WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Битва за Іводзіму - Реферат

Битва за Іводзіму - Реферат

експансіоністські амбіції США в Азії. Найголовніше, Ітімару вказував на протиріччя лозунгу союзників "боротьби проти поневолення і тиранії", оскільки воюючи з тираном Гітлером, Рузвельт водночас тиснув руки тирану Сталіну.[16]
Завдяки раптовості останнього удару японців, війська США зазнали значних втрат. 59 морських піхотинців було вбито, а 119 - смертельно поранено. Захисники острова полягли всі, включаючи генерала Курібаясі. Він вступив у бій попередньо скинувши з себе генеральські петлиці і ордени. Саме через це солдати противника не змогли розпізнати його тіла.
Не зважаючи на те, що бої тривали до 26 березня, Голланд Сміт, бажаючи вислужитися, доповідав командуванню США про повне підкорення острова війська вже 15 березня. Водночас, токійський Генштаб, не знаючи реального положення справ на Іодзімі, 21 березня відправив на неї останню телеграму з наказом вчинити захисникам самогубство.
Підсумки і наслідки
Пам'ятник "Підняття прапору на Іво Джіма" біля Воєнного меморіалу морської піхоти США.
Під час битви за Іодзіму загинуло 20 703 солдат зяпонського контингенту у 20 933 чоловік. Кількість полонених склала 216. Більшість з них задавалися до кінця березня. Загальні втрати військ США становили 27 909 чоловік, серед яких 6 825 полегли у боях, а решта отримали поранення різного ступеню тяжкості. Битва за Іодзіму стала єдиною операцією японських збройних сил у війні на Тихому океані, у якій втрати США перевищили їхні власні. Кількість загиблих і поранених вояків армії США за перші три дні операції була найвищою у воєнній історії цієї країни.
Хоча битва за острів була закінчена, уціліла сотня японських солдат все ще переховувались у підземних тунелях, і, не знаючи про перемогу противника, продовжувала чинити поодинокий опір. Двоє останніх захисників острова капітулювали лише 6 січня 1949 року, через 4 роки після завершення операції.
Серед шести солдат, які здійняли 23 лютого зірково-стрічастий прапор на горі Сурібаті, додому повернулися лише троє. 3-а, 4-а та 5-а дивізії морської піхоти США втратили стільки особового складу, що не змогли прийняти участь у наступній битві за Окінаву. Показовим є те, що серед усіх медалей Честі, якими були нагороджені морські піхотинці Сполучених Штатів у Другій світовій війні, чверть була вручена учасниками боїв на Іодзімі. На пам'ять про острів і перемогу на ньому було названо лінкор флоту США, а також зведено монумент поблизу Арлінгтонського національного цвинтаря за мотивом фотографії "Підняття прапору на Іво Джіма".
Церемонія "Возз'єднання Честі" у 2005 році.
Завдяки захопленню острова, США отримали ідеальне місце для авіаційної бази, яку можна було використовувати як проміжний пункт під час бомбардувань основних островів Японського архіпелагу. Вже у перших числах березня, після того як інженери відремонтували летовища, ескадрилії B-29 здійснили ряд нальотів на японські міста. 10 березня авіація США виконала бомбардування Токіо, 12 березня - бомбардування Наґої, а 13 березня - бомбардування Осаки. Ці повітряні атаки стали регулярними, і були націлені не стільки на військові об'єкти, як на залякування цивільного населення. Іодзіма стала ремонтною стоянкою і місцем розміщення винищувачів P-51, котрі захищали бомбардувальники від японської артилерії. Загалом, до кінця Другої світової війни близько 2 251 літаків B-29, які були підбитими токійськими силами протиповітряної оборони під час виконання завдань, терміново приземлялися на Іодзімі та ремонтувалися тут.
По закінченню війни острів тривалий час знаходився під окупацією США. У 1960-х роках на Іодзімі була створена військова база збройних сил цієї держави, на якій зберігали ядерну зброю. Під тиском японського уряду, у 1968 році США повернули острів Японії і вивели з нього війська.
19 лютого 1985 року на Іодзімі було проведено поминальну службу і церемонію примирення - "Возз'єднання Честі". Вона була організована зусиллями відставних військових Японії і США, а також ветеранів, які приймали участь у битві. На захід зібралось понад 400 чоловік. Була встановлена пам'ятна дошка японською і англійською мовами, з прославленням полеглих і молитвою за мир[17].
Виноски
1. ? а б в г д е Morison, Samuel Eliot (1963). "Iwo Jima and Okinawa", The Two-Ocean War, 443, New York, New York, USA: Ballantine Books, Inc.. ISBN ISBN 45-02493-1-195.
2. ? Розпорядженням Інституту географії Міністерства землі, інфраструктури і транспорту Японії від 18 червня 2007 року острову Іо?дзіма була повернута стара назва , яку він мав перед Другою світовою війною. Англійський варіант Іво Дзі?ма (Iwo Jima) походить від японського застарілого написання острова Іуодзіма (iwojima, ????) на картах імперського флоту Японії. У XX столітті знак японської абетки "?" передавався латиницею як "wo", але вимовлявся як "о". Ймовірно, при перекладачі з США, слідували транслітерації назви острова, тому у англомовних джерелах його називають "Іво Джіма" ("Іво Дзіма"). Джерело:CLOSING IN: Marines in the Seizure of Iwo Jima
3. ? 20 сантиметрові вагою у 90 кг, які мали довжину польоту у 2 - 3 км, та 40 сантиметрові снаряди, які мали довжину польоту понад 7 км
4. ? Японські гармати, замасковані на схилі гори Сірібаті і північному плато летовища Мотояма, були розміщені непомітно для флоту США.
5. ? Окрім цього очікувалось, що до Іодзіми особисто прибуде адмірал Джеймс Форестел для контролю над виконанням операції.
6. ? Існував також запасний план, який передбачав висадку підрозділів США на південно-західному узбережжі Іодзіми, аби нівелювати вплив бурунів на південно-східному узбережжі. Проте його відклали через небезпечність великих хвиль, спричинених сильним сезонним північно-західним вітром.
7. ? Під час бою лейтенант Абе Такео потрапив до полону, а після війни став постійним директором Асоціації Іодзіма і долучився до створення меморіальної дошки на острові в честь полеглих японських солдат.
8. ? Здався у полон разом із пораненими і пацієнтами.
9. ? Гора Сурібаті знаходилась під контролем сил Японського імперського флоту, командири якого прохолодно ставились до головнокомандуючого Курібаясі і, слідуючи своїм переконанням на рахунок оборони, порушили його наказ не відкривати вогонь до висадки військ противника на острів.
10. ? Згодом фотографія Розенталя під назвою "Підняття прапору на Іво Джіма" отримала Пулітцерівську премію.
11. ? CLOSING IN: Marines in the Seizure of Iwo Jima
12. ? Повний текст прощального повідомлення японською мовою
13. ? Текст наказу японською
14. ? Текст листа японською мовою у японському Вікіцитатнику
15. ? Сам Рузвельт листа не побачив через раптову смерть 12 квітня 1945 року.
16. ? http://www.iwojima.jp/photo2.html
Loading...

 
 

Цікаве