WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Протестантські рухи в Європі в 16 ст. - Реферат

Протестантські рухи в Європі в 16 ст. - Реферат

Генріхові VIII. Приводом до її проведення послужило відмовлення папи римського дозволити розвод короля Генріха VIII з його першою дружиною Катериною Арагонською, родичкою Карла V. У відповідь на це відмовлення англійський парламент у 1534 р. звільнив церкву Англії від підпорядкування Риму і "Актом про супрематії" проголосив главою церкви короля. В основі Реформації лежало прагнення англійських дворян і городян створити національну протестантську церкву як знаряддя абсолютизму, а також заволодіти церковними землями і майном. Парламентськими актами 1536 і 1539 років в Англії були закриті всі монастирі, а їхнє майно іземлі конфісковані королем; у 1545 році були закриті всі каплиці, майном яких також заволоділа корона. Ці конфіскації в остаточному підсумку збільшували земельні володіння дворянства і буржуазії, а також значно поповнили королівську скарбницю. Нові власники церковних земель, щоб збільшити свої доходи, зганяли з землі селян - колишніх її власників, огороджували її і підвищували земельну ренту.
Реформація проводилася шляхом найжорстокішого терору. Від англійців вимагали повного підпорядкування новій організації церкви. За заперечення її основних принципів покладалася страта. Побоюючись росту народної опозиції стосовно нової церкви, Генріх VIII заборонив самостійно читати і тлумачити Біблію майстеровим, поденникам, хліборобам і слугам, тому що вони могли витлумачити її в дусі радикальних сектантських навчань. Найактивнішими діячами Реформації були Томас Кромвель - канцлер королівства, і Томас Кранмер, що зайняв після Реформації посаду архієпископа Кентерберійського.
При Марії Тюдор (1553-1558), дочки Генріха VIII від першого шлюбу, затятій католичці, що вийшла заміж за спадкоємця Карла V Габсбурга і майбутнього короля Іспанії Пилипа II, в Англії восторжествувала католицька реакція.
Після смерті Марії англійська корона перейшла до Єлизавети I (1558-1603), дочки Генріха VIII від другого шлюбу, що не був визнаний папою. При Єлизаветі абсолютизм ще більш зміцнився. Вона відновила реформовану церкву, у цьому її підтримало більшість дворян і буржуазії. При ній була складена остаточна редакція англіканського символу віри (так називані "39 статей"), що прийняв парламент у 1571 р. Англіканізм - помірний плин у протестантизмі. У його символі віри визнавався догмат про порятунок людей від гріхів за допомогою віри в спокутну жертву Христа й у Священне писання як джерело цієї віри, але при цьому не відкидалися і "добрі справи", що повинні робити віруючі на користь церкви, як прояв цієї віри. Визнавалися два таїнства - водохрещення і причащання. Церква стала національною, богослужіння велося англійською мовою, відкидалися влада папи над нею, індульгенції, шанування ікон і мощів, зменшувалося число свят. Разом з тим у реформованій церкві зберігалася ієрархія духівництва, очолювана єпископами, що володіли своїми землями. Духівництво підкорялося тільки королю як частина його державного апарата і було зобов'язано пропагувати серед мирян ідею про повне і беззаперечне їхньому підпорядкуванні королю і його посадовим особам і про неприпустимість заколотів. Як і раніше стягувалася десятина, котра стала надходити на користь короля і перетворилася у важливе джерело його доходів.
Висновки
Отже, реформація 16 століття в Європі спростила, удешевила і демократизувала церкву, поставила внутрішню особисту віру вище зовнішніх проявів релігійності, додала нормам буржуазної моралі божественну санкцію. Стаючи усе більш впливовою буржуазія одержала "дешеву", просту і зручну релігію, що відповідала інтересам цього класу.
Така релігія не вимагає великих грошей на будівництво дорогих храмів і обслуговування пишного культу, що має місце в католицизмі. Вона не віднімає багато часу для молитв, паломничества святим місцям, інших обрядів і ритуалів.
Вона не стискує життя і поводження людини дотриманням посад, вибором їжі і т.д. Вона не вимагає яких-небудь зовнішніх проявів своєї віри. Така релігія цілком улаштовує сучасну ділову людину.
Реформаторський рух досяг вищої точки в 16 столітті. У ряді європейських країн, хоча і різними шляхами, був здійснений перехід до нової, протестантської церкви. Подекуди міщанство задовольнилася реформацією католицької церкви. 17 століття вже не знає Реформації. У наступному розвитку поступово утворяться умови для епохи буржуазних революцій.
Отже, очевидна та виняткова роль епохи Реформації в становленні світової цивілізації і культури. Не проголошуючи ніякого соціально - політичного ідеалу, не вимагаючи переробки суспільства в ту чи іншу сторону, не роблячи ніяких наукових відкриттів і досягнень у художній творчості, Реформація змінила свідомість людини, відкрила перед нею нові духовні обрії. Людина одержала волю самостійно мислити, звільнився від авторитарної опіки папства і церкви, одержала вищу для неї санкцію - релігійну - на те, що тільки власний розум і совість можуть підказати їй, як варто жити.
Реформація сприяла появі людей буржуазного суспільства - незалежного індивіда з волею морального вибору, самостійного і відповідального у своїх судженнях і вчинках. У носіях протестантських ідей виразився новий тип особистості з новою культурою і відношенням до світу.
Капіталізм, що складається, одержав у протестантизмі духовне обґрунтування.
У країнах, де перемогла Реформація церква виявилася у великій залежності від держави, користалася меншою владою, ніж у католицьких державах, унаслідок проведеної секуляризації утратила свою економічну міць. Усе це полегшувало розвиток науки і світської культури.
У результаті Реформації вся Європа стала розколотою на дві частини. Католицька церква перестала бути церквою всієї Західної Європи. З неї виділився самостійний могутній релігійний напрямок - протестантизм - третій напрямок у християнстві.
Протестантизм виробив функціонуючу сьогодні у свідомості мільйонів людей особливу етику - етику праці, економічної діяльності, договірних відносин, акуратності, ощадливості, педантизму, тобто бюргерських чеснот, що ввійшли в плоть, кров і повсякденний побут країн Західної Європи і Нового Світу.
Список використаної літератури
1. Всемирная история: учебное пособие. Т.2. - М: Мысль, 1985.
2. Всемирная история. Том 10. - М., 1997.
3. История философии в кратком изложении. /Пер. С чешского под ред. И.И.Богута - М: Мысль. 1995 г.
4. Некрасов Ю.К. Реформация и крестьянская война. - Вологда, 1994
5. Порозовская Б.Д. Иоганн Кальвин, его жизнь и деятельность. - СПб., 1999.
6. Смирин М.М. Народная реформация Томаса Мюнцера и великая крестьянская война. - М., 1995
7. Християнство / Янг Джордж. - М., 2000.
Loading...

 
 

Цікаве