WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Виникнення моравської держави - Реферат

Виникнення моравської держави - Реферат


Реферат
На тему:
ВИНИКНЕННЯ
МОРАВСЬКОЇ
ДЕРЖАВИ
Слов'янські племена вже у V-VI ст. стали заселяти родючі рівнини території Східної Словаччини, Південної Моравії і Центральної Чехії. Саме тут сформувалася оригінальна культура кераміки так званого "празького типу", тісно пов'язана з іншими культурами Східної Європи і Балкан, її основу становило землеробство й розведення свійської худоби. Земля оброблялася плугом із залізним лемешем. Широко застосовувалося чергування сільськогосподарських культур, що сприяло підвищенню їхньої врожайності. Металеві сільськогосподарські знаряддя: серпи, коси, сокири, а також зброя (мечі, списи, кинджали) виготовлялися прогресивним способом комбінації заліза й сталі.
Слов'янські поселення були невеликими, складалися з кількох заглиблених у землю будівель наземної стовпової конструкції або конструкції в зруб. Поруч з будинком викопувались ями для зберігання зерна.
У процесі переселення племен родоплемінні зв'язки порушувались, і на нових місцях виникали територіальні об'єднання, а не родові общини. Наприкінці VI - на початку VII ст. з'явилася родова аристократія, влада племінних вождів стала спадковою. З розпадом общини більшість її земель захопила знать, з середовища якої виділялись князі. Ця частина суспільства поступово почала використовувати працю залежних селян.
Процес утворення держави в давніх слов'ян був досить тривалим. Так, для слов'ян, які мешкали в Дунайському регіоні, його ускладнювала поява в Центральній Європі на початку VI ст. кочівників-аварів. Авари підкорили землеробські слов'янські племена від Середнього Дунаю до Західної Словаччини і створили в Центральній Європі союз племен (каганат), що ґрунтувався на жорстокій експлуатації місцевого населення та пограбуванні сусідів. Це викликало опір слов'ян, який незабаром переріс у збройне повстання. До нього приєднався зі своєю дружиною франкський купець Само. Він добре зарекомендував себе серед повсталих і був обраний ватажком повстання. Слов'янський племінний союз під його проводом у 622-623 рр. розгромив аварів.
Новою перепоною на шляху утворення державного об'єднання слов'ян у Центральній Європі стала Франкська держава, яка прагнула захопити цей регіон. Так, у 631 р. франкське військо, очолюване королем Дагобертом І (629-638), напало на слов'ян, проте у вирішальній битві поблизу Вогастисбурга зазнало цілковитої поразки. Воєнні перемоги цього племінного союзу в боротьбі проти аварів і франків пояснюються насамперед тим, що князівська влада зуміла згуртувати слов'янське населення проти зовнішньої загрози. Територія племінного об'єднання Само збільшилася за рахунок серболужицьких земель. У середині VII ст. воно, очевидно, займало територію від Лужиці на півночі до Карінтії на півдні, на заході межувало з королівством франків. Таким чином, до його складу входили чеські, моравські та частина західно-словацьких земель. Проте внутрішні зв'язки у цьому ранньому феодальному державному об'єднанні відзначалися слабкістю, і незабаром воно розпалося.
На території Моравії та сусідніх чеських і словацьких землях уже в VIII ст. виникла система укріплених городищ. Моравські поселення були не лише великими торговельно-ремісницькими центрами, а й політичними і військовими осередками. Це свідчить про те, що дану територію населяла постійна людність. Землеробство досягло високого рівня розвитку, й забезпечувало продуктами харчування не лише самих виробників, а й ремісників та представників інших верств населення. Широко застосовувався плуг іззалізним лемешем і плужним ножем, що давало можливість значно підвищити продуктивність праці. З'явилися високопродуктивні сорти зернових і бобових культур. Розвивалося овочівництво й садівництво.
Про політичну історію суспільства на території чеських та словацьких земель після зникнення племінного союзу Само достовірні свідчення відсутні. Суспільні відносини слов'янських племен цього регіону, що належали до однієї етнічної групи, після їхнього розселення в різних місцях зазнали певних змін.
Найбільш сприятливі умови для суспільного розвитку склалися в Моравії. Саме тут (на північ від Дунаю) у другій половині VIII - на початку IX ст. слов'янські племена згуртовуються у племінні союзи, які згодом трансформувалися у більш досконалі форми суспільного устрою. У ранньосередньовічних хроніках згадується назва лише одного з таких племінних об'єднань у цьому регіоні - "морави".
В період формування державності у слов'янських племен в Моравії суттєво змінилася ситуація в регіоні Центрально-Східної Європи. Аварський каганат, послаблений спочатку повстанням слов'ян, а потім наступом франків під проводом Карла Великого (742-814), остаточно розпався. Могутньою військовою й політичною силою стала Болгарські/держава, яка вступила в суперництво з Візантією і серйозно впливала на розвиток подій у Дунайському басейні. Тривав процес активного державотворення у сербських племен.
Формування державності в Моравії розпочалося в 30-х роках IX ст. Це засвідчують тогочасні історичні джерела, згідно з якими морави не завжди виступали під одним іменем на чолі з одним князем, влада якого була спадковою. На чолі князівства, що знаходилося в долині річки Морави, стояв рід Моймировичів, засновником якого був князь Моймир І (близько 830-846). Згідно з даними хронік моравська знать брала участь у роботі Франкфуртського сейму (822), де вона представляла території, підпорядковані Франкській імперії.
Цим періодом датується також засноване в західно-словацьких землях князем Прибіною Нітранське князівство. Однак у результаті протиборства сусідніх державних утворень у 833-836 рр. князь Прибіна зазнав поразки, а його землі приєднав до своїх володінь Моймир І. Ці події стали завершальним етапом інтеграції територій, які знаходилися на північ від середньої течії Дунаю. Так поступово почалося формування нової держави в центрі Європи, відомої під назвою Велика Моравія, її столицею, ймовірно, було місто Велеград, розташоване на річці Мораві у Старомі Місті (частина сучасного міста Угорське городище). На думку інших фахівців столиця Моравії знаходилася в районі городища Микульчице, розташованого також на Мораві. Уже в середині IX ст. до складу Великої Моравії увійшли території чеських, сілезьких, словацьких та серболужицьких земель, а також частина Паннонії.
ЛІТЕРАТУРА
Берштейн С. Б. Константан Философ и Мефодий. Москва, 1984.
Великая Моравия, ее историческое и культурное значение: Сб. статей. Москва, 1985.
История Чехословакии: В 3 т. Москва, 1956. Т. 1.
История южных и западных славян: В 2 т. Москва, 1998. Т. 1.
Истрин В. А. 1100 лет славянской азбуки. Москва, 1988.
Краткая история Чехословакии: С древнейших времен до наших дней. Москва, 1988.
Краткая история Венгрии: С древнейших времен до наших дней. Москва, 1991.
Королюк В. Д. Славяне и восточные романы в эпоху раннего средневековья. Москва, 1985.
Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 2 т. Минск, 1987. Т. 1.
Loading...

 
 

Цікаве