WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → "Словацьке питання" в роки першої світової війни. Розвиток словацької культури (друга половина XIX-початок XX ст.) - Реферат

"Словацьке питання" в роки першої світової війни. Розвиток словацької культури (друга половина XIX-початок XX ст.) - Реферат

ПОЛОВИНА
XIX-ПОЧАТОК XX ст.)
_____________________________________________________
Процес формування національної культури словаків проходив досить повільно й нерівномірно навіть порівняно з сусідніми землями Австро-Угорської імперії. Це значною мірою зумовлювалося динамікою національного руху словаків. Упродовж першої половини XIX ст. його основним завданням було пробудження національної свідомості, боротьба за літературну мову, збереження національної самобутності. У другій половині XIX ст. розвиток словацької культури відбувався різними напрямами. Одне з чільних місць посідала сфера освіти, розвиток якої в цей період відбувався у складних умовах. Реформи, що проводилися по всій імперії (1848, 1861 р.), не привели до витворення в словацьких землях системи національної освіти. Але якщо однією з характерних рис державної політики в галузі шкільної справи у післяреволюційний період було понімечення, то від кінця 60-х років визначальними стали мадяризаторські тенденції. Державна ідеологія, щовідбивалася в понятті "угорська політична нація", фактично оголошувала пріоритетним виховання населення без національних ознак, виключно як громадян Угорського королівства.
Розвиток культури та науки в словацьких землях тісно пов'язаний з діяльністю "Матиці Словацької". За досить короткий строк її існування на кошти "Матиці" було опубліковано значну кількість видань словацькою мовою, у тому числі - хрестоматії, підручники, альманахи тощо. Провадилося збирання історичних документів, гравюр, архівних джерел, що належали діячам Словацького національного Відродження, а також мінералів, національних костюмів, нумізматичних колекцій, бібліотек та ін. В момент розпуску Матиці при ній існували Історичний музей, секції філософії, права, літератури, філології, математики, природничих дисциплін, а бібліотека налічувала понад 10 тис. томів.
Словацька інтелігенція, за умов жорсткої мадяризації, намагалася активізувати просвітницьку діяльність і збільшити кількість наукової та освітньої літератури. Значну роботу в цьому напрямі провадила спілка "Жівени", що видавала однойменний журнал. У Словаччині друкувалися дешеві книги та підручники, які розповсюджувалися серед широких верств населення. Вони торкалися різних тем - господарської, релігійної, моралі, досягнень науки і техніки тощо.
В Угорщині на початку XX ст. значного поширення набула регіональна преса. Влада сприяла цій справі, оскільки більшість видань виходили угорською мовою. Проте словаки налагодили випуск словацькою мовою "Повазьких новин", "Ліптовсько-Оравських новин", "Зволенських новин" тощо.
На початку XX ст. багато наукових праць присвячувалися краєзнавству, що сприяло розвитку національного руху. Проте науково обдаровані словаки не знаходили застосування своїм можливостям удома й мусили емігрувати. Так, відомий конструктор теплових турбін А. Стодола виїхав до Швейцарії, дослідник бездротового телеграфу Й. Мургаш і винахідник принципу парашута Ш. Баніч - до США, астроном М. Штефаник - до Франції.
У 1895 р. засновано Словацьке музейне товариство, що підтримувало краєзнавчі дослідження та сприяло поширенню освіти. Його головою обрали А. Кметя (1841-1908). Товариство видавало збірки і журнал. У 1908 р. в Турчанському Св. Мартіні відкрито будинок товариства.
У словацькій історіографії домінували такі теми, як Великоморавська доба, діяльність М. Чака та Я. Іскри в Словаччині, розвиток словацької національної свідомості. Праці Ф. Сасінка, ТІ. Крішки, Ю. Ботти та інших словацьких істориків характеризувалися високим професійним рівнем. Певні надбання мала й словацька філологія. У 1890 р. Я. Вичек видав "Історію словацької літератури" - перший цілісний синтез словацького письменства. Мовознавством займався С. Цамбел, етнографією - П. Сохань. У царині природничих наук активно працювали А. Кметь і Й. Голуб.
Значний культурний вплив на словаків справляв театр. З великим успіхом ставилися п'єси словацьких драматургів Я. Халупки, Я. Паларіка, Г. Зехентера-Ласкомерського.
Словацькі міста наповнювало музичне життя. У Братиславі та Кошице регулярно проходили концерти й оперні вистави. З'явилися перші професійні музиканти. Зі старшої генерації виділявся Я. Белла, серед молодих композиторів і виконавців - М. Шнейдер-Трнавський, В. Фігуш-Бистрий, М. Мойзес і Ф. Кафенда,
Архітектура на зламі століть вирізнялася художнім стилем, який віддзеркалював почуття життєвої нестабільності й тимчасовості. Найвидатнішим словацьким архітектором цієї доби був Д. Юркович, котрий у своїх творах утілював національні елементи.
Розвивається образотворче мистецтво Словаччини. В різних містах країни проходили художні виставки. У 19Ш р. виникло перше словацьке об'єднання майстрів пензля - Група угорсько-словацьких художників. Видатний словацький маляр Г. Малий заснував у 1911 р. в Братиславі художню школу.
Культурний розвиток у словацьких землях на меж століть відбувався за умов жорсткої мадяризації. Піднесення культурного життя пояснюється завзятістю словаків, їхнім намаганням змінити ситуацію на краще.
ЛІТЕРАТУРА
1. История южных и западных славян: В 2 т. Москва, 1998. Т. 2.
2. История Чехословакии: В 2 т. Москва, 1959. Т. 2.
3. Історія світової культури. Київ, 1997.
4. Краткая история Венгрии: С древнейших времен до наших дней. Москва, 1991.
5. Краткая история Чехословакии: С древнейших времен до наших дней. Москва, 1988.
6. Погодин А. Л. Славянский мир. Политическое и экономическое положение славянских народов перед войной 1914 г. Москва, 1915.
7. Словацкая литература от истоков до конца XIX в. Москва, 1997. 4.1
8. Славянские съезди. XIX - XX вв. Москва, 1994.
9. Славянские культуры в эпоху формирования и развития славянских наций ХУШ-ХІХ вв. Москва, 1978.
10. Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 3 т. Минск, 1989. Т. 2.
11. Яровий В. І. Історія західних та південних слов'ян у XX ст. Курс лекцій. Київ, 1996.
Loading...

 
 

Цікаве