WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Проблеми устрою світу на мирних конференціях після закінчення першої світової війни (1919-1921 рр.) - Реферат

Проблеми устрою світу на мирних конференціях після закінчення першої світової війни (1919-1921 рр.) - Реферат

Саарська область на 15 років передавалась Лізі Націй, а Франція одержала право використовувати її вугільні шахти. Уперспективі мав бути проведений плебісцит серед населення про подальший статус Саарської області.
Бельгія шляхом плебісциту одержала округи Ейпен і Мальмеді; Данія - частину Шлезвігу. На сході від Німеччини відділялися частина Західної Прусії, частина Померанії і Познанська область. Це і був так званий "польський коридор", який давав їй можливість виходу до Балтійського моря в районі м. Гдиня. Саме місто (Данциг - німецька назва) ставало "вільним" під управлінням Ліги Націй. Польща одержала також частину Верхньої Сілезії. Литва одержала Мемельську (Клайпедську) область. У цілому, Німеччина втратила 1/8 частину своєї території і 1/12 частину населення країни (11,527 тис. чол.).
Учасники конференції ретельно продумали ті статті договору, які визначали власне становище Німеччини в повоєнній Європі. Лівобережна Рейнська зона на 15 років мала бути окупована союзними військами. Уздовж правого берега Рейну створювалась демілітаризована зона шириною 50-60 км. Німеччину зобов'язували знищити оборонні споруди в районі Рейну. Їй заборонялося мати армію понад 100 тис. солдатів (без права здійснювати загальну військову повинність). Німеччина практично була позбавлена свого ВМФ (без права мати підводні човни).
Версальський мирний договір поклав відповідальність за війну на Німеччину і на решту учасників Четверного союзу. Договір на цій підставі зобов'язував їх до виплати репарацій. Апетити держав-переможниць були такими значними, що вони так і не домовилися ні про загальну суму репараційних платежів, ні про їх розподіл між ними. Правда, першою сумою платежів була визначена така: 20 млрд. золотих марок.
Не забули учасники конференції і про німецькі колонії, розподілили між собою мандати на їх управління. До Великобританії відходила Танганьїка, західна частина Того і частина Камеруну. Британський домініон Південно-Африканський союз одержав мандат на управління Намібією. Франція одержала можливість розпоряджатися східною частиною території Того і більшою частиною Камеруну, Руанди, Бурунді одержала Бельгія. Тихоокеанські володіння Німеччини були розподілені між Японією і Великобританією. Великобританія передала ті території (східна частина Нової Гвінеї, західна частина архіпелагу Самоа) під управління своїх домініонів Австралії та Нової Зеландії. Можемо констатувати, що розподіл німецьких колоній був здійснений не по справедливості, а на основі сили, тобто так як це було і раніше.
Складовою частиною Версальського мирного договору був Статут Ліги Націй. Його підписали 44 держави. Головний орган Ліги Націй - щорічна Асамблея, до якої входили усі члени Ліги Націй і Рада Ліги Націй: США, Великобританія, Франція, Японія, Італія, а також 5 непостійних членів. Рішення в Лізі Націй приймалися консенсусом. До Ліги Націй не допускалися переможені країни і радянська Росія. Завдання Ліги Націй "ковчега миру" були спрямовані на розвиток співробітництва між народами і на гарантію безпеки післявоєнного світу.
Мирні договори із союзниками Німеччини
Сен-Жерменський мирний договір був підписаний 10 вересня 1919 р. з Австрією. Згідно договору, від Австрії відділялася Угорщина й одержувала незалежність. До Чехословаччини долучалась Богемія, Моравія, Сілезія. Італія одержала Південний Тіроль, Трентіно. Румунія одержала Трансільванію і Буковину, Польща - Галіцію і Західну Україну. Сербія і Чорногорія, які до війни були незалежними, одержали Словенію, Боснію, Герцеговину, Далмацію, Македонію. З цих територій утворилася Сербо-Хорвато-Словенська держава (Югославія). Так з території Європи зникла велика багатонаціональна Австро-Угорська імперія.
Нейїський мирний договір був підписаний з Болгарією 27 листопада 1919 р. Болгарія втратила Західну Фракію, яка відійшла до Греції, і тим самим була позбавлена виходу до Егейського моря. Частина Македонії передавалась до Королівства СХС. Румунія одержала Південну Добруджу. Їй заборонялося мати армію понад 20 тис. солдатів.
Тріанонський мирний договір був підписаний з Угорщиною 2 червня 1920 р. (після ліквідації там радянської влади). Територія Угорщини скорочувалась втричі, а населення - у 2,5 рази. Румунія одержала Трансільванію (8 млн. чол.) Словакія і Карпатська Україна відійшли до Чехословаччини. Угорщині заборонялося вводити військову повинність, а її армія скорочувалась до 35 тис. чол. Угорщина, як і інші переможені держави зобов'язувалась виплачувати репарації.
Яким було ставлення до договорів у країнах Європи? Чехословаччина, Румунія, СХС, Греція одержали внаслідок договорів переваги, і тому їх підтримували. Австрія, Угорщина, Болгарія в результаті договорів втратили значні території і тому вони були незадоволені ними.
Мета учасників конференції щодо радянської Росії полягала в тому, щоб силою ліквідувати владу рад, утворити "санітарний кордон" з малих країн, витіснити Росію з Прибалтики, Західної Білорусії, Західної України і Бессарабії. Усі ці проблеми належало вирішувати уже після закінчення Паризької мирної конференції.
Версальська система договорів - це юридичне, міжнародно-правове оформлення результатів Першої світової війни та визнання після її закінчення нового співвідношення сил у повоєнному світі, а саме: послаблення Німеччини, ліквідація Австро-Угорської імперії і царизму в Росії, суттєве посилення США, Великобританії та Франції. Маємо додати, що ось ці зміни ніяким чином не вплинули на імперіалістичний характер нової системи міжнародних відносин. Хоча корективи в неї були внесені. Причиною того були потреби реформування капіталізму через сильний національно-визвольний рух та серйозну загрозу соціалістичної альтернативи капіталізму.
Новим елементом у повоєнному світі було намагання США відігравати керівну роль у міждержавних відносинах. В. Вільсон намагався дати раціональну відповідь на нові тенденції, а звідси такі новації в міжнародних відносинах, як утворення міжнародної організації по збереженню миру - Ліги Націй, утворення при ній спеціального агентства по здійсненню узгодженої політики у відносинах між трудом і капіталом - Міжнародної організації праці, утворення мандатної системи.
Разом з тим, слід відзначити, що ось ці нові елементи в міжнародних відносинах не могли і не змінили їх імперіалістичного характеру. Боротьба з усім, що загрожувало традиційному функціонуванню системи, велась без коливань. Підтвердженням цієї думки може служити ставлення до радянської Росії, до революційного руху в Німеччині, до малих країн. Територіальний поділ світу, в цілому, здійснювався, як і раніше, не за принципами національної характеристики тієї чи іншої території, а по узгодженню інтересів великих держав. Досить чітко це проявилося в їх відношенні до народів Центральної та Південно-Східної Європи. Так, до складу Румунії були включені території з угорським і болгарським населенням, що надовго створило неприязні
Loading...

 
 

Цікаве