WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Мідхат-Паша: суспільно-політичні погляди та діяльність - Курсова робота

Мідхат-Паша: суспільно-політичні погляди та діяльність - Курсова робота

заходи, пов'язані із суспільними роботами, торгівлею, сільським господарством, утворенням.
Під час головування Мідхат-паші в Державній раді в ньому були обговорені й опубліковані постанови про створення в Стамбулі ремісничого училища, подібних же училищ у вілайетах, про розробку природних багатств, про створення в Стамбулі ощадної каси. Закон про народне утворення був опублікований на початку вересня 1869 р., тобто вже після зсуву Мідхата з посади голови Державної ради, проте очевидно, що в його обговоренні він приймав особисту участь. Цей закон мав важливе значення для справи народного утворення в Туреччині. Він визначив всі щабля початкового, середнього і вищого утворення в Османській імперії.
Паралельно з роботою в Державній раді Мідхат-паша вів активну практичну діяльність. У Стамбулі їм була створена реміснича школа на 500 учнівських. У ній вихованцям давалося загальне утворення, причому в число що вивчалися предметів входили арифметика і хімія. Крім того в школі навчали ковальській, ливарній і столярній справі; вихованці одержували професії складачів, литографістів, швеців, лимарів і ін. Це були ті професії, у яких, на думку Мідхата, потребувала столиця. Знаменна в даному випадку турбота Мідхата про підготування кваліфікованої робочої сили не тільки для промисловості, але і для типографічної справи, турбота про розвиток у Туреччині преси. Знаходячись на посаді голови Державної ради Мідхат-паша створив у Стамбулі у відповідності ,із постановою ощадну касу. 28 червня 1868 р. часопис "Меджмуа-и маариф" ("Часопис просвітництва) вийшов із статтею Мідхат-паши, що роз'ясняє цілі створення каси. Він писав, що природним обов'язком усіх "хазяїв" є накопичення, тому необхідно об'єднувати капітали, що неможливо використовувати в промисловості і торгівля окремо. У випадку ж об'єднання можливо застосування капітал у справах, що приносять загальну користь".
Ощадна каса, створена Мідхатом, була одночасно і кредитною організацією. Позичковий відсоток складав 12 % у рік, у той час як вкладникам забезпечувався щорічний прибуток у 9 %. Початковий капітал каси складав усього декілька стільник лір, який збільшився за 12-13 років до 20 тис. лір.
Поки Мідхат-паша був зайнятий справами на посаді голови Державної ради, обстановка в Болгарії загострилася. Відразу ж після від'їзду Мідхата з Дунайського вілайета тут знову розгорілася антитурецька боротьба. Почали свої дії великі подружжя під керівництвом Хаджи Димитра і Стефана Караджи. Перед ними була поставлена задача досягти Старої Планині й утворити там тимчасовий уряд, що очолило б повстання у всій країні [60, с. 304 . Цей план розробив у Бухаресті революційний комітет, що називався "Болгарським товариством".
Про акцію, що готується, стало відомо турецькій владі. У першому бої з турецькими солдатами четники здобули перемогу. У своєму рапорті Порті Сабри-паша, новий генерал-губернатор Дунайського вілайета, писав, що четники добре організовані і використовують тактику, що відрізняється від тактики старого років. Таким чином, Сабри-паша виправдувався перед урядом за свої малоуспішні дії по боротьбі з повсталими. Турецький уряд, украй стурбоване антитурецькими діями в Болгарії, вирішило послати." підмогу дунайському губернатору досвідченого Мідхат-пашу, наділив його -надзвичайним повноваженням і звільнив на час від обов'язків голови Державної ради. Мідхат-паша очолив, збройну боротьбу з четниками. По офіційних турецьких зведеннях, у п'ятьох боях четників із турецькими військами загинув 101 болгарин. Інші були поранені, потрапив у руки карателів і були повішені. У повідомленні уряду Мідхат-паша писав, що призупинив націоналістичну пропаганду в Болгарії і провів необхідні заходи в адміністративній і військових сферах, а також в області утворення.
У однім із своїх рапортів Мідхат-паша писав Порті, що болгарське населення не підтримало четнетского прямування, що у вилайте царює спокій. Це було напівправдою. Звичайно, репресії Мідхата викликали страх у населення. Але от палацевий історіограф Лютфи-ефенди писав, що дії Мідхат-паші в Болгарії призвели в кінцевому рахунку лише росту національно-визвольного прямування в цій османській провінції.
Повернувшись у Стамбул після придушення четнеческого прямування в Болгарії, Мідхат-паша знову приступив до діяльності в Державній раді. Вплив Мідхата в палаці, що особливо посилився після виконання урядового завдання в Болгарії, у звало, як звичайно при султанському подвір'ї, таємну заздрість недоброзичливість й інтриги. Незалежний, крутий! рішучий характер Мідхата, його непоступливість у справах, що стосуються інтересів держави, прийшлися явно "не до подвір'я". Мідхат-паша найменше походив на царедворця і починав дратувати багатьох, зокрема Алі-пашу, незадоволеного тим, що Мідхат не допуску нею до участі в роботі Державної ради і що опасались, як би Мідхат якось не зайняв його місце. Частиною розбіжності Алі-паші з головою Державної ради ніяк не могли зміцнити їхніх взаємовідносин і неминуче вели до конфлікту. Англійський посол у Константинополі пізніше писав, що Алі-паша почував, як день ото дня посилюється вплив Мідхата, і тому твердо вирішив позбутися від свого небезпечного суперника. І йому вдалося переконати султана Абдул Азиза в необхідності відправити Мідхата в провінцію, де, на думку великого візира, било його дійсне місце.
Приводом до зсуву Мідхат-паші з посади голови Державної ради явилися його різкі розбіжності з Алі-пашею по питанню про функції ради в області фінансів. Суть цих розбіжностей невідома. Але в результаті Мідхату була запропонована посада губернатора Багдадського вілайета. Йому заявили, що у випадку відмови, він залишиться в столиці без посади і без засобів до існування.
Діяльність Мідхат-паші на посаді голови Державної ради свідчила про його прагнення стимулювати розвиток у столиці промислового виробництва. Про це говорять його спроби створити контингент кваліфікованої робочої сили, знайти необхідні капітали, організувати кредит. Важливо відзначити також турботу Мідхата про розвиток у країні утворення, просвітництва.
Нова посада губернатора Багдадського вілайета, котрий Мідхат-паша змушений був прийняти, відчиняв перед ним настільки ж широкі реформаторські можливості, що й у Дунайському вілайеті, із тієї, проте, різницею, що рівень економічного і соціального розвитку Болгарії набагато перевершував рівень арабської провінції Османської імперії.
Багдадський вілайеті, створений у 1867 р., займав велику територію приблизно територія теперішнього Іраку) із містами Багдад, Басра, Мосул, Сулеймания й інші. Незважаючи на те що вілайет існував офіційно, на ділі нова провінційна система не торкнулася цієї великої частини Османської імперії.
Переважна частина населення Іраку була зайнята в сільському господарстві, що велося примітивними методами і до того ж знаходилося в стані занепаду. Багато іригаційних споруджень були зруйновані або потребували в ремонті, значна частиназемель заболочена, занесена пісками або закинута.
РОЗДІЛ
Loading...

 
 

Цікаве