WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Вестфальська система міжнародних відносин - Реферат

Вестфальська система міжнародних відносин - Реферат

програних імперією кампаній, мирними конгреси було розроблено умови і згодом підписано Вестфальський мир, який завершив Т. в.
Наслідками війни стало суттєве зменшення населення Німеччини; руйнація сільського господарства країни, її промисловості та торгівлі. Священна Римська імперія фактично припинила існування як політична одиниця. Т. в. в цілому завершила епоху релігійних конфліктів, а Вестфальський мир став кроком на шляху до віротерпимості.
Підписуючи мирні договори та спілкуючись між собою під час мирних конгресів, майбутні автори Вестфальського миру навряд чи усвідомлювали, що не лише перерозподіляють території за наслідками тривалої та виснажливої війни, але закладають основи нового світового порядку, елементи якого зберігатимуться більш ніж 300 років. З їхнього погляду, все, мабуть, здавалося знайомим та очевидним: інтереси Франції або Швеції важко було відрізнити від інтересів правлячих династій; проблематика співвідношення прав імператора та монархів дрібних німецьких князівств існувала на порядку денному Європи вже більше п'яти століть; а формальне невтручання держав у справи одна одної було не більше ніж декларацією.
Справжнє історичне значення та політичний вплив Вестфальського миру проявляються пізніше. Кожна із зазначених "банальностей" набула цілковито завершеного і нового значення, як тільки провідні європейські держави "дозріли" до такого розуміння норм договору. Таким чином, сформулювалися основні принципи нових міжнародних відносин:
- Принцип внутрішнього державного суверенітету. Інтереси й воля держави були вищим джерелом влади в суспільстві. Пізніше "держава" перетворилася у "державу-націю". Для зовнішньої політики це означало остаточне утвердження панування raison d'etat.
- Принцип зовнішнього державного суверенітету. Він не дозволяв державам втручатися у справи одна одної, створюючи ілюзію політичної рівності. Звичайно, спроб втручатися у справи сусідів не поменшало, але, починаючи із 1648 року, кожна така спроба привертала увагу всього "світового співтовариства", сигналізувала про порушення силової рівноваги та спонукала інших до активних дій.
- Принцип дії міжнародного права та застосування дипломатії у міжнародних відносинах. Європейські монархи усвідомили практичну можливість ідей Гоббса, Гроція та інших філософів, які наголошували на важливості обмеження анархії міжнародної системи. Дотримання договорів стало найважливішим елементом такої практики, а міжнародне право та регулярна дипломатична практика - невід'ємним атрибутом відносин між державами.
Теоретики дещо розходяться в оцінках системного значення Вестфальського миру. Одними, насамперед політичними реалістами, визнається його значення як такого, що поклав початок "впорядкованим" міжнародним відносинам, при чому впорядкованим саме на реалістичних засадах державного егоїзму та національних інтересів. Опоненти, однак, вказують на те, що сам договір мало що змінив у повсякденній практиці європейської ворожнечі. З точки зору останніх, Вестфальський договір став просто масштабним перерозподілом територій та сфер впливу в Європі.
Вестфальський мир, 1648 - завершив Тридцятилітню війну 1618-1648; підписано 24.10. в Мюнстері (Вестфалія) в формі 2 мирних договорів, підготовлених на Оснабрюкському конгресі 1645-48 між імператором Священної Римської імперії та його союзниками, з одного боку, та королем Швеції та союзниками, з іншого; а також на Мюнстерському конгресі 1645-48 між імператором Священної Римської імперії та союзниками, з одного боку, та королем Франції і союзниками - з іншого.
Швеція отримала всю Західну і частину Східної Померанії з містами Штеттин, Дамм, Гольнау, о-ви Рюген та Волін, м. Вісмар із гаванню, а також єпископства Бременське та Верденське (гирло Везера), які перетворювалися на світські князівства; було домовлено, що старі ганзейські міста - Вісмар, Бремен, Щтральзунд, Верден та ін. - зберігають свої привілеї. Як суверен цих володінь Швеція вступила в состав імперії і отримала право направляти своїх депутатів на імперські сейми. Швеції також було виплачено 5 млн. талерів на покриття військових витрат.
Оскільки територіальні поступки на користь Швеції було зроблено за рахунок Бранденбурга та Мекленбурга, останніх компенсували за рахунок секуляризованих єпископств та монастирів. Бранденбург отримав єпископства Гальберштадт, Камін, Мінден та право на приєднання архієпископства Магдебург після смерті архієпископа. Мекленбург отримав єпископство Шверин і Ратцебург, а також інші церковні території.
Франція приєднала 3 лотаринзьких єпископства - Мец, Туль та Верден - і отримала весь Ельзас, крім Страсбурга. Баварія зберегла Верхній Пфальц та пов'язане із ним курфюрство. Були визнані самостійними та вийшли із складу імперії Швейцарія та Республіка Об'єднаних Провінцій (Нідерланди). Головними гарантами виконання В. м. було проголошено Францію і Швецію - держави-переможниці.
В релігійній своїй частині Вестфальский мир зрівняв в правах кальвіністів, католиків та лютеран Німеччини; узаконив секуляризацію церковних земель, проведену до 1624, За німецькими князями залишилося право визначати релігійну приналежність підданих, але останнім дозволялося молитися таким чином, як вони це робили до 1624.
Вестфальський мир визнав за князями право укладати договори між собою та з іншими державами, закріпивши в цілому політичну роздробленість Німеччини.
З метою оцінити ступінь системного впливу Вестфальського миру ми коротко розглянемо еволюцію міжнародних відносин із 1648 до 1789 року.
Як і кожний масштабний мирний договір, Вестфальський мир зафіксував нове співвідношення сил в рамках регіональної міжнародної системи. В даному випадку, це було співвідношення сил держав, які виходили із нечувано виснажливої війни, активна фаза якої тривала близько 30 років. Здавалося б, що ця обставина повинна була зробити умови миру та принципи, на яких його було досягнуто, нетривалими, а самі відносини між державами - динамічними та непередбачуваними. Натомість, закладене у договорі співвідношення прав та обов'язків виявилося достатньо гнучким, внаслідок чого Вестфальська система міжнародних відносин зберігалася близько 150 років. Періодично, однак, відбувалося пристосування окремих її підсистем до змінах status quo.
Найбільшими державами-бенефіціантами Вестфальського миру стали Франція та Швеція - формально проголошені держави-переможниці та гаранти нового миру. Численні здобутки цих держав стали наслідком вдалого використання послабленого в ході війни центру Європи. Зміцніле геополітичне становище надало можливість Франції фактично контролювати західні німецькі держави та втручатися у справи Імперії, а Швеції - здобути гегемонію на Балтійському морі. Окрім цих двох "офіційних" переможців були й інші. Так, Вестфальський мир, послабивши Іспанію та Імперію, створив можливості для швидкого й відносно безпечного економічного розвитку Нідерландів, який згодом перетворив цю державу наколоніальну потугу. Послаблення Іспанії мало наслідком і поступове зростання
Loading...

 
 

Цікаве