WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Економічне і соціально-політичне становище Іспанії у міжвоєнний період - Реферат

Економічне і соціально-політичне становище Іспанії у міжвоєнний період - Реферат

визволення її території від інтервентів. Програма гарантувала громадянам "усю повноту їх прав, цивільного і суспільного життя, свободу совісті, вільне сповідання різних вірувань і виконання релігійних обрядів". Передбачалося здійснення аграрної реформи, впровадження прогресивного соціального законодавства. Очевидно, що ця програма уряду повинна була сприяти більшому згуртуванню усіх антифашистських сил Іспанії.
Літом 1938 р. тривали найважчі бої за весь час війни на р. Ебро. Бої там продовжувались 4 місяці. Фашисти, втративши понад 80 тис. чол., 200 літаків так і не змогли прорватися у Валенсію.
Мюнхенська угода (30 вересня 1938 р.) мала фатальне значення і для Іспанії. Заколотники і німецько-італійські інтервенти в грудні 1938 р. посилили наступ на Каталонію. Їх переваги над республіканськими військами на цей час були десятикратні в артилерії і танках, в авіації - у 16 разів, в зенітних гарматах - у 50 разів. Франція перекрила свій кордон для доставки військових вантажів республіканській армії. У лютому 1939 р. Каталонія впала. У руках республіканців залишилася центральна і південно-східна частина Іспанської республіки, які складали 1/4 Іспанії. Республіканські війська відступали на територію Франції. Там вони були інтерновані і ув'язнені в табори.
27 лютого 1939 р. Англія і Франція оголосили про визнання ними влади в Іспанії генерала Франко. Одночасно вони розірвали дипломатичні відносини з республіканським урядом.
4 березня в Картахені почався заколот на військово-морському флоті. 5 березня анархісти підняли повстання в Мадриді і оголосили про створення "Національної хунти оборони". Це повстання очолили лідер правих соціалістів Бестейро і полковник Касадо, який до цього часу керував обороною Мадрида
У республіканській армії стався повний розлад. Касадо оголосив про повалення уряду Народного фронту й утворення "Національної хунти оборони". Головний удар путчисти спрямували проти комуністів, висунувши гасло: "Уряд - без комуністів!".
Дорога фашистам на Мадрид була відкрита. 26 березня 1939 р. почався наступ фашистських військ на Мадрид. У перших числах квітня уся територія республіки була окупованазаколотниками та італо-німецькими військами. 28 березня 1939 р. війська Франко увійшли в Мадрид. Хунта Касадо покинула країну. Іспанська республіка впала.
Що дала республіка для своїх громадян? Селяни отримали 5,5 млн. га землі, зникли поміщики як клас. Заводами і фабриками керували робітничі комітети. Були усуспільнені основні галузі промисловості, встановлені тверді ціни на продукти харчування. Була запроваджена монополія зовнішньої торгівлі. Церква була відділена від держави. У ході культурної революції було відкрито 10 тис. шкіл, жінки отримали рівні політичні права з чоловіками.
Чому ж після таких перетворень в інтересах більшості громадян іспанського суспільства республіканці потерпіли військову поразку? Були фактори поразки зовнішні і внутрішні. До зовнішніх причин поразки республіканців слід віднести одверту збройну інтервенцію Німеччини й Італії на боці заколотників. До того ж на їх боці воювали десятки тисяч фашистів з Португалії, Угорщини, Фінляндії. Політика "невтручання" Англії і Франції була вигідна фашистам і обмежувала можливості республіканців.
До внутрішніх причин поразки республіканців слід віднести відсутність достатньої згуртованості і єдності в рядах Народного фронту. Надто строкатим він був з точки зору політичних позицій. Боязнь багатьох політичних лідерів соціалістичної революції, типу російської, перевершила їх страх перед можливістю встановлення в Іспанії фашистської диктатури. Народний фронт в Іспанії був формою боротьби з фашизмом, але не став його альтернативою.
Таким чином, національно-визвольна війна іспанського народу тривала майже три роки - з липня 1936 до кінця березня 1939 р. За ці роки в Іспанії загинуло понад 1 млн. чол., 500 тис. емігрувало. З падінням республіки в Іспанії почався період панування фашистської диктатури, очолюваної генералом Франко, який називався каудільйо - вождь держави. Він залишив за собою посаду голови уряду і головнокомандуючого армією.
Терор з боку фашистів проти республіканців був безмежним. Понад 1,5 млн. людей були заарештовані і кинуті в концтабори. Десятки тисяч антифашистів були розстріляні без суду за присудом фашистських військових трибуналів. Урядовим декретом були заборонені усі партії та організації робітничого класу. Комуністична партія пішла в підпілля. Єдиною партією, яка існувала легально, стала фашистська партія - Іспанська Фаланга. Диктатура ліквідувала усі демократичні здобутки революції. Були скасовані наслідки аграрної реформи. Земля, яку селяни отримали під час проведення аграрної реформи, була повернута поміщикам. Орендарів змусили платити оренду за усі три роки війни.
Вся країна була розділена на 9 військових округів і 16 "округів безпеки". Кожен громадянин Іспанії був поставлений під нагляд поліції, "старшого по цеху" на виробництві і "старшого по будинку" за місцем проживання. В Іспанії на багато років утвердилась фашистська диктатура.
Література:
1. Бережков В. М. Страницы дипломатической истории 4-е.изд -М., 1987 611с.
2. Вторая мировая воина в воспоминаниях. -М., 1990. 551с.
3. Говард М. Большая стратегия. Август 1942 - сентябрь 1943. -М., 1980. 464 с.
4. Год кризиса 1938-1939. Документи и материалы. -М., 1990. Т.1-2.
5. Грушевский М.С. На порозі нової України. -К., 1991. 120 с.
6. Документи и материалы кануна второй мировой войны 1937-1939. -М., 1981. Т.1-2.
7. Ефимов Г.К. Устав ООН: инструмент мира. -М., 1986. 131с.
8. Иллюхин Р.М. Лига Наций 1919-1939. -М., 1962.
9. История внешней политики СССР 1917-1966. -М.,1986. Т.2. 691с.
10. История международных отношений и внешней политики СССР 1917-1987. -М., 1987. Т.1-2.
11. Крылов С.Б. История создания ООН. -М., 1960. 343 с.
12. Ллойд Джордж. Правда о мирных договорах. -М., 1957. Т.1-2.
13. Локарнская конференция 1925г. Документы -М., 1959. 511с.
14. Майский И. М Воспоминания советского дипломата 1925-1945. -М., 1987. 711с.
15. Алатри П. Происхождение фашизма -М., 1961. 461с.
16. Брандт В. Воспоминания -М., 1981. 521с.
17. Вебер А.Б. Классовая борьба и капитализм. Рабочее и профсоюзное движения XX в. -М., 1991. 391с.
18. Желев Ж. Фашизм. Тоталитарное государство. Перевод с болгарского -М., 1991. 391с.
19. Забастовочная борьба трудящихся. Конец XIX - 70-е годы XX ст. Статистика 391с.
20. Идеология международной социал-демократии в период между двумя мировыми войнами -М., 1984. 296с.
Loading...

 
 

Цікаве