WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Франція у ХVІ – першій половині ХVІІ ст. - Реферат

Франція у ХVІ – першій половині ХVІІ ст. - Реферат

священного писання єдиним джерелом віри. У Франції поширювалось лютеранство. Першим засновником протестанської общини був Брісонне, єпископ міста Мо.
Але богословський факультет Паризького університету рішуче виступив проти вчення реформаторів. Буржуазія півночі підтримала католицизм - символ національної єдності. Її гаслом було: "Єдиний король, єдина католицька віра". Великі мануфактуристи були зв'язані з двором. Селянство теж мислилось католицьким. Реформація поширювалась лише серед буржуазії і ремісників південно-західних міст.
У 30-х рр. ХУІ ст. протестанти стали діяти більшактивно. Королівський уряд перейшов до репресій: у 1535 р. було схоплено 35 лютеран і 300 заарештовано. При Генріху ІІ був створений надзвичайний трибунал для боротьби з кальвінізмом, що називався "Вогненна палата". За три роки він виніс близько 500 звинувачень, з них 60 смертних.
Але Реформація поширювалась у містах. З середини ХУІ ст. - кальвінізм, в т.ч. і серед ремісників. До нього примкнула і частина дворянства, зацікавленого в секуляризації церковних земель.
Опозиція до королівської влади набувала форм кальвінізму. На півночі кальвіністи були лише в містах Нормандії. Феодальна знать і дворянство Північної Франції підтримали католицький табір, очолюваний Гізами. Франсуа Гіз був головнокомандуючим королівською армією. Гізи мали великі володіння в Шампані, Лотарінгії, Бургундії.
Кальвіністів називали гугенотами і цю партію очолив дім Бурбонів (король Наварри Антуан Бурбон, його син Генріх і принц Конде), а також представник старовинного роду Шатильонів - адмірал Гаспар де Коліньї. Це була група південного дворянства, що трималась за свої привілеї. Оскільки королівська влада надавала посади дворянам з півночі і центру, вони почувались обділеними.
Обидва табори були за відродження Генеральних штатів і провінційних штатів.
У таборі захисників абсолютизму найбільш надійною опорою були "люди мантії" півночі, до яких примикала і буржуазія півночі. З них склалась партія "політиків".
Отже, соціальні і політичні суперечності набули релігійного забарвлення.
Селяни бачили ворогів і в гугенотах, який не розуміли, і в католиках - проти них були повстання.
Гугенотські війни. Гугенотські війни тривали 36 років (1562 - 1598). Вони почались в 1562 р. з епізода в містечку Вассі, коли герцог Гіз із своєю збройною силою напав на молитовні збори гугенотів. Гугеноти були озброєні, відбулось зіткнення. Після третьої війни в 1570 р. був укладений мир в Сен-Жермені. Протестанське богослужіння дозволялось по всій країні. Гугеноти одержували 4 фортеці, мали право займати великі державні посади.
Після загибелі лідера гугенотів Антуана Бурбона його місце зайняв його син Генріх Наваррський.
У 1572 р. виник план примирення партій з допомогою династичного шлюбу Генріха Бурбона і Маргарити Валуа, сестри Карла ІХ. Цей проект був зірваний Гізами і матір'ю короля Катериною Медічі, які боялись посилення гугенотів. Гугеноти, які приїхали на весілля, були перебиті 24 червня 1572 р. (Варфоломеївська ніч). Загинуло понад 2 тис. гугенотів, був убитий і адмірал Коліньї.
Але віна не припинилась. Воєнні дії стали ще більш запеклими.
ІІ період війни (1572 - 1576). Не сподіваючись на перемогу в усій державі, гугеноти створили на південному заході Франції свою державу як федерацію кількох провінцій. Міста схилялись до королівської влади, а дворяни змушували їх виступати проти. Влада на півдні опинилась в руках кальвіністів.
В другий період сформувалась поілтична ідеологія гугенотів, які боролись проти абсолютизму. В памфлетах монархомахів - гугенотських публіцистів виславлялись середньовічні Генеральні штати.
Юбер Ланге і Дю Плессі Морне - публіцисти. Другий написав "Позов до тиранів", де визначав народ як багатоголове чудовисько.
Ідея Бодена - монарх не повинен бути тираном, повинен радитись з "ліпшими людьми".
ІІІ період (1576 - 1598). Після смерті Карла ІХ у 1574 р. трон Франції перейшов до Генріха ІІІ, його брата. Католики боялись, що в разі його смерті трон перейде до Генріха Наваррського, його родича, кальвініста.
У 1576 р. католики створили Лігу. Очолив її Генріх Гіз, якого католицька Ліга розглядала як претендента на престол.
У 1576 р. в Блуа зібрались Генеральні штати. Сторонники протестували проти спроб Генріха ІІІ примиритись з гугенотами і надати їм свободу віросповідання. Однак королівським едиктом це право було надане скрізь, крім Парижа. Гугеноти одержали також 8 фортець і зберегли свою армію.
Гізи повели агітацію проти короля, використовуючи невдоволення низів - ремісників і дрібних торгівців. У 1584 - 85 рр. В Парижі була утворена Паризька ліга, більш демократична, ніж католицька. Керівниками були монахи-фанатики, але осовну роль відігравали нотаріуси, прокурори, адвокати, середня буржуазія. Був створений "Комітет 16-ти" (по числу 16 кварталів). За прикладом Парижа й інші міста перетворювались у незалежні республіки.
Король вирішив розігнати Паризьку лігу і позбутися опіки Гізів і почав стягати війська до Лувра. Народ споруджував на вулицях барикади. Тоді король втк у Шартр. У 1588 р. в Блуа зібрались Генеральні штати. Король, прагнучи придушити опозицію, наказав убити Гіза. В Парижі вибухнуло обурення. Ліга висунула свого кандидата на престол - брата Гіза, герцога Майєнського. Скориставшись цією обстановкою, Філіп ІІ (Іспанський) ввів у Париж свій гарнізон.
Генріх ІІІ спробував виправити становище і пішов на угоду з Генріхом Наваррським, якого проголосив своїм наступником. Весною 1589 р. обидва королі пішли на Париж.
1 серпня 1589 р. Генріх ІІІ був убитий монахом, членом Ліги. Королем Франції повинен був стати Генріх Наваррський, але йому належало ще перенести війну з Лігою і католицькими противниками.
"Комітет 16-ти" був розпущений. На селі повстали крокани з гаслом "На гризунів", громили маєтки дворян, збирачів податків. Народний рух примусив політичних противників піти на примирення і компроміс. Париж згодився прийняти Генріха, який вже був коронований у Шартрі, але він повинен був перейти в католицьку віру, що ним і було зроблено: "Париж вартий месси".
У 1598 р. закінчилась війна з Філіпом ІІ, громадянські війни скінчились. Генріх ІV у 1598 р. видав Нантський едикт, що мав на меті примирити католиків і гугенотів. Католицтво ставало державною релігією, але гугеноти одержували право сповідувати
Loading...

 
 

Цікаве