WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Перетворення Японської імперії у світову державу та її військова поразка - Реферат

Перетворення Японської імперії у світову державу та її військова поразка - Реферат

у вересні припинили експорт алюмінію, чорних металів та авіадеталей до Японії У відповідь Токіо 27 вересня 1940 р. підписав із Берліном спеціальну угоду, що передбачала, зокрема, розмежування "життєвого простору". Вона була спрямована не проти СРСР, а проти США, до того ж, незважаючи на невдовлення Берліна, 13 квітня 1941 р. Японія підписала із Кремлем пакт про ненапад на 5 років.
Наступного місяця прем'єр-міністр Коное оголосив 3 принципи нормалізації японо-американських відносин: 1) визнання Японії та Китаю союзниками в антикомуністичній боротьбі; 2) дипломатичне визнання Маньчжоу-Го; 3) вироблення координованої політики протидії поширенню комунізму в ПСА. Затягування Вашингтоном переговорів призвело до зміни японського уряду й призначення його главою 15 жовтня 1941 р. ультрарадикала Тодзіо. Японія остаточно визначилася з планами військових завоювань у регіоні, що мали тривати 3 місяці й привести до окупації Яви, Суматри, Борнео, Малайї, захоплення Сінгапура та американських баз на Філіппінах, Гуамі й Вейку.
Тихоокеанська війна почалася несподіваним масованим ударом японського авіаносного об'єднання уранці 7 грудня 1941 р. по головній базі ВМС США Пірл-Харбор наГавайських островах. Підготовлена у суворій таємниці й добре продумана операція принесла Токіо значний успіх: США втратили 5 лінкорів і 13 інших кораблів різних класів, ще 2 лінкори були серйозно пошкоджені, на землі та у повітрі було знищено 188 американських літаків. Японці втратили лише 29 літаків та 5 карликових підводних човнів, уся бойова операція тривала менше 2-х годин.
Уже наступного дня після нападу на Пірл-Харбор японські війська висадилися у Таїланді, а 10 грудня - на Філіппінах, того ж дня біля берегів Малайї японська авіація зуміла потопити найсучасніші кораблі британського флоту - лінкори "Ріпалс" і "Принц Уельський". Шоковані темпами просування японських військ, британці й американці терпіли поразку за поразкою, 25 грудня 1941 р. японці захопили Гонконг, 12 лютого наступного року капітулював Сінгапур. До березня Японія захопила Яву й більшу частину Філіппін (лише на півострові Батаан у полон потрапило 78 тис. американських солдат), у квітні 1942 р. реальна загроза японського вторгнення нависла над Австралією та Новою Гвінеєю.
Кінець японській експансії на Тихому океані був покладений у травні-червні 1942 р. у морських битвах у Кораловому морі та біля атола Мідуей, в результаті, котрих японці втратили 5 авіаносців. У липні ситуація на фронтах стабілізувалася й почалося затишшя, на той час Японія окупувала Таїланд, Малайю, Бірму, Філіппіни, Індонезію, Індокитай та двоє з Алеутських островів загальною площею 8 млн. кв. км із населенням 400 млн. чол.
Відповідно до стратегічного значення захоплені, а також ті території, що лише планувалося окупувати, Токіо розділив на 3 зони. До першої увійшли Маньчжоу-Го, окуповані райони Китаю, Внутрішня Монголія, о.Лусон, після початку війни з СРСР до неї планувалося приєднати землі на південний схід від Нерчинська і східну Зовнішню Монголію. Друга зона мала охоплювати решту території Китаю, центральні райони Зовнішньої Монголії, Тибет, Східну Індію, Бірму, Таїланд, Індокитай, Малайю, Індонезію, Нову Гвінею, Філіппінські острови без Лусону, Північний Сахалін і Сибір до оз.Байкал. До третьої зони окупації японці збиралися включити Сибір до Омська, Камчатку, Східний Туркестан, Західну Монголію, Афганістан, Східний Іран, Непал, Індію, Австралію, Нову Зеландію та Гавайські острови. У цілому Японія збиралася захопити третину земної поверхні, на котрій проживала майже половина людства.
Для реалізації програм використання окупованих територій у вересні 1941 р. у Токіо було створено спеціальний комітет, що 13 лютого 1942 р. був реорганізований у Комітет (згодом міністерство) будівництва Великої Східної Азії. Обіцяючи надати в майбутньому Індонезії широке самоврядування, японці організували серед місцевого населення досить потужний рух "Трьох А ", що виступав за тісний союз і співпрацю з Японією. З числа індонезійців були сформовані допоміжні підрозділи "ромусю" й частини територіальної оборони ПЕТА. Наприкінці 1942 р. японці створили у Сінгапурі з військовополонених "Індійську національну армію" під командуванням лівого конгресиста Субхаса Боса, а у вересні 1943 р. - маріонетковий уряд Філіппін. Тоді ж Токіо проголосив незалежність Бірми й сформував Бірманську національну армію.
Але це кардинально не вплинуло на військову ситуацію: у липні 1943 р. США розпочали наступ на японські гарнізони на Соломонових островах, Японія змушена була перейти до стратегічної оборони. Американці вдалися до тактики "стрибків барана", що полягала у захопленні окремих стратегічних пунктів, без повного витіснення японських військ з усіх окупованих островів. Головною її метою було здобуття авіаційних баз, із котрих ВПС могли б здійснювати масоване бомбардування території Японії, що мало знищити її військовий потенціал та підірвати бойовий дух населення. У листопаді 1943 р. США закріпилися на островах Гілберта, в лютому 1944 р. - на Маршаллових, а влітку - на Маріанських островах.
У вересні-жовтні 1944 р. американські війська висадилися на Каролінських островах і Філіппінах, від повітряних ударів загинули найсучасніші японські кораблі включно із флагманським лінкором "Мусасі" Токіо не допомогли ні пілоти-смертники "камікадзе" (дослівно - "вітер Богів", від власної назви тайфунів, які у 1274 і 1281 рр. потопили біля берегів Японії монголо-китайський флот хана Хубілая), ні людино-торпеди "кайтен" ("поворот до небес"), ні бойові плавці "фукурю" (дракони підводного гроту).
9 березня 1945 р. бомбардувальники Б-29 запалювальними бомбами й напалмом знищили чверть житлового фонду Токіо, у вогні загинуло майже 100 тис, чол. і 130 тис. було поранено, це перевищувало результати ядерного бомбардування 9 серпня Нагасакі. Усі надії японських лідерів на укладення почесного миру зі США були зруйновані розірванням Кремлем 5 квітня 1945 р. угоди про взаємний ненапад. 8 серпня СРСР проголосив війну Японії, таємно перекинуті на Далекий Схід радянські війська наступного дня увійшли на територію Маньчжурії, Кореї та Південного Сахаліну, 14 серпня Токіо заявив про капітуляцію, а 2 вересня на палубі американського лінкора "Міссурі" в Токійській затоці представниками японського уряду й країн антигітлерівської коаліції був підписаний відповідний акт.
Loading...

 
 

Цікаве