WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Концептуально-теоретичні аспекти історичних досліджень російських істориків ХІХ – початку ХХ століття - Дипломна робота

Концептуально-теоретичні аспекти історичних досліджень російських істориків ХІХ – початку ХХ століття - Дипломна робота

історіографії" і "Огляд джерел російської історії". Він вважає, що історики "не зібрали і н е вивчили ще всього матеріалу", але історія - наука з великим майбутнім". Виступаючи за "безпартійність історичної науки, Платонов уникає і легенд і анекдотів, і "рептильно-патріотичної лірики", і приховування фактів, і тенденційного суб'єктивізма. У радянські часиісторик був директором Пушкінського Дому і Бібліотеки АН і зробив чимало для розвитку архівної і бібліотечної справи.
Не можна не згадати і про внесок у джерелознавчу науку Олександра Євгеновича Преснякова (1870 - 1929). У 1900 р. він захищає магістерську дисертацію "Московська історична енциклопедія ХVІ ст". Пізніше він публікує нариси, присвячені Воскресенському, Новгородському, Симеонівському, Типографському літописам. В якості вступу до дисертації Пресняков написав грунтовний нарис історіографії руського літописання, проаналізувавши основні праці вчених, що вивчали руські літописи, з початку ХVІІІ ст [52, с.139]. Пізніше ним була видана Симеонівська літопись, яку відкрив О.Шахматов. Великикий джерельний матеріал був використаний ним при написанні праць "Княже право" (1909), "Московське царство", "Утворення Великоруської держави" (1918), "Лекції по руській історії" (1926), "14 грудня 1825 р.". У радянські часи він також написав ряд глибоких за змістом "історичних портретів" російських науковців. Персонажі цих нарисів нарисів - С.М.Соловйов, В.Ключевський, К.Бестужев-Рюмін, П.Виноградов, М.Дьяконов, О.Лаппо-Данилевський, О.Шахматов та інші відомі історики [52, с.150].
Таким чином, російські дослідники внесли чималий внесок у джерелознавчу і історіографічну традицію. Вони опублікували багато архівних та інших джерел, розробили принципи і критерії джерелознавчого аналізу і історіографічної критики, оцінки оригінальності і достовірності джерел, ввели поняття "внутрішньої" і "зовнішньої" критики. Причому всі наукові розробки тогочасних російських істориків враховували наявний фактологічний і концептуальний матеріал своїх попередників і сучасників, передові традиції історичної думки.
Розділ ІІІ
Концептуальні розробки проблем всесвітньої історії у працях російських істориків ХІХ - початку ХХ ст.
У ХІХ - початку ХХ ст значних успіхів було досягнуто у вивченні різних проблем всесвітньої історії. Російські історики в цей час активно цікавляться давньою, середньовічною і новою історією країн Європи і США, вивчають історію країн Азії, створюють цілий ряд оригінальних наукових концепцій. Серед перших творців концепцій всесвітньої історії були Д.Л.Крюков, М.М.Лунін, Т.М.Грановський, М.С.Куторга.
Так, Д.Л.Крюков (1809 - 1845) у 1832 р написав докторську дисертацію "In Taciti Agricolam Observationes" і видав "Агрікалу" Таціта з примітками (1836), створив унікальну працю "Думки про першопочаткові відносини і відмінності римських патриціїв і плебеїв в регіональному відношенні". Ці праці свідчать про велику ерудицію автора, його вміння скрупульозно збирати і осмислювати суперечливі свідчення джерел. Він вважає, що патриції були латинського походження, а плебеї переважно були єретиками і став таким чином, засновником теорії етнічної подвійності походження патриціїв і плебеїв. Критично оцінює Д.Крюков афінську демократію часів Перікла, а падіння Римської імперії обумовлює "свавіллям черні" [50, Т1, с.418-420].
У тому ж році, що і Д.Крюков, опублікував свою докторську дисертацію М.М.Лунін (1806-1844) "Оповідь про справи ахейців", після чого він на 2 роки був відправлений у Берлін, а пізніше очолив кафедру всесвітньої історії Харківського університету.
У 1836 р він виступає з промовою "Про вплив Вальтера Скотта на новітні студії середньої історії", в якій дає високу оцінку історичним романам Вальтера Скота як своєрідного ключа для розуміння політичних і моральних начал західної цивілізації М.М.Лунін звертає увагу на "багатоманітність" історії, причому вважає, що історія повинна вивчати не тільки держави, але і народи.
У 1841 р він публікує невелику статтю "Декілька слів про римську історію". В цій статті Лунін надає загальну характеристику історії Стародавнього Сходу, історії Греції і історії Риму, підкреслює творчу роль римської цивілізації, римського права, римських установ. Особливий науковий інтерес являє для сучасного дослідника і його стаття "Індія. Погляд на життя індостанського народу", в якій подано нарис історіографії Стародавньої Індії, висвітлено окремі віхи в історичному розвитку індійського народу. Стаття М.М.Луніна про Індію була однією з перших історичних праць, що знайомила російських читачів з історичною долею індійського народу [50, Т1, с.421-423].
Відомим антикознавцем був російський ліберальний історик Михайло Семенович Куторга (1803 - 1886), автор чисельних праць з історії античної Греції. Однією з перших його робіт була книга "Політичний устрій германців до VІ століття". У вступі до неї він дає критичний аналіз історичних концепцій Гріна, Мезера, Ейхгорна, Маблі, Гізо. Він заперечує думку про вічність приватної власності і висуває тезу про колективний характер давньої властивості, стверджує про відсутність станового поділу у давніх германців, як і держави. З подібних позицій висвітлюється і давня історія Греції у працях "Коліна і стани Аттіки" (1838), "Історія Афінської республіки від вбивства Іппарха до смерті Мільтіала" (1848), "Боротьба демократії з аристократією у давніх еллінських республіках перед Перськими війнами" (1875). На противагу нібурівському критицизму і скептицизму, Куторга ставить своєю задачею реконструювати найдавніші форми колективної власності, формування класів і їх боротьбу, прослідкувати генезу грецької державності. Виникнення класів і держави науковець пов'язує з іноземним завоюванням - іонян в Аттіці, дворян в Пелопоннесі [50, Т1, с.482-483]. Висловлює думку, що боротьба народу з аристократією в грецьких державах була справжньою громадянською війною. Високо оцінюючи соціальні реформи Соломона, Куторга відзначає, що політичні реформи "грецького мудреця" були "слабкими і нерішучими" [50, Т1, с.484]. Серед причин воєнних зіткнень між грецькими полісами називає економічні причини і боротьбу демократії з аристократією. Говорячи про древніх грецьких мислителів і письменників, Куторга зауважує, що "філософське вчення не йшло в еллінів всупереч з політичним життям", а грецькі поети "ніколи не відділювались від суспільства і завжди належали до якої-небудь політичної партії" [50, Т.1, с.486]. Спеціальну працю присвятив Куторга вивченню рабства у Греції - "суспільне становище рабів вільновідпущеників в Афінській республіці. Він розглядає рабів як історичну категорію, засуджує жорстокості рабовласників, підкреслює, що величина будівлі грецької демократії і грецької культури була заснована на праці рабів [50, Т1, с.487] (ця думка була розвинута пізніше радянськими істориками - В.М)
В цілому, характерними рисами концепції історії стародавньої Греції М.Куторги були теорія завоювання, ідея
Loading...

 
 

Цікаве