WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Економічне і соціально-політичне становище Іспанії у міжвоєнний період - Реферат

Економічне і соціально-політичне становище Іспанії у міжвоєнний період - Реферат

Лінкольна, Димитрова, Тельмана та ін.
Спільними зусиллями республіканської армії і інтербригад столиця Іспанії Мадрид була врятована від окупації заколотниками. Поразка заколотників стала поворотним пунктом у ході громадянської війни. Генерал Франко почав готуватися до нового наступу на Мадрид. На підконтрольній йому території закликав усіх військових офіцерів вступити у фашистську партію, королю Альфонсу ХІІІ повернув громадянство Іспанії, в школах було відновлено викладання релігії.
Комуністи з свого боку в грудні 1936 р. висунули програму під назвою "Вісім пунктів перемоги". Першою умовою перемоги мало стати створення регулярної народної армії. Весь народ повинен об'єднатися навколо уряду Народного фронту, очистити тил від ворогів республіки, здійснити націоналізацію великої промисловості, створити оборонну промисловість, встановити робітничий контроль над виробництвом, підвищити продуктивність сільського господарства, завершити аграрну реформу, економіку в цілому підпорядкувати одній меті - виграти війну.
Однак таку програму не готові були сприйняти лідери правих соціалістів, анархо-синдикалістів і республіканців. Докорінних змін у суспільно-політичному житті країни вони не допустили.
До позитивних дій уряду слід віднести виданий 7 жовтня 1936 р. декрет про конфіскацію земель ворогів республіки. Селяни і батраки отримали понад 5 млн. га землі, яка була розподілена між 376.887 селянськими сім'ями. Це позитивно вплинуло на зміцнення авторитету Народного фронту.
25 липня 1936 р. уряд створив Комітет по тимчасовому втручанню у справи промисловості. Комітет здійснював передачу у власність держави тих підприємств, власники яких їх залишили і не бажали повертатися до організації виробництва продукції. Такі підприємства були передані під управління комітетівробітничих представників під головуванням урядових уповноважених. У жовтні 1936 р. голова уряду Л. Кабальєро все-таки видав декрет про перетворення народної міліції в регулярну армію. У січні 1937 р. в рядах регулярної армії було понад 70 тис. солдат і офіцерів. В ній був запроваджений інститут політичних комісарів, які своїм героїзмом сприяли зміцненню бойового духу бійців народної армії.
У ході війни уряд Л. Кабальєро здійснив важливі соціальні перетворення. Було видано декрети про охорону праці, збільшення зарплати, обмеження дитячої праці на виробництві, про рівноправність жінок у суспільно-політичному житті та ін.
Революційні зміни відбулися і в галузі культури та освіти. Була створена широка мережа різних культурних установ, у т. ч. такі, як Союз інтелігенції на захист культури, Асоціація студентів , Народна культура та ін. Вони організовували спеціальні курси для ліквідації не писемності, особливо в армії, створювали сотні бібліотек і т. д.
7 вересня 1936 р. уряд опублікував декрет про створення вузів для трудящих. У Барселоні, Валенсії були створені Робітничі університети. Найбідніші студенти отримували державну стипендію.
Національні області Іспанії - Каталонія і Басконія, за винятком Галісії, яка знаходилась у руках у заколотників, стали користуватися автономними правами. Це активізувало їх участь у боротьбі на стороні республіканців.
Іспанія ставала народною республікою, в якій не було крупних капіталістів і поміщиків. Це значною мірою зумовило масовий героїзм республіканців.
3 січня 1937 р. заколотники почали другий наступ на Мадрид з північного заходу. Усі їх атаки упродовж 9 і 10 січня не дали бажаного результату. Захопити Мадрид і на цей раз вони не змогли.
Через місяць заколотники почали третій наступ на Мадрид з півдня. Уже 13 лютого 1937 р., маючи значну перевагу в живій силі і техніці, вони суттєво просунулись вперед, втративши в боях 20 тис. вбитими і пораненими. Це була ще одна перемога республіканців.
8 березня 1937 р. заколотники та їх італо-німецькі союзники сконцентрували військові сили в районі Гвадалахари з тим , щоб паралізувати зв'язок Мадрида з Валенсією і таким чином взяти Мадрид. У той район вони перекинули понад 50 тис. італійців. Німецька авіація, танки, артилерія бомбардували позиції республіканців. Мета з їх боку була та сама - оволодіти Мадридом
І на цей раз республіканська армія здобула перемогу. Війська інтервентів втратили понад 10 тис. чол. вбитими, значну кількість гармат, танків. Битва під Гвадалахарою свідчила про зростання бойової могутності народної армії.
Спроби заколотників оволодіти Басконією - центром металургійної і залізорудної промисловості - також потерпіли невдачу.
3 червня 1937 р., в розпал фашистського наступу на півночі "п'ята колона" організувала заколот у Каталонії. Проте і там народна армія швидко придушила путч.
Комуністична партія звинувачувала Л. Кабальєро в неспроможності відстояти незалежність і свободу країни. 15 травня Л. Кабальєро подав у відставку. Новий республіканський уряд очолив соціаліст Негрін. До уряду увійшли і комуністи. Уряд вжив ряд заходів по зміцненню народної армії, налагодженню роботи військової промисловості, активізував боротьбу проти "п'ятої колони" в країні.
Італо-німецька інтервенція набула загрозливих розмірів. 20 червня 1937 р. об'єднані сили заколотників і інтервентів захопили Більбао, Сантадер. Німецька авіація стерла з лиця землі м. Герніку. Наприкінці жовтня вони захопили провінцію Астурію. Індустріальна північна частина Іспанії опинилась під контролем фашистів.
У грудні 1937 р. республіканські війська почали контрнаступ на Центральному фронті і взяли під контроль м. Теруель. Після двох місяців боїв Теруель знову здобули фашисти.
На весну 1938 р. республіканська армія потерпіла поразку на Арагонському фронті. Територія Іспанії була розподілена на дві частини: на північну, яка включала в основному провінції Каталонії, і на південно-центральну з провінціями Мадридом, Валенсією і Аліканте та ін.
Військова обстановка для республіканців різко погіршилась. Серед частини політичних кіл Народного фронту з'явились капітулянтські настрої, які посилились з закриттям 13 червня 1938 р. іспано-французького кордону і посиленням італо-німецької інтервенції. У середині березня 1938 р. праве крило Народного фронту поставило питання про укладення миру з фашистами.
Це привело до урядової кризи. 8 квітня 1938 р. був утворений другий уряд Негріна. У нього не увійшли капітулянти, у т. ч. військовий міністр Прієто. Цей уряд ще називали урядом національної єдності. 30 квітня була опублікована урядова програма під назвою "Декларація уряду Іспанської республіки про цілі війни". Із неї випливало, що головним завданням уряду було забезпечення незалежності і недоторканості Іспанії і
Loading...

 
 

Цікаве