WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Причини та характер ІІ світової війни - Реферат

Причини та характер ІІ світової війни - Реферат


Реферат на тему:
Причини та характер ІІ світової війни
1 вересня 1939 р. увійшло в історію людства як одна із найсумніших і найтрагічніших її дат. У той день Німеччина почала війну проти Польщі. Сухопутні війська перейшли кордон і увійшли на територію Польщі, військові літаки і морські кораблі атакували польські міста і села з повітря і моря.
Оскільки польський уряд не дав приводу для оголошення їй війни з боку Німеччини, то агресори вдалися до провокації, здійснивши напад на свою ж радіостанцію в м. Глейвіці, що знаходилось на німецько-польському кордоні. Звинувачення поляків у збройному нападі на Німеччину були настільки абсурдними, що уже в той час у них ніхто не повірив.
Наступ німецьких військ на Варшаву розпочався з залученням 10-ї німецької армії Рейхенау. На 5 вересня німецькі війська прорвали польський фронт на головних напрямках, стрімко просувалися на схід Польщі.
Уряди Англії і Франції ще весною 1939 р. гарантували недоторканість польських кордонів і взяли на себе зобов'язання їх захищати в разі нападу агресора. З вересня 1939 р. Англія і Франція згідно з договірними зобов'язаннями перед Польщею оголосили Німеччині війну, не розпочавши однак бойових дій на захист Польщі.
Так почалась Друга світова війна, в орбіту якої з часом було втягнуто 61 країну світу з населенням понад 1 млрд. чол. Бойові дії велися на території 40 держав. У збройні сили було мобілізовано 110 млн. чол.
Друга світова війна - це настільки масштабне і складне історичне явище, що в оцінці її проблем, у т. ч. початку війни, а значить, причин війни до цих пір серед істориків , політиків існують різні точки зору. Так само не має в історіографії і єдиної точки зору у визначенні характеру війни взагалі і з боку окремих держав у тому числі.
Такий стан в історіографії визначається тим, що війну вели два блоки держав: реакційно-фашистського і держав антигітлерівської коаліції. Щоб прийти до істини в оцінці характеру Другої світової війни, давайте, по-перше, розглянемо питання про характер війни, яку вели Англія і Франція в початковий період Другої світової війни, тобто в 1939-1941 рр., і особливо в період так званої "дивної війни 1939-1940 рр.", по-друге, як оцінювати позицію, зайняту в 1939-1941 рр. Радянським Союзом.
Радянська історіографія оцінювала війну, яку вели Англія і Франція в 1939-1940 рр., а інколи сюди включався період і до 1941 р. як таку, що з їх боку війна носила імперіалістичний характер. Цей висновок підтверджувався тим, що керівники цих держав не полишали надій на досягнення компромісу з фашистською Німеччиною, на продовження курсу на спрямування Німеччини проти СРСР.
Позиція Радянського Союзу оцінювалася з точки зору переваг, які отримав СРСР після підписання Пакту про ненапад з Німеччиною, а порушення нею цього договору і початок нею війни проти СРСР кардинально міняло, на думку радянських істориків, увесь характер Другої світової війни.
У кінці 80-х - початку 90-х років, у зв'язку з відомими політичними змінами в СРСР, почався перегляд традиційних концепцій радянської історіографії. Цей процес в історіографії зайшов так далеко, що він привів до протилежної оцінки характеру війни. Мала місце спроба виправдати дії Англії і Франції в початковий період війни і навіть заперечення імперіалістичних тенденцій у політиці їх керівництва в той час.
Одночасно відбувався кардинальний перегляд оцінок політики Радянського Союзу в 1939-1941 рр. Вкрай негативно оцінюється Пакт про ненапад з Німеччиною, навіть стверджується, що це був не договір про ненапад, а договір про взаємодопомогу, що СРСР був "невоюючим союзником" Німеччини. Інколи навіть йде мова про те, що СРСР вів воєнні дії разом з фашистською Німеччиною. Є спроби виправдати дії фашистської Німеччини, як це зробив В. Резун. Він опублікував за кордоном у 1978 р. книгу під псевдонімом В. Суворов "Криголам. Хто почав Другу світову війну?". У цій книзі стверджується, що, по суті справи, Німеччина не була агресором, що вона почала війну тільки з однією метою: попередити війну Радянського Союзу проти неї, яка повинна була розпочатися літом 1941 р.
Другу світову війну почала Німеччина. Цей історичний факт настільки очевидний, що з цього питання не повинно було б бути інших точок зору. Дійсно, не повинно бути, але вони, як бачимо, є.
Ще складнішою є проблема визначення характеру Другої світової війни. Справа в тому, що в радянській історіографії склалась чітка характеристика Другої світової війни ще до її початку. Суть її полягала в тому, що капіталістичні країни ділилися на дві групи: держави реакційно-фашистського блоку на чолі з Німеччиною, які готували війну з метою взяти реванш за поразку в Першій світовій війні, як Німеччина, або одержати нові території, як Японія і Італія. Разом вони мали намір встановити світове панування, ліквідувати незалежні національні держави, знищити парламентську демократію і розповсюдити режим жорсткої тоталітарної диктатури на увесь світ. Саме ці держави визнавались як смертельна загроза людській цивілізації.
Країни англо-французького блоку також були імперіалістичними, але не агресивні, в них утвердилась парламентська демократія, вони вели боротьбу за збереження існуючого порядку у світі. Разом з тим, вони були не проти спрямувати агресію Німеччини проти СРСР. Оскільки вони виступали і проти фашизму, то вони цілком могли бути союзником СРСР.
Ось ця концепція була офіційною точкою зору в радянській пропаганді аж до серпня 1939 р. Звідси робився висновок, що угода між "неагресив-ними державами" і СРСР була б справедливою і її підтримали б трудящі усього світу.
У дійсності політична лінія радянського керівництва була дещо іншою. В 1938-1939 рр. (після Мюнхена особливо) стався відхід СРСР від попередньої політичної лінії. Утверджувалась точка зору, що принципової різниці між імперіалістичними державами не існує, метою яких є "оточення СРСР" і його знищення. Тому-то переговори СРСР з Англією і Францією були малопродуктивними, а вступ у політичні контакти з Німеччиною завершився підписанням з нею Пакту про ненапад.
Це був кардинальний поворот в політиці СРСР, потаємною метою якого було спрямування агресії Німеччини проти країн Західної Європи, що мало привести до їх взаємного послаблення. Робітничий клас повинен був не тільки не підтримувати свої уряди у цій війні, але й виступити проти них.
Підміна Сталіним характеру війни як антифашистська антиімперіалістичною не відповідало реаліям того часу. У Західній Європі піднялась могутня патріотична хвиля, яка піднімала на боротьбу з фашизмом, який був реальною загрозою для парламентської демократії, мільйони людей. Авторитет комуністів, які виконували вказівки Комінтерну щодо посилення боротьби проти своїх буржуазних урядів, на початку війни різко знизився. Французька Компартія за її антиурядову пропаганду 26 вересня 1939 р. взагалі була заборонена.
Теза про імперіалістичний характер війни з обох сторін аж до 22 червня 1941 р. залишалась основною в радянськійпропаганді. Вина за розв'язання і продовження війни особливо після підписання Пакту про ненапад з Німеччиною покладалась на Англію і Францію. Це пояснювалось тим, що Англія і Франція оголосили першими війну Німеччині, значить вони агресори, Німеччина - жертва агресії.
Радянське керівництво вважало, що війна на Заході буде тривалою і це дасть можливість СРСР ліквідувати воєнну відсталість. Однак, Німеччина досить швидко захопила практично усю Західну Європу. Це означало, що "революційної ліквідації капіталізму" не буде.
Після нападу Німеччини на СРСР в офіційній пропаганді СРСР одразу ж відбувся кардинальний перегляд характеру Другої світової війни. Війна Радянського Союзу характеризувалась як Вітчизняна визвольна війна проти фашистських поневолювачів, яка неминуче "зіллється з
Loading...

 
 

Цікаве