WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Мідхат-Паша: суспільно-політичні погляди та діяльність - Курсова робота

Мідхат-Паша: суспільно-політичні погляди та діяльність - Курсова робота

якості, як любов до батьківщини, ревне відношення до інтересів нації, патріотизм героїзм, порозуміння є результат і слідство властивостей і якостей, що ведуть свій початок від особистої свободи". Колишня велич і перемоги древніх римлян і греків Мідхат-паша пояснює "патріотичною старанністю і національним патріотизмом, що існував завдяки свободі". Таким чином, у судженнях Мідхата про свободу особи, про її значень для прогресивного розвитку товариства чітко просліджується вплив ідей великого французького просвітителя Монтеск'є. Відзначимо при цьому, що Мідхат-паша прямо писав про те, що знаком із творами французького філософа.
Намагаючись пояснити причини відсталості Османській імперії в порівнянні з європейськими країнами, Мідхат-паша писав, що згуртованість і ревне відношення до інтересів батьківщини, властиві європейським народам, безпека і процвітання їхніх країн - результат політичних законів, заснованих на принципах свободи і рівності. Але цей принцип не одержав свого втілення в Османській імперії. На думку Мідхата "якби принцип свободи і рівності був здійснений, якби мусульмани, як і немусульмани, стали володарями рівних цивільних і особистих прав, якщо б усі, починаючи з пастуха і закінчуючи султаном, підпорядковувалися загальному закону, кожний знав би ступінь своєї свободи і повноважень. Якби все це здійснювалося, почуття і погляди обох сторін зосередилися б на загальній користі. Свобода кожного і кожної общини забезпечила їй свободу релігійних справ від яких би те ні було зазіхань, не залишилося би місця для опозицій, ворожнеча і суперництва між різноманітними групами населення. У них, природно, виникнуло б бажання служити справі зміцнення єдності, добробути батьківщини, збільшувати силу і міць держави, підданими якого вони є". Тобто одержало би здійснення усе те, що "ми спостерігаємо в цивілізованих націй". Таким чином, висовуючи ідею політичної свободи, Мідхат-паша зв'язував її насамперед із цивільною свободою, із забезпеченням прав усім членам товариства, незалежно від їх релігійної або соціальної приналежності. Забезпечення політичної і цивільної свободи всім членам товариства розглядалася Мідхат-пашою як найважливіша умова дозволу національного питання і запобігання розпаду і розчленовування Османської імперії. У цьому відмінність політичних гасел свободи і рівності, що висувалися Мідхат-пашой, від тих, що висували французькі просвітителі. Ідею рівності останні протиставляли становим привілеям. І водночас не можна не відзначити, що в Туреччині гасло свободи і рівності були об'єктивно спрямовані проти ідеології османського феодально-клерикального товариства.
Відсталість Османської імперії Мідхат-паша зв'язував також із хибами її системи утворення і темнотою і неосвіченістю мас. Він писав: "У той час як прогрес Європи, що викликає подив світу, є результатом законів і утворення, відсталість народу нашої країни виникає з хиб системи утворення".
Як уже неодноразово відзначалося, Мідхат-паша вважав цілком необхідними заходи, що сприяли б росту освіченості серед широких мас населення як мусульманського, так і немусульманського. Він відзначав слабкий розвиток шкіл турецьких у порівнянні зі школами нетурецьких народів імперії, а тому вважав за необхідне збільшення асигнувань на розвиток народного утворення турок, боровся за сприяння самого турецького населення справі утворення, ставлячи в приклад християн.
Справа в тому, Мідхат вважав украй невигідним для скарбниці збір податків за допомогою особливих чиновників уряду.
Діяльність самого Мідхата не полегшила податкового тягаря трудящих, тому що він прагнув, як було показано, вичавити з платників податків усе можливе, домагаючись високих надходжень у скарбницю, щоб якоюсь мірою сприяти дозволові фінансової кризи держави. Крім того, варто врахувати, що діяльність Мідхата у вілайетах не одержувала майже ніякої фінансової підтримки уряду, у зв'язку з чим він у ряді випадків був змушений самостійна знаходити засоби для фінансування заходів спрямованих на розвиток продуктивних сил турецького товариства. Так конкретні обставини часом створювали відверте протиріччя між теоретичними викладками і практичними діями Мідхата.
Виступаючи виразником інтересів буржуазного розвитку Туреччини Мідхат-паша боровся за розвиток турецької економіки. Він писав: "Османська імперія є тим місцем, де провадиться сировина для вироблення полотнини, ситцю, сукна, папери, як-от: бавовна, шерсть, шкіра. Робоча сила в Османській імперії найдешевша в Європі... У Османській імперії є дуже багато людей, що у стані прикласти капітал у торгівлі і які мали бажання робити це... Чому ж в Османській імперії не з'явиться людина або товариство, що взялися б робити усе, як у Європі? Чому ми повинні купувати в Європи такі прості речі, як сірники і фески?". Мідхат-паша відповідав на цей запитання так: "Все це пояснюється! відсутністю свободи особи. Немає закону, що гарантував би права населення. Правда, у нас є закони, є суд, ради, проте немає того, що гарантувало б їхнє існування. Беззаконні акти цілком можливі. Немає тієї сили, що була б спроможна захистити створене людиною і товариством. Все це в будь-який момент може бути знищене".
Отже, Мідхат-паша бачив в Османській імперії таку форму правління, при якій навіть існуючий! закони не мали ніякого реального значення, тому що не було інститутів, які б їх забезпечували. Наслідуючи ідеям Монтеск'є, Мідхат-паша бачив у політичній свободі необхідна умова для розвитку економіки, промисловості і торгівлі. У цьому зв'язку доречно також пригадати слова Енгельса, що відзначало, що "...турецьке, як і будь-яке інше східне панування, несумісне з капіталістичним товариством; нажита прибавочна вартість нічим не гарантована від хижих рук сатрапів і пашей; відсутня перша основна умова буржуазної підприємницької діяльності - безпека особистості купця і його власності".
Чинником, що перешкоджав розвитку в країні промисловості, Мідхат-паша вважав також "занадто високі позичкові відсотки", шкодував, що "у країні немає банків, що полегшували б торгові операції, як це робиться в Європі". Створені Мідхат-пашой сільськогосподарські кредитні каси зіграли визначену роль у розвитку банківської справи в Туреччині.
Мідхат-паша бачив, як уже говорилося, необхідність у підготуванні кваліфікованої робочої сили для промисловості. Достатньо пригадати створені їм ремісничі училища, у яких навчали різноманітним робітником професіям.
Мідхат заперечував проти думки деяких турецьких державних діячів, що вважали необхідним розвиток турецької економіки винятково за рахунок держави. Він писав, виступаючи за розвиток в Османській імперії приватного підприємництва: "У Європі жодний загальнокорисний захід не проводиться за рахунок держави, усе робиться за рахунок капіталів і зусиллями самого населення". Необхідною умовою такого положення Мідхат-паша вважав знову ж "особисту і цивільну свободу для народу" ізакони, що гарантують їх.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Loading...

 
 

Цікаве