WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Концептуально-теоретичні аспекти історичних досліджень російських істориків ХІХ – початку ХХ століття - Дипломна робота

Концептуально-теоретичні аспекти історичних досліджень російських істориків ХІХ – початку ХХ століття - Дипломна робота

людського суспільства. Саме вони збагатили наше бачення історії, заклали фундамент для розвитку історичної науки в ХХ ст. Багато істориків ХІХ ст (С.Соловйов, В.Ключевський, М.Костомаров, В.Герьє, М.Коростовцев) стали засновниками цілих наукових шкіл і напрямів, виховали блискучу плеяду своїх послідовників і учнів, чим значно збагатили історичну традицію.
Знаменно, що всі великі російські дослідники любили працювати в архівах і бібліотеках, виявляти нові документи, скрупульозно вивчати, осмислюватиі вводити їх в наукових обіг. Праця в архівах сприяла народженню нових ідей, концепцій і оцінок суспільних явищ і подій, надавала їх дослідженням більшої правдивості і достовірності.
Вони намагалися освоїти великі простори джерел, враховуючи при цьому, що документи і самі джерела складають люди, які керуються певними інтересами. В результаті ними було внесено чимало ідей у сферу розробки методів історичної критики джерел, прийомів аналізу текстів і встановлення їх оригінальності.
Крім того, з біографії вчених можна довідатись про рівень методологічної культури російських дослідників, їхні вимоги до теоретичного рівня наукових досліджень. Результатом їхніх методологічних пошуків стала багатоманітність історичних теорій і концепцій, які поширені у сучасному світі, відбивають різноманітність позиції світобачення. А кожна історична теорія відбиває певний кут зору на людину і людину у ньому, розкриває якийсь новий аспект цього минулого. Вона служить одночасно, пародигмою і методом підходу до його розуміння і пояснення. Такий плюралізм світобачення є великим досягненням цивілізації, який людство вистраждало своєю тривалою і трагічною історією.
Російські історики ХІХ - початку ХХ століття також поряд з поглибленим вивченням економічного, соціального і культурного життя народів Росією почали досліджувати минуле інших країн. Плеяда учених звернулась до вивчення античності (М.Куторга, П.Кудрявцев), медієвістики (Т.Грановський), історії Нового часу (І.Лучицьський, В.Ключевський, П.Струве). Це дозволило виявити і показати взаємозв'язок різних народів, країн, регіонів і континентів. Це допомогло також визначити і роль про місце Росії у всесвітньо-історичному процесі. А їх життя стало яскравим прикладом того, що історик повинен бути високоосвіченою людиною, яка володіє великою культурою.
В наш час у зв'язку з становленням нової історії науки і пошуку методологічної платформи історичних досліджень, концептуально-теоретичні розробки російських істориків ХІХ - початку ХХ ст могло б стати базою для появи нових ідей, методів, концепцій. Адже, як писав В.Вернадський, кожна нова генерація вчених переписує історію науки заново, однак при цьому широко використовує старе. Крім того, без вивчення минулого науки неможлива повна та об'єктивна оцінка того, що здобувається сучасною наукою і що видається нею за важливе, істинне чи корисне. В цьому контексті основні зусилля сучасних дослідників повинні бути спрямовані на пошуки і опробацію модерних дослідницьких технологій, удосконалення понятійного апарату, при цьому, однак, не слід забувати і про великий науковий потенціал концептуально-теоретичних розробок російських дослідників і плідно їх використовувати. Вважаємо, що визріла також потреба розробки проблем наукових шкіл, ідейних напрямів (просвітницького, романтичного, народницького, державницького, соціологічного, марксистського) в російській історичній науці, форм і механізмів інституалізації історичної науки в Росії, теоретичних засад та ідейних впливів (французької, німецької, англійської філософії та історичної думки) на російську історичну науку; антропологічних проблем історії науки (психологія творчості, ментальність історика, типологія російських істориків: антикварій, бібліограф, аналітик, систематик, теоретик-соціолог, джерелознавець, художник-митець). Більшість з цих проблем знаходяться тільки на початковій стадії дослідження. Вивчення названих проблем і дозволить дати більш комплексний аналіз концептуальних розробок російських дослідників ХІХ - початку ХХ ст, виробити виробити перспективні шляхи подальшого дослідження життя і творчості відомих російських науковців.
Список використаних джерел і літератури:
Джерела
1. Забелин И.Е. История города Москвы - М., 1990
2. Забелин И.Е. Домашний быт русских царей в ХVI и XVII ст. В 3 кн. - М., 1991 - кн.1
3. Карамзин Н.М. История государства Российского. В 4 кн. - М., 1988-1989. - кн.1-4
4. Карамзин Н.М. История государства Российского. В 4 кн. - Ростов на Дону., 1995. - кн.1-4
5. Карамзин Н.М. Об истории государства Российского - М., 1990
6. Ключевский В. Записки о всеобщей истории // Новая и новейшая история. - 1965 - №5. - с.116-121, №6. - с.92-102
7. Ключеввский В. Сочинения : В 8-т. - М, 1956-1959. - Т1 - 8
8. Ключевский В. Неопубликованные произведения. - М., Наука, 1983, - 416 с.
9. Ключевский В. Сочинения : В 9-т. - М, 1987-1990. - Т1 - 9
10. Ключевский В. Исторические портреты. Деятели исторической мысли. - М., "Правда", 1990 - 624 с.
11. Ключевский В. Русская история. М, 1993 - кн.1-3
12. Костомаров Н. Исторические монографии и исследование: В 2-х кн. - М., Книга, 1989. - кн. 1-2. - 235 с.
13. Костомаров Н. Автобиография. Бунт Степана Разина - К., 1992. - с.242
14. Костомаров Н. Славянская мифология. - М.,1995 - с. 345
15. Костомаров Н. Мазепа. - М., Республика, 1995. - 335 с.
16. Павлов-Сильванский Н.П. Феодализм а России. - М., Наука, 1988. - 692 с.
17. Платонов С.Ф. Лекции по русской истории. - М.,1993. - 380с.
18. Платонов Ф.С. Русская история. - М., 1996. - 400 с.
19. Пресняков А.Е. Российские самодержавцы. - М., Книга, 1990. - 447 с.
20. Пушкин А.С. Сочинения. - М., 1954. - Т.V
21. Соловьев С. История России с древнейших времен. В. 15 кн. - М., 1959 - 1966 кн. 1-15
22. Соловьев С. Избранные труды. Записки. - М., Из-во МГУ, 1983. - 438 с.
23. Соловьев С. Сочинения. В 18 кн. - М., 1988-1995. - кн. 1-18
24. Соловьев. Чтение и рассказы по истории России. - М., Правда, 1990 - 765 с.
25. Соловьев С. Публичные чтения о Петре Великом. - М., Наука, 1995. - 232 с.
26. Соловьев С. Первые научные труди. Письма. - М.,1996
27. Татищев В. История Российская. В 7 т. - М. - Л. АН СССР, 1962-1968. - т1. - 499 с.
28. Татищев В. Избранные произведения. - М., Наука, 1979 - 463 с.
29. Татищев В.Записки. Письма. 1717-1750 гг. - М., 1990. - 368 с.
30. Чернышевский Н.Г. Полное собр.соч. М., Гослитиздат, 1947 - Т.3 - 596 с.
Підручники, навчальні посібники та інші видання загального характеру
31. Алпатов М.А. Русская историческая мысль и Западная Европа (ХVІІІ - первая половина ХІХ в.). - М., Наука, 1985. - 272 с.
32. Астахов В. Курс лекций по русской историографии (до середины ХIX века). - Харьков, Харьковский и-т, 1959, - 254 с.
33. Астахов В. Курс лекций по русской историографии (эпоха империализма). Харьков, Харьк. У-т,
Loading...

 
 

Цікаве