WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Занепад великоморавського князівства. Культурне значення великої моравії - Реферат

Занепад великоморавського князівства. Культурне значення великої моравії - Реферат

винайдення й поширення у Великій Моравії старослов'янської писемності і літератури, пов'язане з діяльністю слов'янських просвітителів - братів Кирила і Мефодія.
З поширенням християнства у Великій Моравії значного розмаху набуло культове будівництво. Воно розвивалося в єдиному руслі з європейською архітектурною творчістю того часу, використовуючи європейський досвід і водночас ураховуючи запити моравського суспільства і власні традиції. Відомі нині великоморавські пам'ятки різноманітні за своїм характером і наочно демонструють процес християнізації. Разом із християнськими місіонерами в Моравії з'явились перші будівельники, які принесли з собою культурні традиції своїх народів.
Досить рельєфно у великоморавській архітектурі простежується візантійський вплив. Найкращим підтвердженням цього є група центральних будівель-ротонд поблизу села Мікульчице. Одна із них, з двома апсидами, була князівським храмом. Стіни ротонди розписані фресками. В Мікульчицькому посаді збереглися фрагменти ще двох ротонд. Одна з них невелика, інша - масивна, з чотирма напівциліндричними виїмками у стіні. В цій пам'ятці яскраво простежується пізньоантична традиція. Відкриття ротонд на території колишньої Великої Моравії засвідчує, що саме вона була центром, з якого ця архітектурна форма поширилася згодом на чеські, польські та інші землі Центральної Європи.
Найбільшу групу великоморавських храмів становлять будівлі типубазилік (прямокутна споруда, поділена всередині колонами або стовпами), як південно-східного, так і західного походження. Великий інтерес викликає храм у Старому Місті, який являє собою чудову купольну базиліку.
Видатним зразком великоморавської архітектури вважається комплекс культових споруд у селі Сади поблизу міста Угорське Городище. До нього входять церква, збудована у формі грецького хреста, вежі, притвор, де функціонувала школа, і два склепи. Комплекс міг бути центром великого маєтку, монастирем, чи навіть резиденцією архієпископа Мефодія. Підлога храму вимощена мармуром, а вівтар вкриває пелопоннеський порфірит. Стіни склепінь розписані.
Протягом другої половини IX ст. у Великій Моравії було споруджено кілька великих церков, палаців для князів і знаті. Наприклад, храм діви Марії у Празькому Граді, палац в Угорському Городищі тощо.
У містах Угорське Городище, Старе Місто, Мікульчице виявлено унікальні вироби із срібла й золота, майстерно виготовлені знаряддя праці, предмети побуту й різну зброю.
Привертають увагу оборонні укріплення Великої Моравії. Так, захисні споруди княжого замку в Мікульчице складалися з валу заввишки 10м. Його основу складали рублені кліті, заповнені землею й облицьовані ззовні камінням. Підступи до валу перекривали кілька рядів частоколу, рів і річище Морави. До княжого замку примикали укріплені посад і двори вельмож, оточені кам'яними мурами й частоколом. На ті часи замок вважався неприступною фортецею і вражав своєю величчю ворогів мораван. Так, автори "Фульдських літописів", згадуючи про неї, зауважували, що замок навіть важко описати.
У Мікульчице, Старому Місті, Нітрі високого рівня сягнули ремесла, зокрема ковальство. Ковалі навчилися зварювати залізо, обробляти леза інструментів (зокрема плужного лемеша і ножа), а також виробляти якісну зброю. Особливо уславилися сільські ковалі, інструментальники, зброярі та ін. Виробництво великої кількості залізних і сталевих інструментів сприяло розвиткові столярства й теслярства.
У гончарстві широко застосовувалися гончарний круг і випалювання у вертикальній печі. Великоморавська знать активно користувалася послугами місцевих ювелірів.
Моравські майстри запозичили досвід художнього ремесла Паннонії VI-VIII ст., що базувалося на взаємодії провінційної античної культури та культур слов'янських племен і аварів. Моравські ремісники, використовуючи досвід і традиції майстрів візантійсько-чорноморського регіону і франків, зробили вагомий внесок у скарбницю європейського ужиткового мистецтва. Свідченням цього є орнаментація багатих прикрас із поховань вельмож і дружинників першої половини IX ст., металеві наконечники, позолочені вироби, зброя тощо. З середини IX ст. в художньому ремеслі Великої Моравії застосовувалися нові матеріали й технології. Литі вироби слов'яно-аварського типу доповнилися оригінальними карбованими й гравірованими прикрасами з дорогоцінних металів, сферичними ґудзиками тощо.
Культура Великої Моравії формувалася і розвивалася у зламний період європейської історії. В художній творчості ще звучало відлуння пізньої античності й зароджувався світ ідей та образів Середньовіччя. З падінням Великої Моравії її культурні надбання не зникли безслідно. Досягнення в галузі писемності дістали продовження у слов'янському середовищі Східної та Південно-Східної Європи, архітектурні форми й зразки були запозичені іншими слов'янськими народами.
ЛІТЕРАТУРА
Берштейн С. Б. Константан Философ и Мефодий. Москва, 1984.
Великая Моравия, ее историческое и культурное значение: Сб. статей. Москва, 1985.
История Чехословакии: В 3 т. Москва, 1956. Т. 1.
История южных и западных славян: В 2 т. Москва, 1998. Т. 1.
Истрин В. А. 1100 лет славянской азбуки. Москва, 1988.
Краткая история Чехословакии: С древнейших времен до наших дней. Москва, 1988.
Краткая история Венгрии: С древнейших времен до наших дней. Москва, 1991.
Королюк В. Д. Славяне и восточные романы в эпоху раннего средневековья. Москва, 1985.
Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 2 т. Минск, 1987. Т. 1.
Loading...

 
 

Цікаве