WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Кришталева ніч” у 1936 році в Німеччині - Реферат

Кришталева ніч” у 1936 році в Німеччині - Реферат

напередодні ран, помер фон Рат.
І тільки тепер сенсація набуває розголосу. Тільки тепер Гітлер тремтячим від хвилювання голосом повідомив своїх камарадів про страшне єврейське злодіяння. Миттєво під склепінням стародавньої ратуші запанувала мертва тиша. Такого собі ніхто й уявити не міг. Подумати тільки, якийсь єврейський шмаркач наважився зазіхнути на честь і гідність рейху.
Гітлер спочатку не виказав ні найменшої ознаки гніву. Перебував у найглибшому роздумі.Геббельс, мабуть, єдиний із керівництва, який поводився неадекватно. Потім багато хто вважав, що то був результат нервового потрясіння. Як же інакше можна було пояснити те, що він просто сяяв від щастя і ніяк не міг усидіти на місці. Шок, напевно, шок...
Вечірній екстрений випуск "Фолькешер беобахтер", що незабаром надійшов у продаж, немов чекав свого часу. Лиховісний заголовок, набраний жирним шрифтом, повідомляв: "Німецький народ зробив необхідні висновки з вашого злочину". Вже! Зробив! Наступного дня всі ранкові газети рейху, як по команді, спінилися в пароксизмі несамовитої ненависті.
9 листопада зранку усі місцеві відділи гестапо і поліцейські комісаріати країни одержали секретну директиву Гейдріха. У ній йшлося, що в зв'язку з замахом єврея Гершля Гріншпана на арійця- дипломата фон Рата "варто очікувати антиєврейські демонстрації". Час цих "стихійних волевиявлень" народу чомусь відвели на ніч з 9 на 10 листопада. Зауважте, на ніч... Давалися найсуворіші розпорядження, як поводитися силам правопорядку, коли "німецький народ стихійно виявлятиме своє обурення єврейським злочином".
З незмінною пунктуальністю розписувалося усе до дрібниць. Як брати участь у підготовці "стихійних обурень". Куди спрямовувати "народний гнів" демонстрантів. Суворо заборонялося перешкоджати здирництву євреїв. Більше того, наказувалося не просто сприяти підпалу синагог, але й передбачити профілактичні заходи, щоб вогонь не перекидався на сусідні будинки. Особливо зазначалося, що судам дано вказівки не приймати до розгляду можливі скарги євреїв на результати "стихійних обурень". І ще. Поліції та гестапо даний був наказ провести масові арешти євреїв з подальшим відправленням їх у заздалегідь підготовлені концтабори. З метою... "захисту від народного гніву".
Так починалася "Кристалнахт" - "Кришталева ніч", яка пролетіла смерчем по всій Німеччині.
За два дні на нараді в Геринга шеф поліції безпеки і СД Гейдріх доповів про перші, попередні результати. За ніч було розгромлено 7500 єврейських підприємств, спалена 101 синагога. Тільки збитки від розбитих вітрин становили понад 6 мільйонів марок. Відразу було прийнято рішення наказати страховим компаніям не виплачувати євреям страховки, а страхові суми перерахувати в міністерство фінансів. Вітрини ж євреї були зобов'язані засклити за свій рахунок. Повідомили, що в ту ніч було вбито 35 євреїв. Геринг наказав, щоб "єврейство на знак покарання за вчинене сплатило рейху мільярд марок". Що було негайно оформлено відповідним законом.
Залишається хіба що додати: у результаті "Кристалнахт" і "Тижня битого скла" - кривавих погромів, що прокотилися по всій Німеччині до 17 листопада, у заздалегідь підготовлені бараки концтаборів було відправлено 20 тисяч євреїв рейха.
А 30 січня 1939 року Гітлер вимовив свою сумнозвісну промову в рейхстазі. І на весь світ пролунало: "У випадку, якщо міжнародні банкіри всередині або за межами Європи зуміють ще раз затягти нації у світову війну, результатом такої війни буде не більшовизація світу й перемога єврейства, а знищення єврейської раси в Європі". До речі, за п'ять днів до цього міністр економіки Функ радісно повідомив фюрера, що з семи мільярдів марок, що складали за оцінкою експертів статок євреїв рейха, два вже перейшли у власність держави. Решта п'ять, безсумнівно, надійдуть найближчим часом.
Пройде зовсім небагато часу, понад три роки, і в Потсдамі, у Ваннзеї, слова Гітлера, проголошені 30 січня, знаходять форми суворої і чіткої системи щодо знищення євреїв Європи, названої протоколами "Про остаточне вирішення єврейського питання".
ПО ЛЕЗУ БРИТВИ
Не треба вдаватися до ілюзій. Не залежно від того прогриміли ці постріли чи ні, - доля євреїв рейху, як і згодом європейського єврейства, була вирішена. Вирішена суттю нацизму. Прецедент все одно був би створений. У крайньому випадку, просто організований.
І все-таки: чи випадкові ті постріли, як реакція на прояв праведного гніву надто емоційного юнака або за цим стоїть щось інше?
На перший погляд, така постановка питання сама по собі може видатися блюзнірською. Але, якщо вдуматися, багато чого в тому терористичному акті насторожує. Не може не викликати не тільки здивування, але й певні підозри.
У першу чергу, здається, варто було б почати з жертви замаху. З радника Ернста фон Рата. Виявляється, він - прусський аристократ, хоча й був членом нацистської партії, але як свідчать гестапівські архіви, не приховував свого несхвалення політики державного антисемітизму. І з цього приводу в гестапо на нього було заведено спеціальне досьє. І значився він дуже неблагонадійним. Іншими словами, вибір жертви може виявитися не зовсім випадковим.
У 1988 році, до 50-річчя цієї події, за замовленням єврейських організацій був створений документальний фільм "Кристалнахт", що обійшов усі екрани світу, звичайно, окрім радянських. У ньому було використано раніше не відомі матеріали. Фільм розповідає про замах Гершля Гріншпана на німецького дипломата. Диктор говорить "за кадром", а камера проводить нас посольством: "Він звернувся до зовнішньої охорони, після чого його провели через внутрішнє подвір'я, до входу в посольство, а потім показали коридор, по якому слід іти, далі номер кабінету фон Рата. Він пройшов по коридору, відчинив двері кабінету, на який йому вказали, і п'ять разів вистрелив, влучивши в Рата двічі. Той упав на підлогу, а Гріншпан сів на стілець, чекаючи поліції. Поліцейські, що прибули, виявили револьвер, який лежав на столі, а в кишені юнака два листа".
Але... Чи все так просто?
Почнемо з листів. Справа в тому, що депортація польських євреїв з Німеччини була спровокована... польською владою. У жовтні 1938 року саме вони видали декрет, відповідно до якого всі закордонні паспорти польських євреїв у Німеччині оголошувалися недійсними, якщо їхні власники до кінця місяця не поставлять у Варшаві, у МЗС, спеціальні штампи, що підтверджують їхнє громадянство. Німецька влада вирішила "допомогти" польським євреям, що мешкали в рейху, де їх було близько 12 тисяч. 28
Loading...

 
 

Цікаве