WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Початок війни Німеччини проти СРСР. Бойові дії на території СРСР в 1941-1943 рр. - Реферат

Початок війни Німеччини проти СРСР. Бойові дії на території СРСР в 1941-1943 рр. - Реферат

взято зобов'язання не вступати в сепаратні переговори з Німеччиною. Сполучені Штати Америки й емігрантські уряди Чехословаччини і Польщі також заявили про свою підтримку Радянського Союзу.
24 вересня 1941 р. на міжсоюзній конференції в Лондоні (Англія та її домініони, СРСР, Бельгія, Чехословаччина, Греція, Польща, Нідерланди, Норвегія, Югославія, Люксембург і "Вільна Франція" і неофіційний представник США) (США ще не були в стані війни) були погоджені основні цілі війни з боку антигітлерівської коаліції.
26 вересня - 1 жовтня 1941 р. в Москві відбулась Московська конференція трьохдержав - СРСР, США і Англії, яка прийняла узгоджені заходи по мобілізації ресурсів союзних держав для ведення війни проти Німеччини. США заявили про готовність надати Радянському союзу воєнну допомогу в розмірах 1 млрд. доларів на основі закону про передачу зброї у борг чи оренду (ленд-ліз). До кінця 1941 р. СРСР одержав від США озброєнь і матеріалів на 525 тис. доларів.
7 грудня, після нападу Японії на американську військову базу Пірл-Харбор, США, Англія і ряд інших країн 8-го грудня 1941р. оголосили війну Японії, і таким чином, США стали воюючою стороною Другої світової війни і повноправним учасником антигітлерівської коаліції держав. Німеччина та Італія 11 грудня 1945 р. оголосили війну Сполученим Штатам Америки. 1-го січня 1942 р. у Вашингтоні була підписана декларація 26 країн світу, які зобов'язувались надати усі свої військові, економічні, людські ресурси для досягнення перемоги над ворогом.
Вступ Радянського Союзу у війну проти Німеччини, можна сказати, послужив лише поштовхом для об'єднання усіх країн, яким загрожувала агресія. Це означало, що Німеччину і на цей раз очікувала війна на два фронти, чого Гітлер так не хотів.
На літо 1942 р. під німецькою окупацією знаходилась Прибалтика, Білорусія, Україна, західні і південні області Росії. Німецькі війська продовжували блокаду Ленінграда, все ще загрожували Москві. Радянські війська потерпіли поразку весною 1942 р. під Харковом і в Криму. Балтійський і Чорноморський флот лишилися своїх основних баз. Лише Північний флот міг реально надавати допомогу сухопутним військам в обороні узбережжя.
28 липня 1942 р. в СРСР був виданий наказ № 227. Основний його зміст був у тому, щоб любою ціною не допустити подальшого відступу радянських військ. Заходи радянського військового керівництва по виконанню цього наказу були над жорсткими, що дало позитивний ефект. Морально-психологічні настрої у військових з'єднаннях змінювалися на краще.
На кінець липня Німеччина мала на Східному фронті 237 дивізій (з них 184 німецькі), а на листопад їх уже було 266. Головний удар німецькі війська наносили на півдні в міжріччі Дону і Волги з метою дійти до Сталінграда і вторгнення на Кавказ. Восени німецькі війська, отримавши наказ Гітлера № 1, перейшли до оборони.
Ставка Верховного Головного командування СРСР розробила план наступу зимою 1942-1943 рр., головним завданням якого було добитися корінного перелому у війні з Німеччиною на користь Радянського Союзу. Контрнаступ на Сталінград план "Ураган" був ключовим у цьому відношенні. Радянські війська були забезпечені в достатній кількості зброєю (15,5 тис. гармат, 1,5 тис. танків, 1,3 тис. літаків), чисельність військ досягала 1.1 млн. чол. На цей час Верховне командування СРСР мало у своєму розпорядженні достатню кількість резервних військових підрозділів. Радянські війська мали оточити і знищити німецькі війська в районі Сталінграда.
Їм протистояли 1 млн. німецьких військ, 10,3 тис. гармат, 675 танків, більше 1,2 тис. літаків.
Радянське керівництво готувало воєнну операцію під Сталінградом у великій таємниці. Сталінградська наступальна операція радянської армії почалась 19 листопада 1942 р. і продовжувалась до 2 лютого 1943 р. У перший же день наступу вони просунулись на 200 км вперед. 23 листопада війська Південно-Західного, Сталінградського і Донського фронтів зімкнули коло навколо головного угрупування німецьких військ, яке діяло в районі Сталінграда. В оточення потрапили 330 тис. німецьких і румунських солдатів і офіцерів на чолі з Паулюсом. Стратегічна ініціатива на радянсько-німецькому (Східному) фронті перейшла до Червоної Армії.
Армії під командуванням генерал, фельдмаршала Манштейна здійснили спробу прорвати кільце оточення, але без успіху. Ліквідацію оточеної армії Паулюса було покладено на генерал-лейтенанта К. Рокосовського. 31 січня 1943 р. опір оточених військ Паулюса було зламано. У радянський полон попало 91 тис. солдат і офіцерів німецької армії на чолі з Пульсом.
Битва за Сталінград продовжувалась 200 днів і ночей і завершилась перемогою радянських військ. Німецька армія втратила під Сталінградом біля 1,5 млн. чол. У Німеччині вперше за увесь час Другої світової війни було оголошено 3-х денний траур. Ця перемога радянських військ ще вище піднесла авторитет СРСР у світі, була натхненням для Руху Опору в Західній Європі, підірвала моральний дух населення Німеччини. Японія і Туреччина утрималися від вступу у війну проти СРСР.
Доповненням до Сталінградської битви була Північно-Кавказька операція з 1 січня - 4 лютого 1943 р., яка відбувалась на тисячокілометровій смузі. Моздок, Нальчик, Сальськ, Краснодар, Таманський півострів - це ті пункти, де були найбільш запеклі бої. Однак мета радянських військ по оточенню і знищенню німецьких військ не була досягнута. Німці відійшли на Ростов і Донбас. 12 лютого був звільнений Краснодар. Німці з цієї ділянки фронту відступили в Крим.
12 січня 1943 р. радянські війська почали операцію "Іскра", мета якої була деблокувати Ленінград. Через 8 днів - 18 січня Ленінград був деблокований. Південніше Ладозького озера був утворений коридор шириною 8-11 км, через який Ленінград і війська отримали можливість прямого сухопутного зв'язку з країною.
Наступною воєнною операцією радянського командування "Стрибок" було звільнення Донбасу і Харківського промислового району. 2 лютого 1943 р. був звільнений Курськ, а з лютого - Білгород. Звідси продовжився наступ на Харків. 16 лютого радянські війська звільнили Харків, а 14 лютого - Ростов. За три тижні війська Південно-Західного фронту пройшли з боями 200-250 км і вийшли на підступи до Дніпропетровська.
Німці почали готувати крупний контрнаступ. На Східний фронт були перекинуті з Західного фронту і Балкан солідні підкріплення. У Запоріжжі під керівництвом Гітлера відбулась нарада вищого воєнного командування Німеччини. На ній був затверджений план контрнаступу німецьких військ, метою якого було відкинути радянські війська від Дніпра за Сіверський Донець. Контрнаступ німців почався 19 лютого 1943 р. Радянські війська були відкинуті до Сіверського Донця.16
Loading...

 
 

Цікаве