WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Зовнішня політика СРСР у міжвоєнний період - Реферат

Зовнішня політика СРСР у міжвоєнний період - Реферат

зобов'язань.
Виникає питання, а чи були встановлені відносини СРСР з країнами Заходу на рівноправній основі? Формально, так. А фактично СРСР, будучи слабким в економічній, військовій сфері, змушений був піти на ряд поступок, як в економічних питаннях, так і в політичних. На Заході це розглядали як аванс того, що СРСР буде проводити стриману зовнішню політику. До того ж в 20-ті роки СРСР експортував, в основному, сировину і був великою мірою залежним від імпорту машин і обладнання. І це дійсно було стримуючим фактором в його зовнішній політиці.
Дипломатичне визнання СРСР країнами Заходу було необхідним, але лише першим кроком на шляху двостороннього розвитку економічних, політичних відносин. При цьому слід мати на увазі, що країни Заходу в прийнятті того чи іншого рішення щодо СРСР займали консолідовану позицію (за винятком Німеччини).
В історичній літературі прийнято вважати, що основною перепоною на шляху нормальних економічних відносин була проблема боргів з боку СРСР. Звичайно, ця проблема мала місце. Однак, політична система, яка склалась в СРСР, була також неприйнятною для урядів країн Заходу. Не маючи можливості вплинути на її зміну в 30-і роки військовим шляхом, вони використовували свої економічні можливості. Проблема боргів була взята за основу в політичному тиску, мета якого була домогтись зміни політичного і економічного розвитку СРСР.
Додатковими засобами тиску на СРСР були розрив дипломатичних відносин, терористичні акти в країнах Європи проти окремих організацій (АРКОС - 1927 р.), окремих осіб (вбивство в 1927 р. Войкова у Варшаві). Все це незаперечно посилювало напругу у міжнародних відносинах СРСР з європейськими країнами.
На середину 20-х років економічне і соціально-політичне становище СРСР на основі реалізації НЕП стабілізувалося. Це сприяло зміцненню і його міжнародного авторитету. У 1926 р. був підписаний радянсько-німецький договір про нейтралітет. Того ж року був підписаний аналогічний договір з Литвою.
СРСР проявив ініціативу щодо роззброєння європейських держав. Сама ідея роззброєння не була відхилена країнами Західної Європи, але на той час вони не були готові до її реалізації. Обговорення цього питання в Лізі Нації було використано Радянським Союзом для свого міжнародного утвердження. На цей час СРСР не будучи членом Ліги Націй, був запрошений для роботи лише в спеціальній комісії по роззброєнню. У кінцевому рахунку, країни Заходу відхилили пропозицію СРСР і про часткове роззброєння, з якою він виступив у 1928 р.
Приєднання СРСР до Пакту Бріана-Келлога у вересні 1928 р. також варто розглядати з позиції його прихильності до збереження і зміцнення миру в Європі. СРСР першим його ратифікував. Це прискорило ратифікацію Пакту й іншими учасниками в 1929 р.
Упродовж першої половини 1932 р. СРСР підписав Пакти про нейтралітет і ненапад з Фінляндією, Литвою, Естонією і Польщею, а в листопаді 1932 р. підписав договір про ненапад з Францією.
Усі вищеназвані кроки з боку СРСР були зумовлені загостренням міжнародної обстановки в Європі, особливо у зв'язку з приходом до влади в Німеччині Гітлера. У червні 1933 р. в Лондоні відкрилась міжнародна економічна конференція. На ній голова німецької делегації зажадав передачі Німеччині України та інших територій Радянського Союзу. СРСР заявив Німеччині офіційний протест.
Наполегливість СРСР у боротьбі за збереження миру сприяла тому, що 30 держав членів Ліги Націй запросили його вступити у цю організацію. 18 вересня 1934 р. СРСР став членом Ліги Націй.
16 листопада 1933 р. були встановлені дипломатичні відносини СРСР і США. У тому ж році були встановлені дипломатичні відносини з Іспанією, а на початку 1934 р. - з Чехословаччиною і Румунією.
Не вдалось СРСР налагодити добросусідські відносини з Польщею. Цей факт буде мати негативні наслідки в кінці 30-х років. Прихід до влади фашистського режиму в Німеччині перекреслив усі позитивні здобутки попередніх років у радянсько-німецьких відносинах. Правда, перед остаточним розривом відносин був Пакт Молотова-Ріббентропа і договір про дружбу і кордони.
У кінці серпня 1939 р. над світом немов би розірвалась бомба: ще вчорашні вороги - СРСР і Німеччина - неочікувано для усіх підписали договір про ненапад. Початок цього історичного явища, мабуть, потрібно шукати з того часу, коли СРСР був виключений з процесу Мюнхенської угоди і провалу на літо 1939 р. політики колективної безпеки в Європі. Заміна міністра закордонних справ М. Литвинова (3 травня 1939 р.) на В. Молотова (Скрябін) (голова РНК і за сумісництвом міністр закордонних справ) також була знаковою в цьому відношенні. Це був кінець епохи боротьби СРСР за колективну безпеку. СРСР, підписавши Пакт про ненапад, змінив політику колективної безпеки на політику свого нейтралітету в разі війни в Європі. Договір про кордони і дружбу між Німеччиною і СРСР від 28 вересня 1939 р. був ще одним тому підтвердженням.
Ми уже давали політичну оцінку цим документам в одній із наших попередніх лекцій. Тут ми лише зауважимо, що СРСР був вимушений піти на ці досить ризиковані і непопулярні кроки. Адже міжнародна політична ізоляція СРСР була цілком реальним явищем при такій же реальній загрозі війни проти СРСР з боку Німеччини і Японії. До речі, У. Черчілль охарактеризував радянсько-німецький договір як "у вищій мірі реалістичний з боку СРСР".
Відтепер СРСР потрапив у моральну ізоляцію. Антифашисти Європи та Америки не могли зрозуміти і підтримати такі дії радянської дипломатії. В міжнародних відносинах виникло зовсім інше становище, з якого намагалися здобути виграш як СРСР, так і Німеччина. Було ясно, що договір носить тимчасовий характер, і він буде існувати до тих пір, поки це буде вигідно його учасникам.
В СРСР була заборонена антифашистська пропаганда. Навпаки, була спроба показати фашистську Німеччину як друга. Мабуть, цим можнапояснити рішення радянського уряду передати Німеччині десятки німецьких і австрійських антифашистів.
Таким чином, зовнішня політика СРСР у міжвоєнний період була спрямована на те, щоб забезпечити найбільш сприятливі умови для вирішення важливих економічних і соціальних проблем. Шляхи досягнення цього були різні - від курсу на всеосяжне роззброєння - до двосторонніх угод, окремі з яких не завжди позитивно сприймалися світовою громадськістю. За великим рахунком можемо сказати, що радянська зовнішня політика не справилась з поставленим завданням повністю. СРСР зміг лише відтягти початок війни проти нього з боку Німеччини. Сама війна для радянського народу, з огляду на радянсько-німецькі добрі стосунки кінця 30-х років, була зовсім неочікуваною.
Література:
1. Бережков В. М. Страницы дипломатической истории 4-е.изд -М., 1987 611с.
2. Вторая мировая воина в воспоминаниях. -М., 1990. 551с.
3. Говард М. Большая стратегия. Август 1942 - сентябрь 1943. -М., 1980. 464 с.
4. Год кризиса 1938-1939. Документи и материалы. -М., 1990. Т.1-2.
5. Грушевский М.С. На порозі нової України. -К., 1991. 120 с.
6. Документи и материалы кануна второй мировой войны 1937-1939. -М., 1981. Т.1-2.
7. Ефимов Г.К. Устав ООН: инструмент мира. -М., 1986. 131с.
8. Иллюхин Р.М. Лига Наций 1919-1939. -М., 1962.
9. История внешней политики СССР 1917-1966. -М.,1986. Т.2. 691с.
10. История международных отношений и внешней политики СССР 1917-1987. -М., 1987. Т.1-2.
11. Крылов С.Б. История создания ООН. -М., 1960. 343 с.
12. Ллойд Джордж. Правда о мирных договорах. -М., 1957. Т.1-2.
13. Локарнская конференция 1925г. Документы -М., 1959. 511с.
14. Майский И. М Воспоминания советского дипломата 1925-1945. -М., 1987. 711с.
15. Алатри П. Происхождение фашизма -М., 1961. 461с.
16. Брандт В. Воспоминания -М., 1981. 521с.
17. Вебер А.Б. Классовая борьба и капитализм. Рабочее и профсоюзное движения XX в. -М., 1991. 391с.
18. Желев Ж. Фашизм. Тоталитарное государство. Перевод с болгарского -М., 1991. 391с.
19. Забастовочная борьба трудящихся. Конец XIX - 70-е годы XX ст. Статистика 391с.
20. Идеология международной социал-демократии в период между двумя мировыми войнами -М., 1984. 296с.
Loading...

 
 

Цікаве