WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Суспільно-політичний рух у Болгарії в 60 -70-ті роки XIX ст. - Реферат

Суспільно-політичний рух у Болгарії в 60 -70-ті роки XIX ст. - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Суспільно-політичний рух у Болгарії
в 60 -70-ті роки XIX ст.
Головним чинником політичного розвитку Османської імперії в середині XIX ст. стала Кримська війна з Росією (1853- 1856). Союзниками Порти в цій війні виступили Англія, Франція, Сардинське королівство, які намагалися перешкодити дальшому посиленню російського впливу на Балканах. Утім таке посилення викликало відверте співчуття серед пригноблених османами балканських народів. Воєнні успіхи російських військ вони пов'язували з власними сподіваннями на визволення.
Поразка Росії в Кримській війні відстрочила неминучий розпад Османської імперії. Під тиском західних держав Порта взялася в 1856 р. проводити окремі реформи. Так, маніфест султана підтверджував указ 1839 p., який визнавав рівність усіх конфесій перед законом. Проте у виграші від цього маніфесту виявились не стільки південнослов'янські піддані імперії, скільки фінансисти західноєвропейських країн. Згідно з маніфестом іноземці мали право купувати нерухомість в імперії та ввозити до неї свій капітал. За допомогою цього капіталу прокладалися залізниці, багато з яких проходили через територію Болгарії.
Будівництво залізниць сприяло розвиткові національної економіки й торгівлі. Зросла кількість мануфактур, головним чином у легкій промисловості. З'являються нові фабрики, хоча їхня кількість не була значною (трохи більше 20 в третій чверті XIX ст.). Незважаючи на певний економічний прогрес Болгарія в цей період залишалася слаборозвиненою аграрною країною.
Іноземні позики (понад 10 у третій чверті XIX ст.) посилювали фінансову залежність Порти від Заходу. Катастрофічне зростання зовнішнього боргу змусило османський уряд оголосити на початку 70-х років про банкрутство фінансової системи країни. З метою покриття цього боргу Порта регулярно збільшувала податки.
Режим капітуляцій, що його підтверджував маніфест 1856р., призвів до експансії на внутрішній ринок дешевої промислової продукції з-за кордону. Це руйнувало кустарну болгарську промисловість й водночас сприяло її перебудові. Багато підприємств пристосувалися до нової ринкової кон'юнктури, насамперед ті, на яких успішно розвивалися нові виробничі відносини й активно застосовувався поділ праці.
Зростання товарного виробництва було характерним і для сільського господарства. Цьому сприяло юридичне визнання за селянами в 50-60-ті роки XIX ст. права на землю. При цьому верховним власником землі, як і раніше, залишалася держава, на користь якої збирались податки, в тому числі й головний серед них - "десятина".
У50-70-тіроки в Болгарії завершується формування єдиного внутрішнього ринку. Воно було пов'язане з успіхами торгівлі, в якій чільну роль тепер відігравали болгарські купці. Разом із власниками мануфактур, фабрик, млинів вони поповнювали ряди молодої національної буржуазії. Зростання її матеріальних прибутків і підвищення соціального статусу відбилися й на її світогляді. Якщо в першій половині XIX ст. серед болгарських підприємців і купців переважали протурецькі та прогрецькі настрої, то з середини століття в їхньому середовищі спостерігається зростання національної самосвідомості. Посилюється прагнення до незалежності, яка закріпила б їхнє панівне становище в суспільстві.
Формуванню молодої болгарської нації сприяло й загальне піднесення національної культури. У третій чверті XIX ст. помітно підвищився рівень освіти в Болгарії. Представники національної буржуазії брали активну участь у благодійній діяльності з організації нових шкіл і спеціальних середніх навчальних закладів. Обговорювався також проект заснування національного університету, але через опір османського уряду та грецького духовенства цей проект не був реалізований. Болгарська молодь здобувала вищу освіту за кордоном - у Росії, Австро-Угорщині, Франції, Італії. Випускники тамтешніх університетів поповнювали ряди болгарської інтелігенції, в середовищі якої прагнення до національного визволення було особливо сильним.
Поширенню освіти серед болгар сприяла мережа бібліотек-читалень, а також різноманітних гуртків і спілок (благодійних, культурно-просвітницьких, жіночих, наукових, літературних). Серед останніх особливу роль відігравало засноване в 1869 р. "Белгарско книжовно дружество". Воно об'єднувало багатьох відомих болгарських письменників і вчених. Згодом на його основі виникла Болгарська Академія наук.
Діяльність різноманітних спілок особливо активізувалася з розвитком видавничої справи. У 1857 р, в Пловдиві просвітник Христо Данов заснував перше болгарське книжкове видавництво. Всього за 20 років, що передували визволенню країни, в Болгарії виходило друком понад 60 періодичних видань. Багато газет і журналів національною мовою видавалося й за її межами. В імперських і закордонних виданнях автори статей по-різному бачили майбутнє країни. Якщо константинопольський "Царградський вісник" демонстрував лояльність стосовно Порти, то газети, що друкувалися в Бухаресті - "Независимост" і "Будущност" - закликали до революційної боротьби та відновлення болгарської державності.
Просвітницька й літературна діяльність кращих представників болгарської інтелігенції дала певні результати. Вона сприяла значним зрушенням у культурному розвитку народу, посиленню його прагнення до визволення країни.
Це прагнення насамперед утілилося в русі за церковну самостійність (автокефалію). Грецьке засилля в болгарській церкві, цілковите її підпорядкування патріархові Константинопольському, ворожість останнього до будь-яких проявів болгарської національної самосвідомості викликали рішучі протести переважної частини віруючих болгар. Рух за автокефалію розпочався наприкінці 1856 р., коли до Константинополя з'їхалися делегати з різних регіонів Болгарії з петиціями до уряду. В них містилися прохання парафіян звільнити болгарську церкву від ієрархічного підпорядкування патріархові Константинопольському.
Після відмови патріаршого собору піти на поступки болгарській пастві у квітні 1860 р. сталася подія, яка де-факто започаткувала болгарську
Loading...

 
 

Цікаве