WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Вивчення теорії літератури на уроках зарубіжної літератури в старших класах - Реферат

Вивчення теорії літератури на уроках зарубіжної літератури в старших класах - Реферат

визначивши види римування в ній. Можна організувати також гру "Теоретичне лото", коли учасникам роздаються картки з назвами термінів, а вони мають співвіднести їх з уривками з художніх текстів тощо.
Отже, головне, щоб учні не сприймали теорію літератури як щось мертве і нудне. Теоретико-літературні поняття потрібні їм, щоб поглибити здобуті знання.
Принцип опори на культурологічний контекст. Вивчення зарубіжної літературипередбачає врахування розвитку світової культури, адже літературу неможливо відокремити від загальних культурних процесів і філософської думки. Такий підхід доцільний і в процесі вивчення понять з теорії літератури. Більшість літературознавчих понять так чи інакше пов'язані з історією культури і стосуються мистецьких явищ також (наприклад, романтизм, бароко, класицизм, гротеск, поліфонізм, символізм тощо).
Учителю, подавши нове визначення, варто звернутися не тільки до літературних фактів, а й до явищ світового мистецтва та філософії. Наприклад, даючи поняття про романтизм, можна сказати, що цей напрям сформувався під впливом ідеалістичної філософії, він розвивався не тільки в літературі, а й у живопису, музиці, назвати представників цього напряму в різних видах мистецтва, представити (якщо є можливість) їхні твори. Таку роботу вчителеві допоможуть здійснити учні - "мистецтвознавці", які під керівництвом словесника добиратимуть відповідні матеріали до уроку. Це сприятиме формуванню широкого культурного кругозору учнів, поглибленню їхньої гуманітарної освіти.
Принцип багатозначності. Уже йшлося про те, що літературознавчі поняття, як правило, багатозначні, тому один і той самий термін може вказувати на різні явища (як-от: бароко - доба, літературно-мистецький напрям і стиль; модернізм - літературно-мистецький напрям і сукупність різноманітних явищ у мистецтві кінця XIX - початку XX ст. тощо). Тож учителеві слід розкривати учням різні значення літературознавчих термінів.
Принцип історизму. Кожне з теоретико-літературних понять має свою історію. Літературознавчі терміни змінювалися протягом розвитку літератури й мистецтва. І тому, скажімо, епопея в античній літературі відрізняється від епопеї XIX ст. Гротеск подолав складний шлях від давнини до сучасності. Роман теж видозмінювався. Врахування історичності літературознавчих понять допоможе вчителеві сформувати в учнів цілісне уявлення і про літературний процес, його динаміку.
Принцип типологічних взаємозв'язків зарубіжної та української літератур. Більшість теоретичних понять, що вивчаються в курсі зарубіжної літератури, представлені і в курсі української літератури. Тому, щоб учні краще усвідомили місце української літератури у світовому літературному процесі, варто під час вивчення цих понять звертатися до творів і явищ не тільки зарубіжної, а й вітчизняної літератури. Так учні зможуть отримати цілісне уявлення про літературу і світовий літературний процес.
Досвідчені вчителі-практики знають, яку велику роль відіграє у вивченні понять з теорії літератури словничок літературознавчих термінів. Його учні починають укладати разом з учителем ще з 5 класу і до кінця шкільного навчання. Для такого словничка придатна звичайна телефонна книга, де за алфавітом розташовуються поняття, що вивчаються. Однак, як правило, учні записують тільки визначення. А при цьому було б доцільно, щоб разом із визначеннями були наведені приклади з літературного матеріалу, що вивчається на уроках зарубіжної (й української) літератури. Крім того, до учнівських словничків можна увести й опорні схеми, таблиці, що допоможуть наочно розкрити сутність того чи того поняття. Щоб полегшити роботу над укладанням таких словничків, у кабінетах зарубіжної літератури варто насамперед зробити стенд "Теорія літератури", на якому вчитель заздалегідь розміщуватиме потрібні визначення й наочність, щоб учні зайвий раз не перепитували, як пишеться те чи те слово, і відтворювали поданий матеріал точно і грамотно.
Словнички літературознавчих термінів мають бути на партах на кожному уроці і періодично (а не час від часу!) поповнюватися, щоб учні зверталися до них у разі потреби. Така словникова робота аж ніяк не заперечує використання наукової та довідкової літератури, про яку йшлося вище. Інколи вчителі вимагають від учнів, щоб вони напам'ять знали абсолютно всі визначення, які вивчаються на уроках. Однак це марна справа. Під час вивчення теоретичних понять головним має бути не стільки їх механічне відтворення, скільки розуміння їх суті. Потрібно, щоб учень на основі свого літературного досвіду, навіть якщо він забув те чи те формулювання, міг розкрити його самостійно.
Доцільно організувати у класі групу "теоретиків літератури", які допомагатимуть учителеві на уроці пояснювати теоретико-літературні поняття, використовуючи при цьому опорні схеми і таблиці, проводити літературні ігри з метою їх вивчення тощо. "Теоретики літератури" щоразу можуть змінюватися. Такий прийом рольової гри сприятиме активізації інтересу учнів до термінів з теорії літератури.
Опанування учнями теоретико-літературних понять - одна з важливих ланок літературної освіти. Без цього неможливе свідоме вивчення предмета.
У зв'язку з цим доцільно також визначити рівні опанування учнями теоретичних понять. Ці рівні вчитель має враховувати під час оцінювання та мотивації оцінок школярів, а також укладання завдань для тематичної атестації.
Рівень засвоєння учнями понять з теорії літератури Характеристика
Початковий рівень Учень механічно відтворює теоретичні визначення понять, не розуміючи їхньої сутності, не співвідносячи з явищами літератури, іншими поняттями.
Середній рівень Учень знає і усвідомлює визначення понять з теорії літератури, може навести приклади їхніх виявів у літературі.
Достатній рівень Учень не тільки знає та усвідомлює визначення теоретико-літературних понять, але й може застосувати їх під час вивчення художніх текстів, знайти приклади, що відповідають вивченим поняттям у творах художньої літератури, співвіднести з іншими поняттями.
Високий рівень Учень знає та усвідомлює визначення теоретико-літературних понять, може самостійно розкрити їх сутність, навести приклади, знайти їх прояви в літературі, використовує поняття у процесі аналізу художніх творів, характеристиці образів тощо; співвідносить теоретико-літературні поняття з іншими, з окремими явищами і всім ходом літературного й мистецького процесу, з творчістю митців; розуміє еволюцію теоретико-літературних понять в історії літератури, ідентифікує їх у текстах різних епох, напрямів, течій тощо.
Loading...

 
 

Цікаве