WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Міжнародні відносини країн Європи та Америки (кінець 1920 – 1 вересня 1939 р.) - Реферат

Міжнародні відносини країн Європи та Америки (кінець 1920 – 1 вересня 1939 р.) - Реферат

міжнародних економічних відносин. Конференція вирішила призупинити виплати Німеччиною виплати по репараціях і по зовнішніх боргах. Одночасно Німеччина на цій конференції поставила вимогу про своє доозброєння.
Наступним кроком у поглибленні відносин між країнами Європи було підписання 14 жовтня 1932 р. в Лозанні Пакту чотирьох (Англії, Франції, Німеччини, Італії). Позиції європейських країн на цей час були такими: Англія виступала за збереження рівноваги в Європі, за урегулювання англо-італійських спорів про колонії Німеччини, за те щоб залучити до європейських справ Німеччину, послабити зв'язки Франції з СРСР і тим самим посилити його блокаду. Франція погоджувалась на рівність в озброєннях Німеччини, але лише в рамках системи колективної безпеки. Італія вимагала повернути її славу Риму, виступила за перегляд кордонів шляхом договірних капітуляцій на Балканах. Із-за цього в Румунії, Югославії стався переполох. Виявилось, що їх безпека нічим і ніким не гарантована.
7 червня 1933 р. Пакт чотирьох був парафований у Римі усіма представниками, але в силу не вступив, оскільки його не ратифікували Франція і США.
У 1932 р. Франція підписала з СРСР договір про ненапад, підтримала ідею утворення Дунайської федерації (Малої Антанти). До неї мали увійти Румунія, Угорщина, Болгарія, Чехословаччина і Греція. Франція таким чином сподівалася послабити дружбу СРСР з Німеччиною, зберегти свій політичний та економічний вплив на Балканах і виступити противагою "аншлюсу" Німеччини з Австрією. Об'єктивно поява плану Малої Антанти була реакцією на загрозу з боку Німеччини. До речі, до Пакту чотирьох негативно ставилися країни Малої Антанти й СРСР. Вони побоювалися, що цей Пакт залишить їх незахищеними перед лицем загрози з боку Німеччини. Можна сказати, що 1932 рік був останнім роком гегемонії Франції в Європі. Набирала силу Німеччина.
У 1932 р. в Німеччині відбулися президентські і парламентські вибори. Президентом Німеччини обрали П. фон Гінденбурга. За нього віддали голоси 18,6 млн. чол. На виборах до Рейхстагу політичні сили розподілилися наступним чином: за НСРП проголосувало 13 млн. чол. (230 депутатів), за КПН - 6 млн. чол. (89 депутатів), за СДПН - 7,2 млн. чол. (133 депутати).
30 січня 1933 р. президент П. фон Гінденбург призначив Гітлера рейхсканцлером. З чого розпочав свою зовнішню політику А.Гітлер? 14 жовтня 1933 р. Німеччина вийшла з Ліги Націй. Це був відкритий виклик міжнародному співтовариству.
В основу зовнішньої політики Німеччини було покладено основні положення книги Гітлера "Майн Кампф", яку він написав ще в 1924 р. Головна її ідея сформульована навколо повернення політики, інтересів Німеччини на Схід, завоювання там життєвого простору. "Ми, націонал-соціалісти, - говорилося в ній, - призупиняємо вічне устремління німців на південь і захід Європи і повертаємо свій погляд на землі на сході. Коли ми тепер говоримо про нові землі, то ми можемо в першу чергу думати тільки про Росію і підвладних їй прикордонних державах. Здається, що сама доля освічує нам шлях".
Курс "Дранг нах Остен" був закамуфльований під гасло боротьби проти більшовизму, а реально це була боротьба за світове панування.
Першим етапом в його реалізації повинно було стати приєднання до Німеччини Австрії, західних районів Чехословаччини і Польщі. На другому етапі його реалізації мала бути завойована територія СРСР аж до Уралу. Третій етап мав забезпечити конфедеративність з Німеччиною Франції і Бельгії. На четвертому етапі передбачалося захоплення Азії, встановлення фашистських режимів в Америці. Все це обґрунтовувалося пропагандою як необхідність здійснення реваншу за поразку у Першій світовій війні.
Якою була реакція на ці плани Гітлера з боку країн Заходу? Складається враження, що їм імпонували погрози фашистів щодо СРСР. Без особливих коливань вони пішли на пом'якшення обмежень щодо озброєнь Німеччини. Так, якщо за Версальським договором їй дозволялося мати 100 тис.чол. в армії, то тепер їй дали дозвіл на 200 тис. чол. Проте Гітлера це не задовольнило і в знак протесту Німеччина покинула Женевську конференцію по роззброєнню. Гітлер вимагав і невдовзі добився реалізації принципу рівності в озброєннях з Англією, Францією й Італією.
Якою була реакція СРСР щодо приходу в Німеччині фашистів до влади? У 1933 р. СРСР встановив дипломатичні відносини з Іспанією, підписав договір про дружбу, ненапад і нейтралітет з Італією. 18 вересня 1934 р. СРСР вступив у Лігу Націй. СРСР у рамках Ліги Націй пропонував європейським країнам стати на шлях створення системи колективної безпеки. Водночас він шукає шляхів для поліпшення відносин з Німеччиною.
Шукала контактів з Німеччиною і Польща та інші країни Європи. Польща підписала з Німеччиною угоду на 10 років про мир. Цей крок з її боку об'єктивно послаблював позиції Франції.
Фашисти з свого боку діяли все більш нахабно. Так, в Австрії вони вбили канцлера Дольфуса за те, що він виступив проти "аншлюсу" з Німеччиною.
У 1935 р. Чехословаччина, Литва, Латвія, Естонія, Франція й СРСР підписали Східний Пакт. Однак Польща виступила проти Пакту, бо уже мала договір з Німеччиною. Англія також виступила проти Східного Пакту, щоб не оточувати Німеччину. Міністр закордонних справ Франції Барту здійснював активну роботу по укладанню Східного Пакту, за що і був убитий. 2 травня 1935 р. в Парижі був підписаний франко-радянський договір про взаємодопомогу. 16 травня 1935 р. аналогічний договір був підписаний між СРСР і Чехословаччиною.
З 1935 р. Німеччина розпочала підготовку до нової світової війни. Значна частина промисловості переводиться на виробництво військової продукції. Відповідальним за цю ділянку роботи був призначений Шахт. На населення Німеччини були накладені додаткові податки на потреби розвитку повітряного флоту, протиповітряної оборони та ін.
У 1936 р. на з'їзді НСРП в Нюрнбергзі Гітлер проголосив чотирьохрічний план забезпечення незалежності Німеччини, а Герінг висунув гасло: Гармати замість масла! У Німеччині було введено примусове вилучення у фермерів хліба на потреби держави.
Процес фашизації держапарату вступив у завершальну стадію. Були створені штурмові загони (їх чисельність складала 3 млн. чол.). У зв'язку із смертю президента П. фон Гінденбурга його функції в 1934 р. взяв на себе Гітлер та оголосив себе фюрером і рейхсканцлером. До речі, з цього питання був проведений референдум. Лише 5 млн. чол. виступили проти поєднання в одній особі посади президента і канцлера.
Повним ходом йшло переозброєння армії. Її кількість досягла 2 млн.чол. Було відновлено загальну військову повинність 7 березня 1936 р. німецькі війська увійшли у Рейнську демілітаризовану зону. Того ж року був підписаний воєнний Пакт з Румунією і Японією. В Саарській області відбувся референдум, за результатами якого вона поверталася до Німеччини.
Німецька пропаганда стверджувала, що активізація возброєннях з її боку викликана стурбованістю ростом озброєнь в СРСР. Гітлер навіть заявив, що готовий надати гарантії усім сусіднім державам,
Loading...

 
 

Цікаве