WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Суспільно-економічний розвиток чеських земель (кінець XVIII - перша половина XIX ст.) - Реферат

Суспільно-економічний розвиток чеських земель (кінець XVIII - перша половина XIX ст.) - Реферат

промислової революції, так і поліпшення охорони здоров'я.
Уже в 40-х роках XIX ст. чеські землі перетворилися на модернізований господарський осередок Габсбурзької монархії, де вироблялася третина всіх товарів.
Головною соціальною суперечністю в чеському суспільстві виступав антагонізм між землевласниками і залежними від них селянами. Найбільший виступ селян, жорстоко придушений військами, стався у Моравії (1821). Соціальне напруження в промисловості між робітниками і підприємцями виливалося в численні страйки. Одним із найзначніших був виступ ткачів у Празі в червні 1844 р., коли суперечності переросли в конфлікт, під час якого робітники потрощили на фабриці верстати і все обладнання.
На початку XIX ст. зазнав змін статус чеських земель. Так, з 1806 р. Чехія перестала бути частиною Священної Римської імперії німецької нації, яку зліквідував Наполеон, і увійшла до складу Австрійської імперії, разом з котрою в 1815 р. вступила до Німецького союзу. Однак процес національного пробудження та зростання національної самосвідомості, що незадовго перед тим розпочався, допоміг чехам не миритися з таким станом речей і спонукав національну еліту зробити спробу відновлення чеської державності.
Консервативна внутрішньополітична система Габсбурзької монархії 1815-1848 рр., що дістала назву "меттерніхівського абсолютизму", встановила вчеських землях особливий поліційний стан, цензурувала пресу, контролювала поштові відправлення, приватне життя чехів. Були піддані репресіям діячі культури. Так, у 1820 р. увільнили з посади професора Празького університету відомого філософа й математика Б. Больцано (1771 -1848). Політична опозиція Габсбургам охопила майже всі верстви чеського суспільства. Чільні позиції в національному русі посідали підприємці та інтелігенція, хоча в акціях брали участь студенти, чиновники, духовенство, торгівці та ін.
Головним напрямом чеського національного руху стала боротьба за відродження та утвердження чеської мови, як найважливішої етнічної ознаки. Незважаючи на певні сподівання, запровадити вивчення чеської мови в гімназіях не вдалося, не були підготовлені й чеські підручники. Однак уже в 20-ті роки чехи домоглися дозволу на видання рідною мовою одного журналу та однієї газети.
На подальший розвиток ситуації на початку 30-х років XIX ст. в чеських землях вплинули революційні події у Франції та польське повстання. До національного руху прилучаються представники вільних професій, студенти, чиновники, які об'єднуються навколо часопису "Квяти"(1834). Поразка польського повстання привела до втрати колишніх ілюзій, пов'язаних із концепцією слов'янського єднання. Молоді патріоти відвертаються від Росії, підкреслюючи, що слов'яни - це конгломерат самобутніх народів, а тому для чехів вітчизною можуть бути лише землі Чеської корони.
Серед напрямів національного руху особливе місце належало чеському театрові, значення якого для пробудження національної свідомості особливо високо оцінив письменник Йосеф Тил (1808-1856). Він є автором відомої п'єси Фідловачка, поставленої у грудні 1839 р. Піл час цієї постановки вперше пролунала пісня "Де мій дім?", що згодом стала чеським національним гімном. Й. Тил організовував у містах Чехії масові народні заходи - загальні чеські бали.
Активісти національного руху проводили в різних містах "Чеські читання", де співали чеських пісень і читали чеські вірші. Поширенню визвольних ідей допомагала діяльність Товариства сприяння промисловості Чехії, в статуті якого (1844) підкреслювалося прагнення розширити сферу освіти народу, щоб кожний виробник, користуючись посібниками чеською мовою, міг ознайомитися з найпередовішими методами та винаходами.
Німці в чеських землях жили переважно в містах та в прикордонних регіонах. Розвиток виробництва сприяв зосередженню фінансового і торговельного капіталу в руках німців ще до початку промислової революції. Власті Чехії постійно нав'язували думку про особливу придатність енергійної німецької вдачі, про певну закономірність панівного становища австрійських німців у державі. Серед богемських німців побутувало різне ставлення до національних прагнень чехів. Деякі з них були прихильниками якомога швидшого понімечення чехів, інші - німецькі ліберали - не тільки симпатизували їхнім національним змаганням, а й вважали, що з чехами в перспективі можна створити німецьку національну державу, а ще інші намагалися й надалі зберігати білінгвізм.
У другій половині 40-х років чеський національний рух фактично вже виробив власну політичну програму. Його очолювали діячі ліберального напряму - Ф. Полоцький, Ф. Рігер, Ф. Браунер, А. Троян, яких об'єднувала концепція австрославізму. Соціальні питання в програмі посідали другорядне місце, зміни в суспільному устрої також пропонувалися в австрославістському дусі. Органом чеських національних сил була газета "Празькі новини", яку редагував К. Гавличек-Боровський.
ЛІТЕРАТУРА
1. История южных и западных славян: В 2 т. Москва, 1996. Т. 1.
2. Костюшко Й. Й. Аграрная реформа 1848 г. в Австрии. Москва, 1993. Краткая история Чехословакии. Москва, 1988.
3. Кузьмин М. Н. Школа и образований в Чехословакии (конец XVIII - 30-е гг. XX ст.). Москва, 1971.
4. Мыльников А. С. Павел Шафарик, выдающийся учений-славист. Москва; Ленинград,1963.
5. Мыльников А. С. Иозеф Юнгман и его время. Москва, 1973.
6. Мыльников А. С. Эпоха просвещения в чешских землях. Идеология, национальное самосознание, культура. Москва, 1977.
7. Мыльников А. С. Культура чешского Возрождения. Москва, 1982.
8. Татова Л. Н. Чешская культура первой половины XIX в. Москва, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве