WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Вивчення теорії літератури на уроках зарубіжної літератури в старших класах - Реферат

Вивчення теорії літератури на уроках зарубіжної літератури в старших класах - Реферат


Реферат на тему:
Вивчення теорії літератури на уроках зарубіжної літератури в старших класах
Згідно з програмою із зарубіжної літератури в старших класах (9-11) починається системне вивчення курсу зарубіжної літератури. Учні мають осягнути все розмаїття літературних напрямів, течій, стилів, опанувати твори різних митців - від античності до сьогодення. Важливу роль у системному формуванні учнівських знань про літературу як цілісне естетичне явище відіграють теоретико-літературні поняття. Вони сприяють глибшому сприйняттю художніх текстів, зануренню в їх глибинні прошарки, формуванню в учнів читацьких навичок.
Вчителі знають, що шкільна програма не може вмістити всі теоретико-літературні поняття, які стосуються певного періоду чи творчості окремого митця. До того ж уроки літератури не слід перетворювати на нудне тлумачення термінів. Тому автори програми - рекомендують вивчати найпотрібніші, ключові поняття, що дають змогу зрозуміти розвиток літератури від давнини до сучасності. У кожного вчителя й літературознавця може бути власна думка щодо доцільності уведення того чи того поняття з теорії літератури до програми (втім, як і щодо авторів і творів, котрі пропонуються для вивчення). Однак програма вже стала новим кроком у впровадженні предмета. Тому варто подумати над тим, як її краще реалізувати. Зокрема, потрібно опрацювати та ввести в обіг ті літературознавчі поняття, які вже включені до програми.
У процесі опанування понять з теорії літератури на вчителя чекають дві проблеми.
Перша - суто літературознавча. Більшість літературознавчих понять по-різному трактуються у словниках і довідниках, немає їх усталених визначень, певних характеристик. Звідси чимало нарікань учителів на стан нашої літературознавчої науки. Мовляв, що ж то за науковці, якщо вони не можуть дати навіть точного визначення термінів. Однак ці нарікання безпідставні. Вітчизняна літературознавча наука динамічно розвивається, про що свідчать нові видання, які з'явилися в Україні останнім часом: "Літературознавчий словник-довідник" (Київ, 1997), "Антологія світової літературно-критичної думки XX ст." за ред. М. Зубрицької (Львів, 1997), "Лексикон загального та порівняльного літературознавства" (Чернівці, 2001), "Теорія літератури" О. Галича, В. Назарця, Є. Васильєва (Київ, 2001) та ін.
Річ у тім, що більшість літературознавчих понять є умовними і багатозначними, до того ж вони змінювалися протягом дії літературного процесу і внаслідок своєї багатозначності та історичності набули різних тлумачень, що є цілком природно. Тому немає і не може бути однозначного трактування теоретичних понять. Проте багатозначність термінів аж ніяк не заперечує їх глибокого вивчення протягом історії розвитку літератури. Тож учитель літератури має не стільки прагнути абсолюту у визначенні понять, скільки пояснити учням їхню сутність та історичний характер (коли виникає певне явище, які його характерні ознаки, як воно змінювалося, взаємодіяло з іншими явищами, хто представляє його на різних етапах тощо).
Друга проблема - суто методична. Як зробити, щоб вивчення цих понять стало органічним у структурі уроку? Як зробити їх зрозумілими для учнів? Як спонукати їх не просто визубрювати ті чи ті визначення, а глибоко розуміти їх, застосовувати набуті знання на практиці? Як пояснити поняття з теорії літератури доступною й зрозумілою для школярів мовою? Усі ці питання кожен з учителів щодня вирішує самостійно. А крім них, існують і загальнопедагогічні питання, і специфічні підходи щодо вивчення теоре-тичних понять у курсі "Зарубіжна література".
З'ясуймо насамперед загальні методичні принципи, якими слід керуватися під час вивчення теоретико-літературних понять.
Принцип науковості полягає у відповідності тлумачення понять теорії літератури, що вивчаються у школі, сучасному рівню літературознавчої науки. Слід пам'ятати, що тривалий час ідеологічні підходи, які панували у сфері мистецтва, позначилися і на теорії літератури. Однак сьогодні вітчизняна літературознавча наука дедалі більше виходить на шлях об'єктивного та неупередженого дослідження понять і явищ. Тому вчителеві слід користуватися не старими словниками й довідниками, виданими ще за радянських часів, а сучасними виданнями, яких нині достатньо в Україні.
Принцип наступності. Шкільна програма побудована таким чином, що поняття з теорії літератури вивчаються протягом усього курсу "Зарубіжна література" з 5 по 11 клас. Вчитель має враховувати ті знання, які учні вже мають, й відштовхуватися від них, вводячи нові поняття. Деякі поняття поглиблюються, уточнюються, деякі дають можливість узагальнити те, що вже вивчалося раніше. Кожне нове поняття має вводитися поступово, інакше воно буде незрозумілим. Словесникові потрібно підготувати учнів до сприйняття поняття, актуалізувати весь їхній теоретичний і читацький досвід, вказати на місце нового поняття в системі інших літературознавчих понять, його співвідношення з літературними явищами.
Принцип доступності. Нерідко словесники пропонують школярам визначення теоретичних понять, узяті безпосередньо із літературознавчих словників-довідників. З наукового погляду тут все правильно, однак не забуваймо, що літературознавчі видання розраховані на дослідників літератури, а не учнів. Тому вчитель має певною мірою адаптувати подані в довідковій літературі поняття, щоб вони стали їм зрозумілими.
Принцип співвідношення понять з теорії літератури з літературними творами, явищами, спадщиною митців, твори яких вивчаються. До введення нових понять на уроках зарубіжної літератури можна прямувати двома шляхами: 1) дати визначення нового поняття, а потім показати спосіб його виявлення на літературних прикладах з матеріалу, що вивчається; 2) на підставі вивчення літературних творів, явищ узагальнити знання учнів, подавши нове теоретико-літературне поняття.
Одначе, хоч який би шлях обрав учитель, завжди лишається актуальним принцип співвідношення цих понять з літературою, яка розглядається на уроці. Теоретичні поняття не мають бути відокремлені від художнього тексту, літературних явищ. Механічне їх уведення, без осмислення на основі літературного матеріалу, призводить лише до втрати інтересу учнів до питань теорії літератури. А вивчення теоретичних понять можна зробити надзвичайно цікавим. Скажімо, вчитель після визначення певного поняття може запропонувати учням знайти у художньому тексті, що вивчається, приклади, які ілюструють дане поняття. Або самим дійти до визначення теоретичного поняття, наприклад, "онєгінської строфи", по-рахувавши кількість рядків і
Loading...

 
 

Цікаве