WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Економічне і соціально-політичне становище Англії у міжвоєнний період - Реферат

Економічне і соціально-політичне становище Англії у міжвоєнний період - Реферат

млн. чол. Видобуток вугілля впав з 258 до 208 млн. т у 1933 р., чавуну - з 7,5 до 3,5 млн. т (як 70 років тому), суднобудування - з 1,522 тис. т до 133 тис. т.
В умовах всеосяжної економічної кризи лейбористи не могли виконати своєї передвиборної програми. Навпаки, була знижена зарплата робітників, зменшена допомога по безробіттю, не був відновлений 7 годинний робочий день для шахтарів, зберігався антипрофспілковий закон від 1927 р. Все це підірвало довіру виборців до лейбористів. Ситуація для лейбористів ще більше ускладнилась після прийняття урядом у 1931 р. закону про аномалії (про позбавлення допомоги безробітним одруженим жінкам). Розпочалися страйки, голодні походи безробітних та ін. Зросла недовіра до фунта із-за послаблення його ваги, мав місце посилений процес відпливу капіталів у США. 23 серпня другий лейбористський уряд пішов у відставку.
24 серпня 1931 р. лідер лейбористів Р. Макдональд сформував новий "Національний уряд" з консерваторів, лібералів і націонал-лейбористів (за це Макдональд був виключений з Лейбористської партії). Внутрішня політика коаліційного уряду полягала в подальшому згортанні соціальних програм. Була скорочена допомога по безробіттю на 10%, введені заощадження на утримання уряду, королівської сім'ї. Зарплата прем'єра була скорочена на 20%, королівські витрати - на 10%.
Восени 1931 р. відбулися дострокові вибори в парламент. Коаліція із консерваторів і лібералів одержала 472 мандати проти 46 у лейбористів. Наступ на соціальні здобутки робітників посилився. Одразу ж був прийнятий закон про неправильну видачу страхових сум по безробіттю, закон про перевірку нужденності (в народі його називали: про перевірку холодильників).
На цьому етапі робітничий рух в Англії мав такі ознаки, як масовість учасників демонстрацій, зіткнення демонстрантів з поліцією, вимоги робітників про негайну відміну закону про перевірку бідних, про аномалії (одружені жінки на свою підтримку зібрали 1 млн. підписів). Кульмінаційним моментом у боротьбі робітників за свої права був похід голодних на Лондон в 1932 р.
Із середини 1932 р. англійська економіка почала повільно виходити з кризи. У 1934 р. обсяг промислового виробництва досяг рівня 1929 р. При цьому значно швидшими темпами зростали нові галузі англійської економіки (авіаційна, хімічна, автомобільна, електромашинобудівна). Інтенсивно велось житлове будівництво. Посилено розвивалась воєнна промисловість. Старі галузі промисловості, такі як вугільна, суднобудівна і текстильна, перебували в стані занепаду. Збереглося на рівні кризових років і безробіття.
Дві причини сприяли пожвавленню в англійській промисловості - посилений розвиток воєнної галузі промисловості і протекціонізм. До того ж світові ціни на продовольство і сировину, які становили основні статті англійського імпорту, були досить високими.
На цей час у Німеччині до влади прийшли фашисти. Була політичною активізація фашистської політичної течії в Англії навколо "Британського союзу фашистів" (утворений в 1922 р.). Його керівником був О. Мослі, мільйонер, колишній міністр у лейбористському уряді в 1929-1932 рр. Програма англійських фашистів передбачала боротьбу проти демократії, придушення робітничого руху, підготовку війни проти СРСР. Однак фашизм в Англії не одержав суттєвої підтримки з боку суспільства, і вже на 1937 р. діяльність фашистів практично була згорнута.
Національний уряд Англії жорстко контролював внутрішню політичну ситуацію, карні органи йшли на обмеження свободи слова, зборів та ін. У 1934 р. був прийнятий закон про підбурювання до невдоволення (закон про заколот). Поліції надавалось право на проведення обшуків ї конфіскацію літератури. При виявленні соціалістичної літератури людина могла бути ув'язнена на 2 роки.
У березні 1933 р. Компартія Англії опублікувала маніфест, звернений до лейбористів, профспілок з пропозицією спільно виступити на підтримку боротьби німецького та австрійського робітничого класу проти коаліційного уряду і наступу підприємців на права англійських робітників. Лейбористи відхилили цю пропозицію комуністів.
У роки кризи й особливо по її завершенні робітничий клас Англії вів боротьбу за покращення свого життєвого рівня. Дрібні страйки, голодні походи - все це було реальністю того часу. У результаті уряд пішов на поступки, і допомога по безробіттю була збільшена.
У 1935 р. Генеральна рада профспілок розіслала місцевим профспілкам циркуляри, згідно яких комуністам заборонялось бути обраними на профспілкові посади. Ці циркуляри англійські робітники назвали "чорними циркулярами".
У середині 30-х років в Англії розгорнувся рух проти війни. У 1935 р. був проведений плебісцит, в якому взяли участь 11,5 млн. чол. Переважна більшість учасників плебісциту надала свої голоси за колективну безпеку і дійові санкції проти агресорів. Саме це вплинуло на зміну політичного керівництва. Макдональд уже був не потрібний консерваторам. У травні 1935 р. прем'єром став С. Болдуін. На посаду міністра закордонних справ було призначено С.Хора (замість Д.Саймона), міністром у справах Ліги Націй був призначений А. Іден.
У листопаді 1935 р. в Англії відбулися чергові вибори до парламенту. Консерватори здобули перемогу, отримали 387 місць, лейбористи - 154. Вперше в історії англійського парламентаризму депутатом був обраний комуніст У. Галахер.
У 1936 р. Компартія Англії виступила з пропозицією про вступ у Лейбористську партію на правах одного із її колективних членів. Цю пропозицію підтримали 1200 різних організацій. Керівництво лейбористів відхилило цю пропозицію комуністів. Усупереч протидії лідерів Лейбористської партії зростав рух за єдністьробітничого класу. Особливо це було помітно під час громадянської війни в Іспанії. На боці республіканців воювали 1500 англійців, 533 із них загинули в боях з фашистами.
Антивоєнні настрої в англійському суспільстві були такими потужними, що в 1937 р. прем'єр С. Болдуїн, якого звинувачували в потуранні агресорам, пішов у відставку. Прем'єром став. Чемберлен, міністром закордонних справ - Галіфакс. У внутрішній, власне як і в зовнішній політиці, все осталося без змін.
Література:
1. Бережков В. М. Страницы дипломатической истории 4-е.изд -М., 1987 611с.
2. Вторая мировая воина в воспоминаниях. -М., 1990. 551с.
3. Говард М. Большая стратегия. Август 1942 - сентябрь 1943. -М., 1980. 464 с.
4. Год кризиса 1938-1939. Документи и материалы. -М., 1990. Т.1-2.
5. Грушевский М.С. На порозі нової України. -К., 1991. 120 с.
6. Документи и материалы кануна второй мировой войны 1937-1939. -М., 1981. Т.1-2.
7. Ефимов Г.К. Устав ООН: инструмент мира. -М., 1986. 131с.
8. Иллюхин Р.М. Лига Наций 1919-1939. -М., 1962.
9. История внешней политики СССР 1917-1966. -М.,1986. Т.2. 691с.
10. История международных отношений и внешней политики СССР 1917-1987. -М., 1987. Т.1-2.
11. Крылов С.Б. История создания ООН. -М., 1960. 343 с.
12. Ллойд Джордж. Правда о мирных договорах. -М., 1957. Т.1-2.
13. Локарнская конференция 1925г. Документы -М., 1959. 511с.
14. Майский И. М Воспоминания советского дипломата 1925-1945. -М., 1987. 711с.
15. Алатри П. Происхождение фашизма -М., 1961. 461с.
16. Брандт В. Воспоминания -М., 1981. 521с.
17. Вебер А.Б. Классовая борьба и капитализм. Рабочее и профсоюзное движения XX в. -М., 1991. 391с.
18. Желев Ж. Фашизм. Тоталитарное государство. Перевод с болгарского -М., 1991. 391с.
19. Забастовочная борьба трудящихся. Конец XIX - 70-е годы XX ст. Статистика 391с.
20. Идеология международной социал-демократии в период между двумя мировыми войнами -М., 1984. 296с.
Loading...

 
 

Цікаве