WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Провал внутрішньої і зовнішньої політики російського царизму в роки Першої світової війни. Лютнева 1917 року революція в Росії та її історичне значенн - Реферат

Провал внутрішньої і зовнішньої політики російського царизму в роки Першої світової війни. Лютнева 1917 року революція в Росії та її історичне значенн - Реферат

Відстала промисловість не справлялась з потребами військового часу. На Західноєвропейському фронті супротивники змагались в мужності і в техніці, а на Східному, особливо в перші два роки, протиставляли убивчій техніці німців - мужність і... кров.
До весни 1915 року назріла криза озброєння і боєприпасів. В травні були вперше створені військово-промислові комітети, що займалися посередництвом між скарбницею і промисловістю, розподілом військових замовлень, регулюванням зовнішніх закупок, ринку праці, транспорту, нормуванням цін на сировину. Весна 1915 року - важкі кровопролитні бої, ані патронів,ані снарядів. 1915 рік - наступ Австро-германських військ (до осені). В 1915 році центр ваги світової війни перейшов в Росію. Це був найбільш важкий рік війни. В жовтні була розбита сербська армія. Російське командування ніколи не відмовляло в допомозі своїм союзникам, в той час як в 1915 році було кинуте напризволяще. Тільки к весні 1916 року з'явилася важка артилерія і поповнилися запаси патронів та снарядів. З літа 1916 року створюються особливі наради з оборони. Склад цих органів визначався Державною Думою і затверджувався імператором. В задачі нових органів входило: вимагати від приватних підприємств прийняття військових замовлень і звітів по їхньому виконанню; звільняти директорів і керуючих державних і приватних підприємств, ревізувати торгові і промислові підприємства всіх виглядів і секторів. Були створені особливі наради по паливу, по продовольству, по перевезенням. Окремі підприємства могли об'єднуватися в заводські наради.
Основні зміни в державному апараті Російської імперії в період першої світової війни були продиктовані процесом мілітаризації економіки. Державне регулювання економіки придбало надзвичайні форми.
До кінця 1916 року цілком чітко виявилась перевага Антанти як в чисельності збройних сил, так і в військовій техніці, особливо в артилерії, авіації і танках. В військову кампанію 1917 року Антанта на всіх фронтах вступила з 425 дивізіями проти 331 дивізії супротивника. Однак суперечності в військовому керівництві і корисні цілі учасників Антанти часто паралізували ці переваги, що яскраво виявилося в нескоординованості дій командування Антанти під час великих операцій в 1916 році. Перейшовши до стратегічної оборони, австро-германська коаліція, ще далеко не переможена, поставила світ перед фактом затяжної виснажливої війни. А кожний місяць, кожний тиждень війни тягнули за собою нові колосальні жертви. До кінця 1916 року обидві сторони втратили вбитими біля 6 млн. чоловік і біля 10 млн. пораненими і покаліченими. Під впливом величезних людських втрат на фронті і в тилу в усіх воюючих країнах минув шовіністичний чад перших місяців війни. З кожним роком наростав антивоєнний рух в тилові і на фронтах.
Затягування війни невідхильно відбивалося в тому числі і на моральному дусі російської армії. Патріотичний підйом 1914 року давно було розгублено, експлуатація ідеї "слов'янської солідарності" також вичерпала себе. Оповідання про жорстокості німців теж не давали належного ефекту. Втома від війни відбивалася все більше і більше. Сидіння в окопах, непорушність позиційної війни, відсутність найпростіших людських умов на позиціях - все це було фоном почастішавших солдатських заворушень. До цього треба додати протест проти палочної дисципліни, зловживань начальників, казнокрадства тилових служб. І на фронті, і в тилових гарнізонах все частіше відзначалися випадки невиконання наказів, вирази співчуття бастуючим робочим. В серпні - вересні 1915 року під час вільних страйків в Петрограді багато солдатів столичного гарнізону висловлювали солідарність з робочими, відбулися виступи на ряді кораблів Балтійського флоту. В 1916 році мало місце повстання солдат на кременчуцькому розподільному пункті, на такому ж пункті в Гомелі. Влітку 1916 року два сибірських полка відмовилися йти в бій. З'явились випадки братання з солдатами супротивника. До осені 1916 року значна частина 10-мільйонної армії знаходилась в стані бродіння.
Головною перешкодою до перемоги стали тепер не матеріальні недоліки (озброєння і постачання, військова техніка), а внутрішній стан самого суспільства. Глибокі протиріччя охоплювали верстви. Головним було протиріччя між царсько-монархічним табором і двома іншими - ліберально-буржуазним і революційно-демократичним. Цар, і що групувалася навколо нього придворна братія, хотіли зберегти всі свої привілеї, ліберальна буржуазія хотіла отримати доступ до урядової влади, а революційно-демократичний табір на чолі з партією більшовиків боровся за увергнення монархії.
Бродінням були охоплені широкі маси населення всіх воюючих країн. Все більше робочих вимагали негайного миру і засуджували шовінізм, протестували проти нещадної експлуатації, нестачі продовольства, одягу, палива, проти збагачування верхівки суспільства. Відмова правлячих кругів задовольнити ці вимоги і придушення протестів силою поступово навели маси до висновку про необхідність боротьби проти військової диктатури і всього існуючого ладу. Антивоєнні виступи переростали в революційний рух.
В такій обстановці в правлячих кругах обох коаліцій росла тривога. Навіть самі крайні імперіалісти не могли не вважатися з настроєм мас, чекавши миру. Тому були вжиті маневри з "мирними" пропозиціями в розрахунку на те, що ці пропозиції будуть відкинуті супротивником і в такому випадку на нього можна буде звалити вину за продовження війни.
До початку 1917 року загострилась політична обстановка в країні. Вкрай напружена атмосфера політичної боротьби висунула новий засіб: переворот! Але доля розпорядилась інакше. Раніше перевороту почалася "найбезкровніша російська революція". Підготовка до революції прямо або побічно велась давно. В ній прийняли участь: германський уряд, не жалівший засобів на соціалістичну і поразкову пропаганду в Росії, в особливості серед петроградських робочих; соціалістичні партії, що організували свої осередки серед робочих і військових частин; протипопівське (поліцейське) міністерство, що провокувало вуличні виступи, щоб збройною силою подавити їх і тим самим розрядити атмосферу. Нібито всі сили по діаметрально протилежним пробудженням, різними шляхами і засобами йшли до однієї кінцевої мети. Але все таки, повстання спалахнуло стихійно. Перші спалахи почались 23 лютого, коли натовпи народу запрудили вулиці, збиралися мітинги, і оратори закликали до
Loading...

 
 

Цікаве