WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Економічне і соціально-політичне становище СРСР у міжвоєнний період - Реферат

Економічне і соціально-політичне становище СРСР у міжвоєнний період - Реферат


Реферат на тему:
Економічне і соціально-політичне становище СРСР у міжвоєнний період
26 жовтня 1917 р. ІІ-й з'їзд рад прийняв рішення про вихід Росії з Першої світової війни. З таким рішенням з'їду не погодилися не тільки вчорашні союзники Росії за кордоном, але й деякі внутрішні політичні сили. Іноземна воєнна інтервенція західних держав на територію колишньої Російської імперії, яка почалася весною 1918 р., мала на меті відновити довоєнний військовий статус Росії. Громадянська війна в Росії мала свої причини і ми про це уже говорили в одній із попередніх лекцій. Вочевидь одне, що в Росії упродовж наступних трьох років (1918-1920 рр.) мир не наступив, а чисельні фронти, бойові дії привели до економічного колапсу, який посилювався економічною блокадою з боку сусідніх держав.
Повстання селян на Україні, Поволжі і Кубані, моряків Кронштадту, страйки робітників Петрограда та ін. міст засвідчували, що економічна криза доповнювалась суспільно-політичною кризою.
Приступаючи до відбудови зруйнованого війною народного господарства в 1921 р., радянське керівництво змушене було терміново переглянути економічну політику, особливо щодо селянства.
Уже весною 1921 р. був взятий курс на нову економічну політику (НЕП), в основу якої було покладено нові економічні методи господарювання: продподаток, торгівля, використання (в обмежених рамках) найманої робочої сили, залучення іноземного капіталу в народне господарство країни та ін. В основі цих нововведень було збереження політичної влади РКП (б) шляхом незначних поступок дрібним власникам в економіці.
Наслідком реалізації НЕП було відродження в країні ринкових відносин, запровадження нової системи оподаткування, введення нової грошової одиниці - червінця, забезпеченої золотом. Одним словом, отримали право на функціонування усі форми власності.
Разом з тим, слід зауважити, що НЕП була тимчасовою політикою, розрахованою на перехід від капіталізму до соціалізму. Державний сектор економіки (важка і більша частина легкої промисловості), зовнішня торгівля були державною монополією, діяв єдиний держбанк, ціни на сільгосппродукти формувалися державою і були надто низькими. Селяни протестували проти цього, часто беручись за зброю.
У кінцевому рахунку, НЕП забезпечила відбудову у стислі строки народного господарства, зростання промислового виробництва і продуктів харчування. Пожвавилась торгівля і товарообмін. Були створені необхідні економічні підвалини для подальшого розвитку усіх галузей промисловості і сільського господарства.
Утвердження радянської влади практично на всьому просторі колишньої Російської імперії поставило на порядок денний питання про об'єднання цих новоутворених держав, в яких були однотипна політична система, єдиний народногосподарський комплекс і воєнно-політичний союз (договори 1919-1920 рр.). Питання було лише в тому, як, на якій основі об'єднатися. Було дві пропозиції у вирішенні цієї проблеми. Сталін пропонував незалежним республікам об'єднатися на засадах автономії. Ленін - на засадах федерації. Ця пропозиція і була схвалена представниками усіх республік. Протягом 1922 р. відбулися з'їзди рад України, Білорусії, Закавказьких республік, Російської федерації, які прийняли рішення про утворення федеративного союзу націй.
Утворення СРСР стало закономірним етапом політики пролетарського інтернаціоналізму, яку проводила РКП (б). До того ж багатовікова єдність народів, спільне проживання в рамках єдиної держави зробило цей акт і звичайним явищем сучасної історії як власне для народів Росії, так і для народів світу. Відчувалась неминучість утворення даного державного об'єднання. У морально-психологічному плані до цього акту майже усі були готові.
Чому об'єднання в СРСР сталося в 1922 році? Успіхи у відбудові зруйнованої війною економіки були в цей час уже помітними в усіх республіках. План державної електрифікації Росії (ГОЕЛРО) поступово втілювався в життя. На цей час були повністю знешкоджені усі антирадянські військові формування від Владивостока до Збруча. Нової громадянської війни більшість людей не хотіла. Вважалось, і в цьому плані активно працювала пропаганда, що тільки при економічній і політичній єдності соціалістичних республік вдасться уникнути нових потрясінь в країні. Економічні стосунки між різними регіонами за роки громадянської війни значною мірою були послаблені. Ця реальність призвела до погіршення стану економіки, ускладнень в виробництві промислової продукції. Тому договори між окремими республіками 1919-1922 рр. повинні були в усіх регіонах виправити становище в економічній області. І на кінець, що за тих конкретно-історичних умов було надзвичайно важливим це те, що політична структура була однотипною в усіх республіках - ради робітничих, селянських і солдатських депутатів. РКП (б) виступала як інтегруюча політична сила.
Для утворення СРСР були і певні зовнішні передумови. Одинокість держав на території колишньої Російської імперії викликала в їх керівників непевність, страх перед можливою новою інтервенцією. Для зміцнення своїх позицій потрібна була міцна армія. А вона могла бути міцною тільки об'єднаною.
30 грудня 1922 р. в Москві відбувся перший з'їзд рад РРФСР, УСРР, БРСР, ЗРСР. З'їзд обрав Центральний виконавчий комітет і Президію СРСР, а також чотири голови Президії ЦВК СРСР, що мали головувати по черзі на засіданнях. Договір і Декларація про утворення СРСР стали основними документами, що були прийняті на даному з'їзді. Обговорення документів з'їзду рад у союзних республіках не відбулося.
Незаперечно, що утворення СРСР докорінно змінило політичну карту Європи, мало неоднозначні наслідки для її подальшої історії, сприяло зміцненню радянської влади. Саме цим можна пояснити початок нормалізації відносин з СРСР світового співтовариства, яке почалося в 1924 р. 1 лютого 1924 р. Англія першою визнала СРСР, 7 лютого - Італія, потім - Норвегія, Австрія, Греція, Швеція. На кінець 1924 р. 12 держав визнали СРСР. Із великих країн тільки США ухилялися від визнання СРСР.
У правлячій РКП (б) не було єдності позиції щодо методів подальшого господарювання, а саме: темпів економічного розвитку, співвідношення між розвитком важкої і легкої промисловості. Різними були підходи щодо вирішення аграрного питання. Все це було відбиттям реальної розстановки політичних сил і їх інтересів.
Проблеми підвищення продуктивності праці у відбудовчий період стали чи не основними у визначенні економічних пріоритетів. Середньорічний приріст промислової продукції СРСР у відбудовчий період досяг 41%. Таких темпів не знала жодна із країн-учасниць Першої світової війни. В СРСР з'явились нові галуззі промисловості: автомобільна, паровозобудівна, тракторна (в 1925 р. в Харкові був виготовлений перший трактор), виробництво двигунів, будувались електростанції, прискореними темпами
Loading...

 
 

Цікаве