WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Становище Словацьких земель після 1849 р. "Меморандум словацького народу" - Реферат

Становище Словацьких земель після 1849 р. "Меморандум словацького народу" - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Становище Словацьких земель після 1849 р.
"Меморандум словацького народу".
Після поразки революції в Угорському королівстві фактично було встановлено військову диктатуру. Всі владні функції в державі перебрав на себе віденський уряд. Німецька мова проголошувалася
загальнодержавною. Угорщина поділялася на п'ять районів. У двох із них - Братиславському та Кошицькому - більшість населення становили словаки.
Посилення централізації та бюрократизації Австрійської імперії в післяреволюційний період мало як негативні, так і позитивні наслідки. У 1850 р. по всій країні було запроваджено жандармерію, в судочинстві введено принцип "презумпції невинності". Імператор Франц Иосиф І виконав окремі вимоги словаків, що стосувалися мовної сфери. Відтепер у державних установах дозволялося користуватися словацькою мовою, а в початкових і деяких середніх школах - викладати "біблійщиною". Стала виходити газета "Словенське новини". Поліпшенню становища сприяло призначення А. Коллара радником австрійського уряду з словацьких питань.
Серед провідних діячів словацького національного руху панували депресія та настрої розчарування. Це пояснювалося тим, що словаки під час революції в основу своєї програми поклали не тільки мовні вимоги, а й визнання політичної самобутності словацького народу. З цього погляду певні поступки в мовному питанні не могли їх задовольнити - в словацьких осередках спостерігаються спроби повернення до вживання чеської мови та "бернолаччини".
У жовтні 1851 р. в Братиславі відбулися збори представників католицької та протестантської течій словацького національного руху. Після дискусії, в якій брав участь і Л. Штур, зібрання ухвалило пропозицію М. Годжі про запровадження нового правопису словацької літературної мови, наближеного до чеського. Оновлені граматика та правопис, підготовлені М. Гатталом, вийшли друком у 1852 р. Реформована словацька літературна мова стала поволі запроваджуватися в життя.
Проте політичні вимоги штурівців Габсбурги й надалі відкидали як неприйнятні. Й не тільки тому, що вони передбачали федералізацію монархії, а передусім через пропозиції радикальних змін усієї політичної системи. Після придушення революції віденський уряд скасував усі рішення, прийняті Будапештом, які входили до словацької політичної програми. Лише в 1853 р. імператорський патент остаточно ліквідував кріпацтво. Таким чином, стан політичної системи Австрійської імперії вступав у суперечність з головними вимогами національної програми словаків. До речі, імператор пропонував штурівцям високі державні посади, однак більшість із них відмовились.
Розчарування післяреволюційного періоду спонукало Л. Штура до глибшого дослідження проблем самобутності історичного розвитку слов'ян. У праці "Слов'янство та світ майбутнього "(1851) лідер словацького національного руху пропонував як вихід із становища, що склалося, створити на руїнах Австрійської та Османської імперій велику слов'янську державу. Л. Штур уважав, що "світ майбутнього" належатиме слов'янам, тоді як інші народи приречені на занепад. В нових умовах слов'янські лідери мали допомагати своїм народам уникнути будь-яких ворожих запозичень (матеріалізму, комунізму, революції). Православ'я в слов'янській державі мало стати панівною релігією, а російська мова - загальнослов'янською.
Специфічність економічного стану Австрійської імперії в післяреволюційний період полягала в тому, що словацькі землі в ній були сільськогосподарським придатком промислове розвинених регіонів. У аграрному секторі після скасування панщини урбаріальних селян - власників спадкових ґрунтів та остаточної ліквідації кріпацтва розпочався процес інтенсифікації та спеціалізації сільськогосподарського виробництва. Збільшилися посівні площі тютюну, кукурудзи та цукрового буряку.
У словацьких землях видобували велику кількість залізної та мідної руди, срібла. В гірничій промисловості було задіяно 25 % усіх словацьких робітників. Розвивалися харчова, тютюнова, скляна та деревообробна галузі. Зростав експорт лісу, розвивалося паперове та хімічне виробництво. Словацьку продукцію збували на австрійському ринку, а також вивозили до Росії та Німеччини.
У словацьких містах виникають кредитні та господарські товариства тощо.
"МЕМОРАНДУМ
СЛОВАЦЬКОГО
НАРОДУ"
__________________________________________________________
Поразка Австрії у війні з Італією (1859) спричинила в імперії політичну кризу. За цих умов імператор Франц Йосиф І був змушений піти на поступки вимогам лідерів словацького національного руху. Так, А. Радлінський організував збір підписів під петицією з вимогою надати статус державної словацькій мові. Й. Гурбан підготував меморандум, у якому містилися вимоги запровадження словацької мови в освітніх установах і надання автономії Словаччині в межах імперії.
Поглиблення політичної кризи спонукало Імператорську раду до розробки конституції. Вимоги словаків у раді виклав загребський єпископ Й. Штроссмайєр. Згідно з указом (липень 1860 р.) в 23 угорських регіонах разом з німецькою і мадярською дозволялося використовувати словацьку мову. Проте невдовзі імператор поступився тискові угорців і запровадив реформи на їхню користь. Державний диплом 1860 р. і Лютневий патент 1861 р. відновлювали в Угорщині дію Державних зборів, які дістали право вирішувати внутрішні проблеми. Незабаром відродилася ідея формування єдиної угорської політичної нації шляхом мадяризації всіх народів королівства.
Політична активність словаків зросла під час підготовки виборів 1864 р. до Державних зборів. Так, у брошурі "Голос Словаччини" один із лідерів
Loading...

 
 

Цікаве