Туреччини Реза-хан розпочав спрямовані на модернізацію суспільного укладу та економіки реформи. Починаючи з 1927 р. проводилася освітня реформа, що скоротила число релігійних шкіл і збільшила кількість шкіл світських. Загальна кількість шкіл в Ірані збільшилася з 612 в 1922 р. до 4901 в 1936 р. У 1934 р. засновано Тегеранський університет, відбувався обмін студентами з європейськими країнами. З 1928 р. було введено європейський одяг. Замість традиційного іранського головного убору кулах запроваджено шапку пехлеві, а згодом європейські капелюхи і кашкети. Запроваджено прізвища і скасовано використання феодальних титулів, з 1935 р. заборонено носіння чадри. Європейські нововведення більшість населення зустріло вороже. Уряд змушений був насаджувати нові норми життя жорстокими методами.
Усі модернізаційні заходи проводилися в дусі націоналізму й пропаганди відродження величі давньої іранської держави. Назву Персія офіційно замінено Іраном, перейменовано ряд міст, з перської мови вилучено арабські та турецькі запозичення, змінено літочислення, введено староіранські назви місяців року тощо. Забезпечуючи продовження державної традиції, династія Рези-хана прийняла назву Пехлеві. Посилення інтересу до давньої історії Ірану виявилося у створенні в 1935-1938 роках Музею древнього Ірану в Тегерані, музею "Парс" в Ширазі, Академії літератури та мови, Тегеранськогоантропологічного музею та Національної бібліотеки.
Після початку Другої світової війни Іран.оголосив про свій нейтралітет, але фактично країна знаходилася серед країн-сателітів Німеччини. 8 жовтня 1939 р. між Іраном та Німеччиною підписано таємну угоду про взаємні поставки стратегічних матеріалів і військову співпрацю. Іранська сторона поставляла в Німеччину пшеницю, ячмінь, рис, бавовну та вовну, отримуючи взамін зброю, залізничне та промислове обладнання. На території Ірану діяла широко розгорнута німецька агентурна сітка, проводилася підготовка груп для диверсій на нафтопромислах Баку та Грозного. Після ряду заяв СРСР, (26 червня, 16 і 19 серпня 1941 р.) з попередженнями про недопустимість проведення на території Ірану діяльності, ворожої країнам антигітлерівської коаліції, 25 серпня 1941 р. на територію Ірану вступили радянські та англійські війська. Через урядову кризу та під тиском союзників 16 вересня 1941 р. Реза-хан підписав зречення на користь свого сина Мохаммеда Рези, що став новим шахом Ірану.
Loading...

 
 

Цікаве