WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Угорщина в ХІ – ХV століттях - Реферат

Угорщина в ХІ – ХV століттях - Реферат

робили спроби усуспільнити майно. Однак, селяни не створили боєздатної армії і потерпіли поразку. У 1449 р. у Словаччині вибухнуло повтання "братчиків" під проводом Петра Аксамита. Угорські феодали придушили його.
У ХІІІ - ХІV ст. угорські міста переживали господарське піднесення. Найбільшими були Буда, Пешт, Естергом. У ХІV ст. з'явились цехи. Почала розвиватись гірнича справа - дорогоцінні метали і мідь. Цьому сприяла і королівська влада. У 1327 р. Карл-Роберт оголосив гірничу регалію королівською прерогативою.
В містах патриціат був німецьким. Ремісничу масускладали угорці. У більшості міст - самоуправління. У ХІV - ХV ст. в ряди патриціату почали проникати угорці. У 1439 р. городяни Буди винищили більшу частини німецького патриціата. Влада перейшла до угорських баронів.
Піднесення міст сприяло посиленню і централізації держави.
Період міжцарювання закінчився у 1308 р. обранням на престол родича Арпадів Карла-Роберта Анжуйського з Неаполітанського королівства. З цього часу утвердився принцип обрання королів сеймом.
При Анжуйській династії королівська влада посилилась. Спираючись на дворян і міста, Карл-Роберт (1308 - 1342) і Людовік (Лайош) І (1342 - 1382) приборкали магнатів. У країні настав внутрішній спокій, економічне пожвавлення.
В Угорщині склалась станово-представницька монархія. Хоча королі Анжуйської династії правили з допомогою Державної ради, але змушені були час від часу скликати сейм. З 1351 р. в сеймі почали засідати рядові дворяни, а з початку ХV ст. - важливі постанови, оголосивши недоторканою дворянську земельну власність і обмеживши перехід селян.
Королі Анжуйської династії знову приєднали Хорватію і Далмацію. Над Молдавією І Волощиною був встановлений протекторат. Лайош І намагався об'єднати під своєю владою Угорщину і Неаполітанське королівство, але його походи на південь Італії закінчились поразкою.
Недовгою виявилась і династична унія з Польщею, укладена в 1370 р. Після смерті Лайоша І вона розпалося.
У кінці ХІV ст. - знову смути. Король Сигизмунд (Жигмонд) в умовах зіткнення різних груп змушений був робити магнатам великі поступки, щоб заручитись підтримкою. Зате він у 1411 р. був обраний на престол Священної Римської імперії. У 1396 р. Жигмонд здійснив хрестовий похід проти турок, в якому брали участь німці і хрестоносці з інших країн. Але під Нікополем хрестоносці були розбиті, Жигмонд ледве уник полону.
Була укладена унія з Польщею. На Угорський престол був запрошений польський король Владислав ІІІ. Він проголосив новий хрестовий похід проти турок, але під Варною у 1444 р. польсько-угорське військо було розбите турками, а король Владислав ІІІ загинув.
Дрібні і середні дворяни об'єднались навколо центральної влади. У 1446 р. правителем був обраний полководець Янош Хуньяді. Він ліквідував магнацькі ліги, створив ополчення з дворян і городян і в 1456 р. наніс поразку туркам біля Белграда. Це затримало просування турок.
Становище Угорщини ще більш зміцніло при сині Яноша Хуньяді Матіаші Корвіні (1458 - 1480) обраному сеймом на престол. Він створив постійну найману армію і зміцнив судовий аппарат. В Угорщині оформилась станова монархія. В сеймі засідали і представники міст. З міст брались немалі податки. Матіаш Корвін зумів розширити Кордони Угорщини. До неї були приєднані Моравія і Сілезія (захоплені у Чехії), Автсрія і Штірія (захоплені у Габсбургів). Однак після Матіаша Корвіна, коли престол зайняли польські Ягеллони - Владислав, а потім Людовік, знову почалось повстання магнатів.
Погіршилось становище селян. Приводом для їх виступу став збір ополчення проти турок. Весною 1514 р. папа Лев Х очолив хрестовий похід. Учасникам обіцяв пільги, в т.ч. звільнення від особистої залежності.
Зібралось 40 тис. куруцій (хрестоносців) з селян і бідноти. На чолі - дворянин з Трансильванії Дьердь Дожі. Куруци не пішли проти турок, а підняли повстання. Дожі створив сильну армію. Куруци захопили ряд міст і оголосили Угорщину республікою без станових привілеїв.
Але при облозі Темешвара куруци потерпіли поразку. Поранений Дожі був схоплений і страчений після тортур - спалений на розпеченому троні. 7 тис. селян були страчені. Восени 1514 р. зібрався "Дикий сейм", що позбавив селян права переходу з збільшив повинності. Селянам було під страхом смерті заборонено носити зброю.
Це послабило обороноздатність Угорщини проти турок. У 1526 р. в битві при Мохачі турецька армія Сулеймана розбила чесько-угорське військо. Південно-східна Угорщина відійшла до турок, західна - до Австрії, а Трансильванія визнала залежність від Османської імперії. На століття була втрачена незалежність.
Список літератури:
1. Взаимосвязь социальных отношений и идеологии в средневековой Европе. - М., 1983.
2. Всемирная история. - М., 1957.
3. Господстующий класс феодальной Европы. - М., 1989.
4. Гутнова Е.В. Классовая борьба и общественное сознание крестьянства в средневековой Западной Европе (ХІ - ХV ст.). - М., 1984.
5. Европа в средние века: экономика, политика, культура / Сб. статей к 80-летию академика Сказкина С.Д. - М., 1972.
6. Идейно-политическая борьба в средневековом обществе. - М., 1984.
7. История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма. В 3-х томах. - Т. І-ІІ. - М., 1985, 1986.
8. Классы и сословия средневекового общества / Под ред. Удальцовой. - М., 1988.
9. Проблемы развития феодальной собственности на землю. - М., 1979.
10. Самаркин В.В. Историческая география Западной Европы в средние века. - М., 1976.
11. Феодальная рента и крестьянские движения в Западной Европе ХІІІ - ХV вв. - М., 1985.
12. История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. - М., 2000. - Т. 1.
13. История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. - М., 2000. - Т. 2.
14. Влась и политическая культура в средневековой Европе. - М., 1992.
15. Европейское дворянство ХVІ - ХVІІ вв.: границы сословия. - М., 1997.
16. Средневековая Европа глазами современников и историков: Книга для чтения в шести частях. - М., 1994. - Ч. ІV - V.
17. История средних веков. Европа. - Минск, 2000.
18. Кардини Ф. Истоки средневекового ріцарства. - М., 2000.
19. Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (VІ - ХVІІ вв.). - Ленинград, 1990.
20. Мировая культура. Средневековье. - М.: Алтейа, 1996.
21. Контамин Ф. Война в серние века. - СП (б): Ювента, 2001.
Loading...

 
 

Цікаве