WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Вступна лекція до курсу новітньої історії країн Європи та Америки (1918-1945 рр.) - Реферат

Вступна лекція до курсу новітньої історії країн Європи та Америки (1918-1945 рр.) - Реферат


Реферат на тему:
Вступна лекція до курсу новітньої історії країн Європи та Америки (1918-1945 рр.)
ПЛАН
1. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу
2. Проблеми періодизації
3. Основні напрямки історіографії та джерельна база
За насиченістю і вагомістю історичних явищ, подій і фактів період, який ми маємо розглядати, не має аналогів у багатовіковій історії народів Європи та Америки. Основними із них були дві світових війни, революції в багатьох країнах Європи (в Росії їх було дві), всеосяжна економічна криза, заснування перших міжнародних організацій (Ліга Націй та ООН) і їх спроби налагодити дійсно міжнародну співпрацю у вирішенні глобальних проблем людства. Це був час активної політичної боротьби, яка мала тенденції до жорсткого військового протистояння як в рамках держав капіталістичної системи, так і між ними і СРСР. Зіткнення класових інтересів у міжнародному масштабі в ті роки досягло своєї вершини. Вони реалізовувались державними інститутами, політичними партіями, окремими історичними особами, в тому числі А. Гітлером, Й. Сталіним, Ф. Рузвельтом, У. Черчіллем, Ф. Франко та іншими. Це були десятиріччя утвердження тоталітаризму в помислах і діях на державному рівні. Найбільш повною мірою це явище проявилося у Німеччині, Італії, Іспанії і СРСР.
Період з 1918 до 1945 рр. був таким, коли мільйони людей з Європи та Америки тривалий час проживали на чужих територіях, що було наслідком захоплення військовою силою значних територій багатьох держав, встановлення і підтримування там окупаційних режимів. Можемо констатувати, що 1918-1945 рр. - це мартиролог людства. Чисельність людських втрат ще й досі не встановлена. Існує думка, що ця цифра сягає 100 мільйонів чоловік.
Спираючись на сучасні досягнення історичної науки, маємо виявити першопричини історичної драми ХХ сторіччя, місце і роль у ній окремих історичних осіб, значимих для тих десятиріч ідеологій. Зауважимо, що не дивлячись на те, що з тих пір пройшло уже понад півсотні років , до цього часу існують різні політичні оцінки багатьох подій і явищ того часу. Можна без ризику на помилку стверджувати, що і сучасні оцінки багатьох подій новітньої історії країн Європи та Америки не є кінцевими. Введення в науковий обіг нових документів і співставлення їх з уже відомими буде спонукати дослідників до внесення коректив у здавалось би уже сталі уяви про недалеке минуле народів Європи та Америки.
Не дивлячись на складні політичні, військові умови економічний, науково-технічний прогрес, поступ у вирішенні багатьох соціальних проблем в країнах Європи та Америки дійсно мав місце. Окремі історики, політологи схильні пояснювати це тим, що поштовхом виступала війна, особливо Друга світова. Якщо це дійсно мало певний вплив, то виникає питання: якою ціною ті економічні і науково-технічні здобутки були досягнуті?
1. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу
Предметом новітньої історії країн Європи та Америки є вивчення закономірностей економічного, соціального та політичного розвитку країн Європи та Америки, особливостей діяльності політичних партій, рухів, громадських об'єднань та державних структур, ролі осіб в історичному процесі новітньої доби.
При викладанні курсу Новітньої історії країн Європи та Америки використовуються ті ж методи, що і при вивченні інших дисциплін історичного циклу, а саме: хронологічний, порівняльного і синхронного аналізу сутнісних історичних явищ. У сукупності названі методи дозволяють розглядати окремі стадії розвитку країн Європи та Америки як органічні моменти єдиного історичного процесу.
Вивчаючи даний складний історичний період, ми будемо спиратися на певні принципи, які існують в історичній науці. До них ми відносимо, перш за все, принцип об'єктивності, тобто вивчення визначальних історичних процесів, опора на факти, а не на схему , розгляд позитивних і негативних явищ в їх взаємозв'язку.
Універсальним є принцип історизму. Він передбачає вивчення історичного явища, простеження етапів його розвитку, зв'язок з іншими історичними процесами того часу.
Принцип соціального (класового) підходу дає можливість співставити класові і загальнолюдські інтереси в історичному розвитку. Цей принцип набуває особливого значення при оцінці програм політичних партій, їх діяльності та ролі в розвитку суспільства по тому чи іншому шляху. Наше завдання полягає в тому, щоб ми аналізували політичну діяльність партій, громадських об'єднань, а не судили їх за помилки у вирішенні тієї чи іншої проблеми.
До функцій курсу ми відносимо такі, як:
1) пізнавальна (інтелектуально-розвиваюча). Для студента, майбутнього вчителя історії в школі вона набирає чи не найважливішого значення;
2) практично-політична. Вона дозволяє розглядати історичний процес в єдності минулого, сьогодення і майбутнього. Саме тут знаходяться корені інтересу людини до історії, тобто до того, що було, що є і що буде;
3) світоглядна функція. Вона формує погляд на світ, суспільство, закони його розвитку, дає можливість виховання у студентів патріотизму, розуміння ними таких категорій як честь, обов'язок перед суспільством, людське щастя і добро, пізнання моральних цінностей людства.
2. Проблеми періодизації
До недавнього часу радянська історична наука розпочинала дослідження періоду новітньої історії з Жовтневої революції 1917 року в Росії, яка оцінювалась як головна подія ХХ сторіччя. Звідси оцінка головного змісту новітньої історії лежала у площині кризи капіталізму й утвердження соціалізму. Боротьба між
Loading...

 
 

Цікаве