WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Концептуально-теоретичні аспекти історичних досліджень російських істориків ХІХ – початку ХХ століття - Дипломна робота

Концептуально-теоретичні аспекти історичних досліджень російських істориків ХІХ – початку ХХ століття - Дипломна робота


Дипломна робота
на тему:
Концептуально-теоретичні аспекти історичних досліджень російських істориків ХІХ - початку ХХ століття
?
План
Вступ 3-8
Розділ І. Методологічна база історичних досліджень
російських науковців ХІХ - початку ХХ ст. 9-31
Розділ ІІ. Внесок російських дослідників у джерелознавчу й історіографічну традицію 32-44
Розділ ІІІ. Концептуальні розробки проблем всесвітньої історії у працях російських істориків ХІХ - початку ХХ ст. 45-57
Висновки 58-60
Список використаних джерел і літератури 61-67
Вступ
В умовах оновлення і концептуального збагачення історичної науки, пошуку стійкої методологічної платформи наукових досліджень, знань життя і творчого доробку видатних російських істориків ХІХ - початку ХХ століття набуває першочергового значення. Постає потреба оволодіти їх духовним багатством, осмислити багатогранність їх талантів, розглянути їх внесок в історичну науку з точки зору історичної ретроспективи. Це важливо і для збереження історичної пам'яті, недопущення зневажливого ставлення до минулого та інтелектуального вдосконалення сучасної методології і філософії історії. Важливим постає і інший момент - можливість вільного вибору кожним дослідником відповідної його знанням, досвіду та ідеологічним чи політичним поглядам методологічної орієнтації. Ця проблема в наш час набуває статусу першочергової і вимагає від дослідника ознайомлення з вітчизняними і зарубіжними напрацюваннями в галузі методології історії. В цьому контексті дуже важливою виступає історично визріла необхідність ознайомлення з концептуально-теоретичними розробками російських істориків ХІХ - початку ХХ століття, особливо якщо взяти до уваги той факт, що серед них були "державники" (В.Соловйов, Б.Чигерін), "офіційні народники" (М.Погодін, М.Устрелов), просто "народники" (М.Костомаров, І.Забелін), "позитивісти" (М.Ковалевський), "марксисти" (М.Рожков, Г.Тихонов), тобто науковці різних методологічних напрямків, політико-ідеологічних платформ. Тому, виступаючи за методологічний плюралізм і більш об'єктивний образ історичного мислення, ми підготували дану роботу. Вона призначена тим, хто прагне фахово опанувати дослідницькі вміння в історії, а також зрозуміти мету і можливості наукового пізнання минулого.
Об'єктом дослідження є складна діалектично взаємопов'язана сукупність соціокультурних, психологічних, економічних і правових чинників, які безпосередньо чи опосередковано впливали на становлення і розвиток російської історичної науки в ХІХ-початку ХХ ст., зумовлювали специфіку історичних досліджень.
Предмет дослідження - концептуальні і теоретичні розробки російських істориків ХІХ - початку ХХ ст, характеристика їх методологічних платформ, джерельної і історичної бази їхніх наукових праць.
Хронологічні рамки даної роботи охоплюють ХІХ - початок ХХ ст. - час становлення, інституційного оформлення та інтелектуального збагачення російської історичної науки, виникнення різних наукових шкіл і напрямків. З метою більш повної реконструкції умов і тенденцій розвитку російської історіографії в ХІХ ст. ми звертаємось до творчого доробку істориків ХVIII ст. - В.Готіщева, М.Щербатова, І.Болтіна.
Метою дослідження є вивчення і критичне переосмислення наукового доробку російських істориків з точки зору історичної ретроспективи, розкриття основних тенденцій розвитку історичної думки в ХІХ - початку ХХ ст.
Працюючи над даною проблематикою, ми ставили перед собою наступні завдання:
- розкрити соціально-правові, культурні та психологічні умови розвитку російської історичної науки в ХІХ - початку ХХ ст.;
- дослідити методологічну базу наукових досліджень російських істориків;
- реконструювати рівень методологічної культури тогочасних російських дослідників;
- висвітлити джерельну базу історичних досліджень ХІХ - початку ХХ ст., значення історіографічних напрацювань;
- розкрити внесок російських істориків у галузі концептуальної розробки різних проблем всесвітньої історії.
Методологічною основою роботи є дотримання цивілізаційно-формаційного підходу, як гаранта розгляду проблем концептуально-теоретичного внеску російських істориків у світову історичну науку у світлі більшої об'єктивності і повноти.
Наукова новизна даного дослідження полягає в теоретичному і практичному аспекті. Теоретичний - можливість використання даних досліджень для вироблення цілісної концепції становлення і розвитку російської методології і філософії історії. Практичний аспект розкривається через можливість використання концептуальних положень і фактичного матеріалу нашої роботи на лекційних, семінарських заняттях, наукових конференціях і дисертаціях, для написання бакалаврських, дипломних і магістерських робіт, наукових статей і монографій.
Основними джерелами даного дослідження є праці самих російських істориків: І.Забеліна [1,2], М.Карамзіна [3,4,5], В.Ключевського [6-11], М.Костомарова [12-15], М.П.Павлова-Сільванського [16], С.Платонова [17,18], О.Преснякова [19], С.Соловйова [21-26], В.Татіщева [27-29]. На жаль, чимало праць російських істориків ХІХ - початку ХХ ст. зберігається в російських бібліотеках і архівах та виявилися нам недоступними. Наукове дослідження праць І.Забеліна, М.Карамзіна, В.Ключевського, С.Платонова, В.Татіщева, С.Соловйова та інших істориків дозволяє, по-перше, виокремити основні тенденції розвитку тогочасної історичної думки, її теоретико-методологічні здобутки; по-друге, прослідковувати еволюцію історичного світогляду, зародження і оформлення різних історичних шкіл і напрямів, по-третє, порівняти наукові досягнення в галузі методології і філософії історій російських і західноєвропейських дослідників. На особливу увагу заслуговують спогади і матеріали про життя і наукову діяльність окремих російських істориків ХІХ ст, які вміщені у працях В.Ключевського [8,10] і С.Соловйова [22,26]. Деякі відомості про життєвий і творчий шлях відомих російських науковців зустрічаємо у щоденниках, листах, спогадах М.Костомарова [13], С.Платонова [17], О.Пушкіна [20], В.Татіщева [29], М.Чеєрнишевського [30].
При опрацюванні наукового доробку російських дослідників ХІХ - початку ХХ ст, використовуючи методи джерелознавчої і історіографічної критики, історичного моделювання, ми намагалися подавати інформацію з різних джерел, зіставляти їх і подавати, наскільки це було можливо, найвірогідніші дані.
Значною є історіографічна база досліджуваної проблематики, що пояснюється великим інтересом багатьох істориків до наукової спадщини своїх попередників, їх намаганнями прослідковувати рух історичного знання, пізнати мету і можливості наукового пізнання минулого. Однак і сьогодні немає комплексних узагальнюючих праць, присвячених методології, філософії і теорії історії з точки зору внеску російських дослідників. На жаль, концептуально-теоретичні розробки російських науковців надалі залишаються малодосліджуваною
Loading...

 
 

Цікаве