WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Чеські землі у складі Австро-Угорської імперії (друга половина ХІХ – до першої світової війни) - Реферат

Чеські землі у складі Австро-Угорської імперії (друга половина ХІХ – до першої світової війни) - Реферат

- 7. Найбільшими німецькими партіями на чеських землях стали радикали (22 мандати) та аграрії (21 мандат), представництво лібералів зменшилося до 12, народників - до 9 мандатів.
Тим часом криза в чеському сеймі поглиблювалась, а протистояння загострювалося. Спроби примирити ворогуючі сторони успіху не мали. Оскільки обструкція німецьких депутатів повністю паралізувала діяльність сейму, його виконавчий орган утратив фінансові та інші засоби й був неспроможний виконувати свої функції. За цих умов чеський сейм було розпушено в червні 1913 р., а управління Чехією передано комісії чиновників.
У січні 1914 р. уряд вдався до чергової спроби розв'язати чесько-німецькі суперечності. Опубліковано проект нового закону про мови, згідно з яким мовою урядових органів у кожному окрузі Чехії мала стати мова більшості населення; в округах, де меншість населення складала принаймні 35 %, внутрішньою державною мовою мала стати мова більшості, а в стосунках між владою та населенням належало вживати обидві мови; обидві мови визнавалися офіційними в структурах, діяльність яких поширювалася на всі землі Чеської корони. Проект закону відхилили і німці, і чехи. Тактика обструкції, застосовувана в рейхсраті, призвела до його розпуску в березні 1914 р. Уряд Цислейтанії почав правити без парламенту, на основі статті 14 чинної конституції.
Висновки
Таким чином, у добу змін, що відбувалися в Габсбурзькій монархії, чеські ліберали піднесли "чеське державно-історичне право" до рівня загальнонаціональної ідеї. Вони вимагали відновити автономію та єдність земель Чеської корони, виборчої реформи на засадах національної рівності, згоди імператора на коронування чеською короною.
Навесні 1868 - восени 1871 рр. у чеських землях розгорнувся масовий рух таборів (мітингів), який об'єднав опозиційно налаштованих чехів, які критикували укладення австро-угорської угоди. У вересні 1871 р. Франц Йосиф пообіцяв коронуватися у Празі чеською короною, а в жовтні Фундаментальні статті ухвалив (за підтримки німецьких депутатів-лібералів) чеський сейм. Це означало визнання дуалізму та відмову від реорганізації імперії на основі триалізму (Австро-Угорсько-Чеське королівство).
Загальноавстрійськими справами проголошувалися військові та закордонні, фінанси, торгівля, комунікації, законодавство та громадянство. Ці питання передавалися в компетенцію сенату (замість верхньої палати рейхсрату), а уряд Цислейстанії мав складатися з придворних канцлерів окремих земель.
Процес перетворення Габсбурзької монархії з абсолютистської держави на конституційну завершився навесні 1873 р. прийняттям "Квітневої конституції", що була нічим іншим, як оновленим законом про вибори до рейхсрату. Вона однозначно змінювала систему виборів: імперська рада обиралася прямим голосуванням, а не за посередництва земських сеймів, збільшувалася кількість курій. Чисельність депутатів зросла до 253.
Провал австро-чеської угоди призвів до поглиблення кризи в чеському ліберальному русі. Чеські ліберали чинили пасивний опір тискові правлячих кіл Цислейтанії, уряд якої в 1871- 1879 рр. очолювали німецькі ліберали. Трансформацію державно-політичного устрою Габсбурзької монархії в третій чверті XIX ст. супроводжували зміни в економіці. Певною мірою цьому сприяла уніфікація системи мір та ваги. У липні 1877 р. з'явився закон про запровадження метричної системи довжини, площини, об'єму, ваги, яка з 1 січня 1878 р. стала єдиною загальновизнаною. У зв'язку з різким падінням у 70-х роках вартості срібла на світовому ринку, що призвело до знецінення австрійських грошей, під час реформи здійснено перехід до золотої крони.
У ході індустріалізації чеська економіка посіла чільні позиції в Австро-Угорщині. Концентрація промислового виробництва на чеських землях найсильніше виявилась у важкій промисловості. Поступово зміцнював свої позиції чеський фінансовий капітал. Соціальні наслідки процесів модернізації, що відбувалися в чеських землях на зламі століть, призвели до поділу суспільства на класи, верстви, групи і стани. Цьому сприяли дальший поділ праці, виникнення нових галузей промисловості, поліпшення якості праці в загальновиробничому процесі.
Наприкінці XIX ст. на чеських землях завершується промислова революція, в ході якої вони перетворилися у найбільш розвинений індустріальний регіон Центральної Європи.Поглиблення етнічних та соціальних конфліктів на чеських землях сприяло подальшій диференціації національно-політичних сил. На рубежі століть відбулося розмежування всередині визвольного руху, течії якого відтепер репрезентували інтереси різних верств і станів чеської людності: буржуазії, інтелігенції, робітників, селян, службовців та ін.
Завдяки індустріалізації на чеських землях швидко поширюється робітничий рух, який від самого початку розвивався під впливом австрійської соціал-демократії. Так, уже в 1878 р. засновано Чехослов 'ямську соціал-демократичну робітничу партію. Ідейно-політичні суперечки в середині 80-х років призвели до розпуску цієї партії. Однак уже в 1889 р. чеські соціалісти зініціювали об'єднавчий з'їзд соціалістичних організацій Цислейтанії. Основною метою нової інтернаціональної партії проголошувалося встановлення соціалістичного ладу. Серед найважливіших політичних вимог були: демократизація країни, запровадження загального виборчого права, прийняття законодавства про працю та ін.
У січні 1907 р. ухвалено закон про загальне виборче право, що знаменувало завершення важливого етапу змагань національно-політичних сил. Кількість депутатів рейхсрату визначалася в 516 осіб, німці діставали 43 % місць, а решта віддавалася представникам інших національностей. У січні 1914 р. уряд вдався до чергової спроби розв'язати чесько-німецькі суперечності. Опубліковано проект нового закону про мови, згідно з яким мовою урядових органів у кожному окрузі Чехії мала стати мова більшості населення; в округах, де меншість населення складала принаймні 35 %, внутрішньою державною мовою мала стати мова більшості, а в стосунках між владою та населенням належало вживати обидві мови; обидві мови визнавалися офіційними в структурах, діяльність яких поширювалася на всі землі Чеської корони. Проект закону відхилили і німці, і чехи. Тактика обструкції, застосовувана в рейхсраті, призвела до його розпуску вберезні 1914 р.
Список використаної літератури
1. Австро-Венгрия: интеграционньїе процесом и национальная специфика. Москва, 1997.
2. Австро-Венгрия. Опнт многонационального государства. - Москва, 1995.
3. Коровицина Н. В. Агония соцмодернизации. - Москва, 1993.
4. Краткая история Чехословакии: С древнейших времен до наших дней. Москва, 1998.
5. Ненашева З. С. Идейно-политическая борьба в Чехии и Словакии в начале XX в. Чехи, словаки и неославизм, 1848-1914 гг. - Москва, 1984.
6. Ненашева З. С. Обшественно-политическая мьісль в чешских землях в конце XIX - начале XX вв. - Москва, 1999.
7. Формирование нации в Центральной и Юго-Восточной Европе. Исторические и историко-культурные аспекты. - Москва, 1981.
8. Чешская нация на заключительном зтапе формирования. 1850 - начало 70-х гг. XIX в. - Москва, 1989.

 
 

Цікаве

Загрузка...