WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Культура Речі Посполитої - Реферат

Культура Речі Посполитої - Реферат


Реферат
На тему:
КУЛЬТУРА РЕЧІ
ПОСПОЛИТОЇ
З часу утворення Речі Посполитої на її величезних просторах переплітались і взаємодіяли різні культури: польська, руська, литовська. До того ж, на ці багаті й різноманітні культури справляли вплив зразки архітектури, живопису, ремесла, одягу із Заходу і Сходу. Все це в XVII ст. втілилося в оригінальні форми "сарматського " бароко.
Поняттям "сарматизм" визначаються ідеали, визнані цінності, стиль життя і звичаї польської шляхти XVII ст. Подібно до жителів інших країн Європи того часу, поляки шукали своє історичне коріння. Вони вірили хронікам XV і XVI ст., що їхніми предками було войовниче плем'я сарматів, від яких (а також від стародавніх римлян) польська шляхта успадкувала закони і звичаї, що гарантували свободу і рівність громадян (під громадянами шляхта розуміла лише себе). Ідеали громадянських чеснот і зразки поведінки республіканського Риму шляхта поєднала з дворянськими традиціями, елементами рицарської культури, релігійністю, а також із пристрастю до розкоші й прагненням жити "на широку ногу".
З часом, особливо під впливом нескінченних воєн XVII ст. з протестантськими народами (шведами і бранденбуржцями), з православними (росіянами й українськими козаками), з мусульманами (турками і татарами), "сарматизм " й "польськість " ототожнюються з католицизмом, а захист римсько-католицької церкви - з особливим значенням Польщі в історії Європи. Звідси випливали такі характерні для "сарматизму" риси, як панування латини, що поступово ставала другою мовою жителів Речі Посполитої, а також почуття власної вищості над культурами сусідніх країн і народів.
"Сарматизм" позначився на розвитку літератури і мистецтва. В літературі його започаткували художні та історичні твори Самуеля Твардовського (1600-1661), Анджея М. Фредри (бл. 1620-1679), Веспасіана Каховського (1633-1700) та ін. У мистецтві "сарматизм" пов'язувався з культурою бароко. Барокова архітектура з'являється в Польщі після Тридентського собору у зв'язку з реформою католицької церкви. Новий стиль у релігійному мистецтві засвідчував появу нових засобів впливу на віруючих і мав сприяти уславленню величі й сили релігії та церкви, поглибленню почуттів парафіян. Будуються нові, величніші, ніж раніше, храми, монастирі, комплекси каплиць, а також перебудовуються готичні й ренесансні споруди, в яких з'явилися пишно декоровані вівтарі, амвони, органи, сповідальні. Поширенню бароко у світському мистецтві протегував королівський двір, про що свідчила перебудова у Варшаві королівського замку.
У XVIII ст. в Польщі поширилися ідеї французького Просвітництва. Основна увага польських освічених і патріотичних кіл зосередилася на розвитку національної свідомості, захисті власної державності, необхідності реформування держави.
Період Просвітництва започаткували реформи шкільної освіти. Видатний релігійний і політичний діяч Станіслав Конарський (1700-1773) розробив нову програму навчання і в 1740 р. запровадив її у варшавській школі. Варшавська школа - Колегіум Нобіліум (школа шляхтичів) - відіграла важливу роль у дальшій перебудові всієї шкільної освіти в Польщі й передусім єзуїтських шкіл. Рішучого удару по старій шкільній системі завдала також відкрита в 1766 р. "Рицарська школа", яка цілком звільнилася від церковного контролю. Та особливе значення мала діяльність першого в Європі міністерства освіти - Едукаційної комісії, яка успадкувала майно, що залишилося після скасування папою Римським ордену єзуїтів і на місці орденських колегій стала утворювати державні школи. При Комісії існувало Товариство з елементарних книг, яке підготувало багато нових підручників і, зокрема, підручник польської граматики Онуфрія Хотинського. Окремими підручниками, які рекомендувала Едукаційна комісія, користувалися до середини XIX ст. Сама система освіти пережила поділи і в 1803 р. стала зразком для освітньої реформи в Росії.
Розвивалися точні та природничі науки - Ян Снядецький і Марцин Почобут-Одляницький проводили астрономічні спостереження, Юзеф Осинський заснував першу хімічну лабораторію, Ян Кшиштоф Клюк описав флору польських земель. Історичні дослідження вів Адам Нарушевт (1733-1796). Його семитомна "Історія польського народу" є вагомим внеском у європейську історичну науку. Важливу роль у розвитку польської науки відіграла перша публічна варшавська бібліотека, що відкрилася в 1747 р. Ініціаторами її створення були єпископи, брати Залуцькі, які передали до її фондів власне книжкове зібрання (300 тис. томів). У середині століття в наукову літературу проникає польська мова, яка поступово витісняє латину, шо панувала до того часу. Польською мовою викладали в Головних школах - реформованих Краківському і Віленському університетах.
Найвидатніші представники суспільно-політичної думки - священики Туго Коллонтай (1750-1812) і Станіслав Сташиц (1755-1826). Перший із них у своїх працях аналізував причини занепаду Польщі й висував широку програму державного реформування. Другий - обстоював необхідність проведення, крім державних, соціальних реформ. Головною причиною слабкості держави С. Сташиц уважав злиденність підданих, а тому виступав за скасування особистої залежності селян і заміну панщини оброком, за зрівняння в правах міщан із шляхтою. Подібні ідеї пропагували й публіцисти журналу "Монітор", які знайомили читачів з філософськими, суспільними й економічними поглядами та подіями культурного життя. Журнал намагався поширювати нові ідеали й боротися з вадами "сарматів", зберігаючи при цьому повагу до минулого.
У суспільному й культурному житті Польщі важливе місце посідали література, театр, музика, образотворче мистецтво. Через них оточення короля Станіслава Понятовського пропагувало просвітницькі ідеї і підтримувало реформи Письменники другої половини XVIII ст., прихильники провідного на той час у Польщі літературного напряму - просвітницького класицизму - Ігнацій Красицький, Францишек Богомолець, Юліан Урсин Німцевич - у своїх поемах і сатиричних творах викривали людські вади й погані вчинки, утверджуючи повагу до простої й порядної людини.
Важливим центром культурного й мистецького життя був маєток князів Чарторийських у Пулавах. Магнати запрошували до себе композиторів, поетів, архітекторів, художників, протегували й допомагали їм. Чудовою пам'яткою архітектури тих часів є палац у Лазенках - літня резиденція Станіслава Августа, побудована в стилі класицизму. У 90-х роках створює свої перші полонези видатний польський композитор і патріот, автор національного гімну Міхал Клеофас Огінський (1765-1833).
Доба Просвітництва зробила значний внесок у розвиток передової польської культури і науки, польської мови та літератури, визначила новий напрям у національній і державній свідомості, що стало важливим чинником збереження національних традицій після втрати країною незалежності.
ЛІТЕРАТУРА
1. Заборовский Л. В. Россия, Речь Посполитая и Швеїгая в середине XVII в.: Из истории международных отношений в Восточной иЮго-Восточной Европе. Москва, 1981.
2. История Европы. В 8 т. Москва, 1994. Т. 4. История Польши: В 3 т. Москва, 1955. Т. 2.
3. Кареев Н. Й. Падение Польши в исторической литературе. Санкт-Петербург, 1888.
4. Краткая история Польши. Москва, 1993.
5. Любавский М. К. История западных славян. Москва, 1917.
6. Островер Л. Й. Тадеуш Костюшко. Москва, 1961.
7. Україна і Польща в період феодалізму: 36. наук, праць. Київ, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве