WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Становлення словацької культури (XVI-XVII ст.) - Реферат

Становлення словацької культури (XVI-XVII ст.) - Реферат


Реферат на тему:
Становлення словацької культури
(XVI-XVII ст.)
Війни та повстання XVII ст. спустошили словацькі землі, ниви було занедбано, а міста збезлюдніли. Все це не могло не відбитися й на розвитку культури. Розчленування Угорського королівства й утвердження османського панування над його середньою частиною призвели до переміщення центру політичного життя на північ і північний захід. Приплив біженців на словацькі землі, господарське освоєння цих територій спричинили зміни в етнічному складі місцевої людності. Оскільки словаки були активними учасниками всіх війн та станових повстань, що їх ініціювали угорці, в цей період відбувалося "ословачення" міст і витіснення з них німецького елементу. Саме за таких несприятливих умов і відбувався процес формування словацької народності. Вже в XVI ст. у словаків з'являються ознаки етнотериторіального розуміння батьківщини. У1685 р. вперше зафіксовано назву "Словаччина ". В цей період належність словаків до Угорського королівства являла собою основу їхнього національного світосприйняття, оскільки вони вважали себе складовою угорської політичної та історичної спільноти. Терміни "словак "і "татранський слов'янин "були ознаками селянського стану.
Поширення в словацьких землях гуманістичних і ренесансних ідей, зростання міст, зміцнення бюргерства у соціальній структурі суспільства зумовили появу нових елементів у духовному житті словаків. Особливий вплив на розвиток словацької культури справила Реформація. Однак багатства краю зосереджувалися в руках угорської шляхти та німецького бюргерства. Словацькі землі стали центром культурного життя габсбурзьких володінь Угорського королівства.
Важливим чинником розвитку культурних процесів у Словаччині стало входження її (так само як і Чехії) до складу однієї держави - Габсбурзької монархії. Етнічна близькість народів сприяла посиленню впливу чеської культури на формування національної самосвідомості. Так, у словацьких землях поширилася т. зв. "біблійшина" - чеська мова, якою було перекладено Біблію (відома під назвою Краліцької). Поступово "біблійшина" утвердилася як мова писемності певної частини словаків, нею видавалися навіть королівські розпорядження. Проте загальний рівень грамотності населення залишався досить низьким.
Поширення ідей Реформації сприяло змінам у галузі освіти. Так, навчальні заклади в словацьких землях поступово набували конфесійної забарвленості, й хоча вони були приватними, їхня діяльність регламентувалася органами місцевого самоврядування. Найбільш відомими були протестантські школи в Бардієві, Глаговце, Біточі, католицькі - у Трнаві. У другій половині XVI ст. на території Словаччини налічувалося понад 130 шкіл. Але якщо в районі Братислави, в Малих Карпатах і на Загір'ї школи функціонували майже в кожному населеному пункті, то в інших регіонах їх було значно менше.
Більшість дітей здобували початкову освіту в церковних школах. Наступним етапом було навчання в "латинській" школі. Лише вихідці із заможних родин могли завершувати свою освіту в гімназіях. У деяких містах були відкриті спеціальні навчальні заклади для дівчат.
Становлення словацької культури відбувалося в надзвичайно складних умовах. Угорська правляча еліта всіляко гальмувала цей процес, проводила політику мадяризації словацької шляхти та інших верств населення. Всі ці негативні явища посилювалися діяльністю єзуїтів, які в 1561 р. з'явилися в словацьких землях. Очоливши контр-реформаційний наступ єзуїти підпорядкували собі всю систему освіти. В наступний період у краї були відкриті єзуїтські школи, гімназії та університети. Так, у 1635 р. був заснований Трнавський університет, який мав теологічний, філософський та юридичний факультети, у 1657 р. - Кошицький університет.
Ідейне протистояння доби Контрреформації специфічно проявилося у сфері освіти, зокрема, у вигляді вистав дитячих театрів, які діяли як у католицьких, так і в протестантських школах. В них ставилися п'єси таких відомих літераторів-єзуїтів, як Я. Ліпаї, Д. Мітіс та ін.
Швидко розвивалася у словацьких містах видавнича справа. Так, уже в 70-х роках XVI ст. у Братиславі, Бардієві, Кошице, Трнаві, Банській Бистриці були відкриті друкарні. Тільки в друкарні Левочі до кінця століття вийшло друком близько 900 видань, у Трнавському університеті - понад 600. Після поразки повстання (1620) у словацьких містах Сеніц, Тренчин, Жиліна розмістилися друкарні чеських видавництв.
У XVI ст. в Словаччині розвивалася світська й духовна поезія. Так, відомими латиномовними поетами того часу були В. Мадер, Я. Бокатіус, П. Рубігалус, В. Еалаша. В історичних піснях та любовній ліриці лунала тема боротьби проти османів. Надзвичайно популярними були "Пісня про Сегетський замок" та "Пісня про блакитний камінь". У цей період з'являються також поетичні твори, написані т. зв. змішаною "чесько-словацькою" мовою.
У творчості словацьких поетів XVII ст. домінував т. зв. "маньєризм". Яскравими представниками цього стилю були П. Беніцький, Я. Філіцький, Я. Ланіго. їхні вірші написані здебільшого мадярською й змішаною "чесько-словацькою" мовами. У стилі "бароко" написана духовна лірика таких відомих поетів того часу, як Д. Матешицький, Є. Млинарових, Я. Глоссіус. Цей стиль характерний також для деяких історичних пісень (наприклад "Пісня про Новий Замок"), в яких розповідалося про османську навалу, народні рухи та повстання в словацьких землях.
Наприкінці XVII ст. у Словаччині поширюються й прозові твори на релігійно-побутові теми, мемуари та розповіді про подорожі. Так, в автобіографічній книзі "Доля Піларика Степана, вірного слуги Господа Бога" (1666) розповідається про поневіряння автора в османській неволі. Бурхливі події періоду Контрреформації описані у творах Т. Машніка, Я. Сімонідеса, Д. Крмана.
Вагомий внесок у скарбницю словацької культури зробив Д. Горчичка. За його активної підтримки було видано чимало праць чеських і словацьких діячів культури. Так, у Левочі вийшли друком відома праця Я. Коменського "Видимий світ у малюнках" (1685), збірка пісень Трановського (1684) та ін. З ім'ям Д. Горчички пов'язані перші дослідження словацького фольклору та публікація "Нового латинсько-словацького базару", де були вміщені словацькі прислів'я.
Вже на початку XVI ст. в королівських містах словацьких земель активно будувалися храми, ратуші, фортифікаційні споруди. В архітектурі, образотворчому мистецтві переважала пізня готика. Європейське визнання здобули майстри кошицької архітектурної та скульптурної шкіл.
Для багатьох словацьких міст кінця XVI ст. характерні ренесансні будівлі, в яких верхня частина стін прикрашалася багатофігурними композиціями. Словацькі замки того часу вирізнялися міцними наріжними вежами та внутрішніми аркадними двориками.
Поступово готичний стиль поступається місцем Ренесансу. На зміну архітектурного стилю вплинули італійські майстри, які брали участь у будівництві фортець. Було перебудовано стару фортецю в Комарно, збудовано фортецю Нові Замки.Розпочалося також спорудження костелів, які виконували оборонну функцію. Серед них - храми в Битчі, Бетлановце, Стражскі, Маркошевце тощо.
Під впливом Ренесансу впорядковувались майдани, вулиці, окремі будинки багатьох міст. Було розширено арки в будинках Левочі, Старої Любавни, Жиліни. Фасади будівель ренесансного стилю утворювали справжні ансамблі, такі як у Банській Бистриці та Банській Штявниці.
ЛІТЕРАТУРА
История южных и западных славян: В 2 т. Москва, 1998. Т. 1.
История Чехословакии: В 3 т. Москва, 1956. Т. 1.
Краткая история Чехословакии: с древнейших времен до наших дней. Москва, 1988.
Краткая история Венгрии: с древнейших времен до наших дней. Москва, 1991.
Словацкая литература от истоков до конца XIX в.: В 2 ч. Москва, 1997. Ч. 1. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. Київ, 1992.
Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 3 т. Минск, 1987. Т. 1.
Loading...

 
 

Цікаве