WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Суспільно-економічний розвиток чеських земель (кінець XVIII - перша половина XIX ст.) - Реферат

Суспільно-економічний розвиток чеських земель (кінець XVIII - перша половина XIX ст.) - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Суспільно-економічний розвиток чеських земель (кінець XVIII - перша половина XIX ст.)
Уже наприкінці правління Иосифа II в Австрійській імперії розпочався процес переродження "освіченого абсолютизму" в консервативну монархію, який завершився за правління імператора Франца II (1792-1835). Уособленням австрійської державної системи, котрою керували поліція та чиновники, після завершення Віденського конгресу став міністр закордонних справ (1809-1821) і канцлер уряду (1821-1848) князь К. Меттерніх- Віннебург (1773-1859), хоча головним натхненником системи виступав сам монарх.
Після смерті імператора К. Меттерніх залишався провідною фігурою в австрійській політиці аж до революційних подій 1848 р., оскільки імператор Фердінанд І (1835-1848) постійно хворів і не брав активної участі в державних справах.
Політична філософія канцлера К. Меттерніха виходила з досвіду змагань з революційною та наполеонівською Францією і ґрунтувалася на переконанні, що будь-яка глибока реформаторська діяльність - це наближення до революції та відхід від традиційних істин і стабільності "вічного правопорядку".
Політичною вимогою суспільного життя держави визнавалася усталеність відносин, а сенсом владної та адміністративної діяльності - запобігання всім можливим спробам її порушити. Проте панівна еліта не наважувалася скасувати основні реформи періоду "освіченого абсолютизму". Навпаки, завдяки реалістичній позиції ряду чиновників-йосифістів стихійна індустріалізація та модернізація не припинялися.
На початку XIX сіп. Австрійська держава приєдналася до інших європейських країн, де відбувалися динамічні зміни у виробничо-технологічній галузі, відомі під назвою "промислова революція ". Настав час переходу від мануфактурного виробництва до фабрично-заводського з широким застосуванням машин і нових технологій. У чеських землях "промислова революція" пройшла такі етапи розвитку: початковий (1800-1830) - машини використовувалися тільки в текстильному виробництві; серединний (1830-1850) - машини почали застосовувати в харчовому виробництві, з'явилися перші залізниці; завершальний (1850-1870) - утворилася залізнична мережа, механізовувався вуглевидобуток, виникла машинобудівна промисловість.
Перше машинне прядильне виробництво виникло в 1796 р. поблизу Дечина. У 1810 р. в Чехії вже було 163 прядильні машини, а в 1825 р. на 81 фабриці використовувалося близько 1700 машин. Товарне машинне виробництво текстилю розвивалося в Празі, Брно та на півночі Чехії і Моравії. За обсягом виробництва перше місце посідав Ліберець з округою.
У другому десятиріччі XIX ст. на чеських і моравських заводах з'явилися перші парові двигуни. Як поки що допоміжна галузь у центрах текстильного виробництва у районі Брно, Ліберця і трохи згодом Праги в 20-х роках виникло машинобудування. У 1836 р. на Вітковицьких залізоплавильних спорудили першу коксову піч, з якої розпочався процес технологічної модернізації виробництва заліза. Нові виробничі технології, що в ту пору тільки зароджувались, торували собі шлях у хімічній галузі та у виробництві продуктів харчування.
Повільно утворювалася нова транспортна система, котра мала усунути відірваність Чехії від зовнішнього світу, а також пожвавити внутрішні зв'язки. Шосейні шляхи з'єднали Прагу з усіма найважливішими пунктами чеських земель. У 1832 р. стала до ладу перша кінна залізниця від Чеське Будейовіце до Ліпця, в 1836 р. - від Праги до Ланів. Перша залізниця на паровій тязі з'єднала у 1839 р. Відень з Брно. Потім були споруджені також залізниці від Праги до Оломоуца (1845), від Праги до Дрездена (1851). Виникло виробництво локомотивів, вагонів, залізничного обладнання. Розвиток транспорту сприяв зміцненню єдиного внутрішнього ринку товарів та робочої сили.
Перша парова машина в Чехії з'явилася в 1814р., а з середини 20-х років XIX ст. у машинобудівних майстернях їх стали виробляти для внутрішнього ринку. В 1841 р. тут уже функціонувало понад 150 парових машин. Як паливо у чеській промисловості переважно використовували буре вугілля та кокс. У 40-ві роки водяні млини поступово замінили на парові. Вдосконалювалися технології в цукровій та пивоварній промисловості, де поступово встановлювалося спеціальне обладнання.
Урбанізація в чеських землях не йшла в ногу з індустріалізацією. Ще в 20-х роках міста здебільшого існували у своїх традиційних межах і тільки Прага (89 тис. жителів) та Брно (34 тис. жителів) являли собою великі населені пункти. Всі інші міста, за винятком Оломоуца, Ліберця, Іглави та Хеба (по 10 тис. жителів), залишалися "містечками на долоні".
У сільському господарстві капіталістичні відносини розвивалися повільно. В чеських землях вони стали активно виявлятися лише в 40-х роках XIX ст. в окремих господарствах великих землевласників, у яких для вирощування аграрної продукції застосовувалися добрива й техніка для обробітку ґрунту та збирання врожаю. Відкрилися спеціальні навчальні заклади. Розвиток середніх та дрібних господарств гальмували феодальні повинності. Діяв указ від 1 вересня 1793 р., котрий дозволяв викуп із кріпацтва за обопільної згоди пана і кріпака. За винятком окремих районів Північної Чехії та частини Моравії, де Іде перед 1848 р. панщину витіснив викуп, в інших регіонах значного поширення це явище не набуло. Люди, позбавлені засобів до існування, являли собою армію дешевої робочої сили, що використовувалася на будівництві шляхів, залізниць та інших виробництвах, які не вимагали високої кваліфікації.
У чеських землях швидко зростала чисельність населення: з 4,8 млн. (1815) до 6,5 млн. чоловік (1847), що було наслідком як
Loading...

 
 

Цікаве