WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Чеські землі у складі Австро-Угорської імперії (друга половина ХІХ – до першої світової війни) - Реферат

Чеські землі у складі Австро-Угорської імперії (друга половина ХІХ – до першої світової війни) - Реферат

федералізація соціал-демократичног'о руху Цислейтанії, а серед шести створених за національними ознаками соціал-демократичних партій була й чеська. Вже на виборах до рейхстагу в 1897 р. соціал-демократи Цислейтанії здобули 87 депутатських мандатів (на чеських землях 24 мандати дістали чехи, а 21 - німці). У 1910 р. еволюція відносин у робітничому русі спричинила поділ профспілок на чеські і німецькі.
На початку 90-х років XIX ст. на чеських землях поширюється прогресистський рух, який заснували брати Гайни, А. Ращин, В. Клофач та ін. Його соціальну базу складали інтелігенція, студентство та молоді робітники. Чітка демократична орієнтація, неприхований республіканізм прогресистів поєднувалися з радикальним націоналізмом, спрямованим проти німців (на чеських землях) та на інтеграцію Чехії, Моравії та Сілезії. Слідом за соціал-демократами, котрих підтримали реалісти, прогресисти в 1893 р. висунули вимогу про впровадження загального виборчого права. У 1897 р. на базі лівиці цього руху організаційно оформилася Радикально-прогресистська партія під керівництвом А. Гайна (1868-1949). Правиця прогресистів утворила Радикально-правову партію.
У 1898 р. конституйовано Чеську національно-соціальну партію, котру очолив В. Клофач (1868-1942). Партія, спираючись на національно свідомих робітників, виступала за національний соціалізм, що протиставлявся інтернаціоналізмові соціал-демократії, й обстоювала "чеське державне історичне право".
Тривалий процес становлення аграрного руху на чеських землях урешті-решт завершився заснуванням у 1899 р. Чеської аграрної партії на чолі з А. Швеглою (1873-1933). Головне гасло аграріїв: "Чеське село - одна родина". Партія відображала настрої здебільшого середніх прошарків землевласників. Аграрії запропонували низку конкретних заходів для збереження землі переважно за чеським селянством. Партія виступала за налагодження кооперації, розширення кредитної системи, перегляд земельного кадастру, встановлення диференційованого податку, запровадження прогресивних технологій і техніки та ін., що мало забезпечити провідні позиції чеському сільському господарству.
Процес соціально-політичної диференціації чеського суспільства завершився створенням Чеської народної (реалістичної) партії (1900) на чолі з лідером реалістів Т. Масариком. Головна програмна вимога реалістів полягала у визнанні "чеського державного історичного права ". Партія намагалася проводити щоденну копітку роботу, спрямовану на економічне, культурне та духовне самовдосконалення чеської нації. Вона вимагала запровадження загального виборчого права та пропонувала здійснити реформу системи самоврядування для демократизації чеського суспільства.
На чеських землях у цей період виникли й інші партії, які репрезентували інтереси, наприклад, землевласників або певних конфесій. Ці партійні структури зберігали політичний вплив у межах окремих областей земель Чеської корони.
У практичній політиці чеські партії дотримувалися проавстрійських або опозиційних поглядів, які часом химерно перепліталися чи стикалися. Для координації взаємодії партій (крім соціалістів) у 1900 р. створено Чеську національну раду - громадсько-політичну організацію, завдання якої полягало в об'єднанні політичних сил, зорієнтованих у розв'язанні національного питання на державно-правову традицію.
На активізацію боротьби за демократизацію суспільства і впровадження загального виборчого права у Цислейтанії значний вплив справили події першої російської революції. Так, у день відкриття чеського сейму (10 жовтня 1905 р.) відбувся одноденний загальний страйк. Водночас проходили демонстрації в Кладно, Моравській Остраві, Пльзені та в інших чеських містах.
У січні 1907 р. ухвалено закон про загальне виборче право, що знаменувало завершення важливого етапу змагань національно-політичних сил. Кількість депутатів рейхсрату визначалася в 516 осіб, німці діставали 43 % місць, а решта віддавалася представникам інших національностей. Водночас активне виборче право обмежувалося цензом осілості (проживання в одній місцевості не менше одного року) та віковим і статевим (тільки для чоловіків, яким виповнилося 24 роки). Нові правила не поширювалися на вибори до ландтагів, на жінок та військовиків. Залишалася стара внутрішня структура парламенту, яка усувала більшість депутатів від розв'язання важливих державних питань.
Підсумки виборів у травні 1907 р. засвідчили новий розклад політичних сил у рейхсраті. Найширше в парламенті були представлені аграрії (28 мандатів), младочехи (18 мандатів), католики Чехії та Моравії (17 мандатів). Серед німецьких партій чеських земель найсильніші позиції мали аграрії (19 мандатів), ліберали (14 мандатів), народники (13 мандатів), національні радикали (12 мандатів). На початку роботи рейхсрату чеські депутати об'єдналися в Чеському клубі, постанови якого мали обов'язковий характер.
Чеські політичні сили, репрезентовані в парламенті, намагалися проводити реалістичну й прагматичну політику, спрямовану насамперед на зміцнення позицій чехів. Так, восени 1907 р. було підтримано австро-угорську економічну угоду, яка забезпечувала принцип цілковитої свободи (в обох частинах монархії) у сфері внутрішньої й зовнішньої торгівлі, що відповідало прагненням чеських фінансових і підприємницьких кіл.
Важливим напрямом діяльності чеських політичних сил була розробка концепцій зовнішньополітичних пріоритетів. Перша з них - "неославізм " - передбачала підтримку австрійсько-російського співробітництва; другу висунули ті, хто орієнтувався на Англію та Францію. Загальноприйнятною вважалася концепція необхідності забезпечення інтересів на Балканах. Чеські політики віддавали перевагу мирній економічній експансії, тому анексія Австро-Угорщиною Боснії та Герцеговини в 1908 р. не знайшла у них підтримки.
Проведення влітку 1908 р. в Празі виставки та слов'янського з'їзду німецькі кола одностайно розцінили як "відродження панславізму". Невдоволення подібними тенденціями перебігу подій спонукало німецьких депутатів застосувати політику обструкції в Чеському сеймі, в результаті чого його діяльність було паралізовано. З іншого боку, постанова уряду про призупинення роботи сейму призвела до виходу чехів-міністрів із його складу, що спричинило вже парламентську кризу. Жорсткий характер протистояння між чеським і німецьким населенням у першій половині грудня 1908 р. змусив уряд запровадити надзвичайний стан і заборонити більшість чеських громадських організацій.
Наступний етап посилення опозиції властям Габсбурзької монархії пов'язаний з діяльністю Слов'янського союзу, в якому об'єдналися 125 депутатів рейхсрату слов'янського походження (серед них - 83 чехи). У 1910 р. чеські парламентські фракції утворили Об'єднаний чеський клуб. Застосовуючи тактику обструкції, Слов'янський союз щоразу демонстрував не тільки своє критичне ставлення до рішень цісарського оточення, а й забезпечив провал бюджету та інших законодавчих актів у парламенті. Це призвело до розпуску рейхсрату 30 березня 1911 р.
На виборах до рейхсрату в 1911 р. чеські політичні сили зміцнили свої позиції: аграрії одержали 38 мандатів, младочехи - 18, національні соціалісти - 16, католики
Loading...

 
 

Цікаве