WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Володимир Ілліч Ленін - Реферат

Володимир Ілліч Ленін - Реферат

робочому класі Росії молодий Ленін побачив ту силу, яка здатна визволити себе і весь народ від гніту царизму, від капіталістичної експлуатації.
"З самого початку революційної діяльності Ленін твердо став на позиції марксизму, прийняв його революційно-критичний дух, творчий і діяльний характер, пролетарський інтернаціоналізм. Все своє життя він присвятив справі визволення робочого класу, всього трудового народу від експлуатації і пригнічення, справі соціалістичної революції і побудови нового, комуністичного товариства"
Осінню 1889 р. сім'я Ульянових поселилася в Самарі (зараз Куйбишев). Тут Володимир Ілліч установлює зв'язок з месними революціонерами, вступає в нелегальний гурток. Цей гурток друкував і розповсюджував революційні видання, вів роботу серед навчаючоїсь молоді, мав зв'язок с іншими революційно настроєними робочими. Серед учасників самарських революційних гуртків були широко розповсюджені тоді народні погляди. На зборах гуртка, в доповідях, статтях Ленін показував шкідливість народності для розвитку революційного руху в Росії.
Ленін організував перший в Самарі гурток марксистів, в якому вивчали творчість К.Маркса і Ф.Енгельса, роботи Плеханова. Члени цього гуртка стали активними пропагандистами марксизму. Володимир Ілліч перевів з німецької на російську "Маніфест Комуністичної партії" К.Маркса і Ф.Енельса. Рукопис цього переводу читали в гуртках революційної молоді. Ленін установив зв'язки й з марксистами ряду міст Поволжя.
Царська влада не дозволила Володимиру Леніну продовжувати заняття в університеті. Лише після довгих клопотань він добився дозволу здати екзамен за університетський курс екстерном. Через півтора року Ленін самостійно підготовився до екзамену і у 1891 р. здав їх при Петербурзькому університеті, отримавши високі оцінки по всіх предметах. Він отримав диплом першого ступеню.
Після здачі екзаменів за юридичний факультет Ленін як адвокат виступав в Самарському суді. Він старався вести справи в головному бідних християн. Однак основною справою залишалася все ж революційна робота.
Життя в провінціальній Самарі, де промислового пролетаріату майже не було, не вдовольняла Володимира Леніна. Він хотів у Петербург - самий великий промисловий центр, головний очаг робочого руху в Росії.
2. Ленінський "Союз боротьби"
31 серпня 1893 р. В. І. Ленін приїхав в Петербург. Незабаром він стає помічником одного з столичних адвокатів, але не адвокатська практика була його головною справою. В місті тоді діяло декілька нелегальних марксистських гуртків. Володимир Ілліч вступив в групу "старих", що складалась переважно із студентів Технологічного інституту. До неї входили С.І.Радченко, П.К.Запорожець, Г.М.Кржижановський, В.В.Старков, А.А.Ванєєв та інші.
В 23 роки Ленін був вже досвідченим марксистом і мав досвід революційної праці. Незабаром він став признаним начальником петербурзьких марксистів.
Після приїзду Леніна "старики" значно розширили свої зв'язки з робочими великих підприємств столиці. Ленін, як і інші члени групи, почав вести пропаганду в робочих гуртках по Невській заставі, на Петербурзькій і Виборгскій стороні. Згадуючи про те, як Володимир Ілліч знайомив працівників з вченням Маркса, один з учнів Леніна - видний працівник-революціонер І. В. Бабушкін писав: "Лектор викладав нам цю науку наче, без всякого зошита, часто намагаючись визвати у нас відразу чи бажання створити спір…" наші лекції носили характер дуже живий, цікавий"
Сіть марксистських гуртків в столиці збільшувалась, посилювався їхній вплив на робочих.
Робочий рух швидко ріс. Це поставило перед марксистами нове завдання: від пропаганди в вузьких гуртках робочих-передовиків перейти до агітації в широкій масі робочих. По ініціативі Леніна важливою формою революційної агітації стали листівки. В грудні 1894 р. захвилювались працівники Семяниковського судобудівного заводу: їм не виплатили зароблені гроші. Ленін при участі І. В. Бабушкіна написав листівку працівникам. Такі листівки ленінська група видавала для працівників і других підприємств Петербургу.
За дорученням петербурзьких марксистів Ленін 25 квітня 1895 р. виїхав за кордон. Головною ціллю поїздки було встановлення зв'язку з групою "Звільнення праці". В Швейцарії він зустрівся з Г. В. Плехановим, В.І.Засулич, договорився з ними про присилці в Росію марксистської літератури, про сумісне видання за кордоном збірника "Працівник". Згодом Франція, Німеччина: зустрічі з П. Лафаргом - видним діячем міжнародного робочого руху, зятем К. Маркса, з В. Лібкнехтом - одним із керівників соціал-демократії. Ленін хотів зустрітися з Ф. Енгельсом, який в той час жив в Лондоні, але зустріч не відбулася: Енгельс був хворим.
7 вересня 1895 р. Володимир Ілліч повернувся в Росію. "По самому тщательному досмотру его багажа ничего предосудительного не обнаружено" - доповів жандарм з кордону. Но "предосудительное" - нелегальна література - в багажі все-таки була. Тільки запакована вона була в чемодані с подвійним дном. По дорозі в Петербург Ленін відвідав Вільно, Москву, Орєхово-Зуєво, де провів збори з марксистами.
Після приїзду в Петербург Ленін розвинув діяльність. Осінню 1895 р. вдалося об'єднати марксистські гуртки столиці в соціал-демократичну нелегальну організацію "Союз боротьби за свободу робочого класу". Головою "Союзу боротьби" була центральна група з 17 чоловік і її керуючий центр - В. І. Ленін, Г. М. Кржижановский, В. В. Старков, А. А. Ванєєв и Ю. О. Мартов.
На великих заводах та фабриках створювались робочі гуртки - низові представники "Союзу боротьби", а на інших підприємствах виділялись організатори для інформації і розповсюдження літератури. В робочих районах Петербургу були створені районні групи. Ця структура послужила прикладом при створенні соціал-демократичних організацій в інших великих
Loading...

 
 

Цікаве