WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Македонія за часів Младотурецької революції та Балканських воєн - Реферат

Македонія за часів Младотурецької революції та Балканських воєн - Реферат


Реферат
На тему:
Македонія за часів Младотурецької революції та Балканських воєн.
У 1908 р. в Османській імперії спалахнула младотурецька революція. Македонія була одним із опорних пунктів младотурків, діяльність яких стосовно конституційного питання сприяла встановленню відносного спокою в країні: відновлено Органічний статут 1876 р., розпущено збройні угруповання, легалізовано діяльність усіх політичних і громадських організацій.
У питанні про майбутній адміністративний устрій Македонії національні сили сходилися в одному: організація управління національними територіями має бути децентралізована. Втім, погоджуючись з цією вимогою, младотурецький режим проголосив офіційною доктриною "османізм". Навчання в школах (крім початкових класів) здійснювалося тільки турецькою мовою. Сподівання македонців на отримання країною автономії також не виправдалися. До того ж, законом 1910 р. заборонялася політична діяльність, що реанімувало нелегальні форми боротьби.
Під час створення балканськими країнами антиосманської коаліції розглядалися й македонські перспективи. Тик, згідно з договором між Болгарією і Сербією, укладеним в березні 1912 р., ці держави домовилися про взаємодопомогу в разі порушення статус-кво на Балканах, допускалася також можливість надання Македонії автономії. Угода між Болгарією і Грецією, підписана в травні 1912 р., передбачала здійснити поділ Македонії відповідно до кількості військ на фронті, втрат і здобутків сторін. Після підписання сербсько-грецького пакту у вересні 1912 р. Балканський союз проти Порти став реальністю.
У жовтні 1912 р. Сербія, Болгарія та Греція оголосили війну Османській імперії. Болгарські війська зайняли східну частину Македонії, а сербські - західну. Обидві армії через Албанію вийшли до Адріатики. Успіхи антиосманської коаліції спонукали македонську політичну еліту до рішучих дій, оскільки вона сподівалася, що участь македонських загонів у бойових діях на фронтах і в запіллі турецької армії стане вагомим аргументом на користь незалежності Македонії.
Поділ македонських земель, що відбувся у ході Першої Балканської війни, не задовольнив союзників. Сербія, втративши вихід до Адріатичного моря (Албанія проголосила незалежність у 1912 р.), вимагала від Болгарії як компенсацію Вардарську долину.
Греція вимагала від Болгарії територіальних поступок у Південно-Східній Македонії та визнання грецьких прав на Салоніки. Зі свого боку Болгарія вимагала допущення її військ до Західної Македонії,,яку зайняли серби та греки.
В умовах, що склалися, особливо після підписання таємного сербсько-грецького договору в травні 1913 р., спрямованого проти Болгарії, нової війни уникнути не вдалося. До того ж Болгарія також готувалася до сутички, сподіваючись розв'язати "македонське питання" на власну користь.
Нападом болгарських військ на сербські аванпости 23 червня 1913 р. розпочалася Друга Балканська війна. За умовами Бухарестського миру в серпні 1913 р. більша частина македонських земель (Егейська Македонія з Салоніками) відходила до Греції, Вардарська - до Сербії, а Пірінська - до Болгарії.
Спротиву такому поділові серед населення Македонії (крім пасивних форм) не спостерігалося. Це зумовлювалося такими чинниками:
1) для певних етнічних груп (наприклад греків) такий поділ означав возз'єднання з історичною батьківщиною;
2) у результаті масової еміграції Македонія втратила значну частину "пасіонарного" населення;
3) для багатьох людей звичка до покірливості, що формувалася протягом століть, стала частиною поведінки;
4) низький рівень національної свідомості селянських мас був наслідком не лише життєвого укладу, а й насильницьких засобів, які застосовували османи, греки, болгари та серби проти македонців. Така політика проводилася новими властями на приєднаних територіях передовсім у царині освіти й релігії, аж до насильницької заміни прізвищ і національності.
На початку Першої світової війни македонське населення рекрутується до армій Болгарії, Греції і Сербії. Виникла парадоксально-трагічна ситуація, коли македонці мусили воювати, захищаючи інтереси коаліцій, що ворогували.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бирман М. А. Македонский вопрос в период Балканских войн 1912-1913 гг. и мотивы России // Балканские исследования России и славян. Москва, 1992.
2. Косик В. Й. Македония - спорьі, отношения, войны // На путях Югославии: за и против. Москва, 1997.
3. Македония: документы и материалы. София, 1978.
4. Македония: проблемы истории и культуры. Москва, 1999.
5. Македония: Путь к самостоятельности. Документы. Москва, 1997.
6. Писарев Ю. А. Великие державы и Балканы накануне Первой мировой войны. Москва, 1985.
7. Стрельчук Н. Македонія: нарис історії національно-визвольного руху (остання третина XIX - початок XX ст.). Чернівці, 1999.
8. Ташковский Д. О македонской нации. Скопье, 1976.
Loading...

 
 

Цікаве