WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Німеччина у ХІІ – ХV ст. - Реферат

Німеччина у ХІІ – ХV ст. - Реферат

були силою, здатною об'єднати Німеччину.
Коли Габсбурги зміцніли, їх перестали обирати на королів. У 1308 р. королем був обраний дрібний князь Люксембурзький Генріх VІІ. Оженивши свого сина Іоанна на спадкоємиці чеського престолу Єлизаветі, він забезпечив своїй династії спадкові права на Чехію.
Генріх УІІ поновив грабіжницькі походи в Італію. У 1310 р. він пішов на Альпи за грішми і коронуванням у Римі. Під час походу Генріх VІІ помер, а похід провалився.
Знову почалась боротьба за престол. На ньогопретендували Фрідріх Габсбург і Людвіг Баварський. Суперники почали війну, переможцем вийшов Людвіг Бааварський (1314 - 1347). Він також використав корону для розширення володінь свого дому. Людвіг Баварський теж пішов на Італію. Авіньйонський папа Іоанн ХХІІ відлучив його від церкви. Однак Людвіг зайняв Рим і посадив на престол антипапу, який його коронував. Далі все йшло, як і раніше - грабунки німців і спроба зібрати податок викликали повстання городян у Римі. Антипапа і імператор втекли з міста.
Хоч папа Іоанн ХХІІ і наклав інтердикт (заборону богослужінь), це лише посилило негативне ставлення до папства. Антипапські настрої проникли в середовище князів і набули національного забарвлення. У 1338 р. рейхстаг прийняв постанову про те, що обраний курфюстами король має імператорські права і без коронування папою.
Незадоволені посиленням Баварії курфюсти ще за життя Людвіга обрали на престол імперії чеського короля Карла Люксембурга. Карл ІУ видав Золоту буллу - закон. Короля обирає колегія курфюстів, що складалася із трьох церковних князів: архієпископів майнцського, кельнського і трірського і чотирьох світських - короля чеського, герцога саксонського, пфальц-графа рейнського. Встановлювався чіткий порядок проведення виборних засідань курфюстів. Засідання повинен був скликати архієпископ майнцський у Франкфурті-на Майні. Обрання короля (імператора) - більшістю голосів. Між курфюстами були поділені ранги і титули. Першим серед світських князів вважався чеський король, а серед церковних - майнцський архієпископ. Курфюстам дозволялрсь мати свою монету. Заборонялись союзи міст проти князів. Феодалам дозволялись коаліції і війни але з тим, щоб війни оголошувались за 3 дні до їх початку.
З кінця ХV ст. Германська імперія називалась "Священною Римською імперією німецької нації", але не була єдиною централізованою державою. Формально до неї входили Нідерланди, П'ємонт, Модена, Генуя, Лукка, Флоренція, Мантуя, Менферрато, Швейцарія, Чехія. На ділі ці держави були або цілком незалежні, або входили до складу інших держав. Швейцарія була суверенною, італійські міста-республіки не мали зв'язку з імперією. Чехія знаходилась у слабій залежності. Навіть досвідчені юристи не могли визначити її кордони.
Німеччина являла собою строкатий конгломерат різних утворень, етнічно - німці і слов'яни.
Імператор - по суті один із князів, яrий реально розпоряджався лише спадковими землями. Не було ні загальноімперського володіння, ні загальних збройних сил. Вища влада належала не імператору, а князям. Верховним органом була колегія курфюстів, яка мало права обирати і знімати імператорів. Законодавча влада формально визнавалась за рейхстагом, що складався з "імперських членів" - князів, частини імперських рицарів і представників імперських міст. Але сфера діяльності рейхстагу була вкрай вузькою, він не втручався в політичне життя князівств, а займався тільки загальними справами.
В князівствах, навпаки, проходило політичне згуртування. Князі збирали податки, карбували монету. Скасовувалась васально-ленна система. Військо набиралось наймане. В кожному князівстві сформувався станово-представницький орган - ландтаг - з міщан, духівництва, дворян.
Династія Люксембургів протрималась на імперському престолі (з перервою) до 1437 р. Останній її представник - Сигізмунд, одружений із угорською принцесою, приєднав до імперії Угорщину. Однак, від імперії від'єдналась Чехія, народ якої піднявся на боротьбу з німецьким засиллям і католицькою церквою. Скоро звільнилась від зв'язку з Німеччиною і Угорщина.
У 1437 р. імператорська влада остаточно перейшла до Габсбургів. Імперія все більше набувала характеру федерації самостійних германських держав. Тевонський орден, потерпівши поразку від Польщі, визнав у 1466 р. залежність від польського короля. Данія завоювала Шлезвіг і Гольштейн. Прованс приєднаний до Франції. Однак, повного краху імперії не сталося. В самій Німеччині були сили, зацікаавлені в єдності. У 1439 р. з'явився памфлет "Реформація імператора Сигізмунда", де була ідея централізації. Її виношувало бюргерство.
Але і серед князів були прихильники єдності - через реформу - створити загальний суд, "земський мир". Але більшість князів були проти. Реалізувати реформи не вдалось. У 1499 р. від Габсбургів повністю звільнилась Швейцарія.
Отже, упродовж усього середньовіччя Німеччина залишалась роздробленою, а влада імператора - номінальною. Роздробленість гальмувала політичний розвиток країни, а економіка її була строкатою.
Список літератури:
1. Взаимосвязь социальных отношений и идеологии в средневековой Европе. - М., 1983.
2. Всемирная история. - М., 1957.
3. Господстующий класс феодальной Европы. - М., 1989.
4. Гутнова Е.В. Классовая борьба и общественное сознание крестьянства в средневековой Западной Европе (ХІ - ХV ст.). - М., 1984.
5. Европа в средние века: экономика, политика, культура / Сб. статей к 80-летию академика Сказкина С.Д. - М., 1972.
6. Идейно-политическая борьба в средневековом обществе. - М., 1984.
7. История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма. В 3-х томах. - Т. І-ІІ. - М., 1985, 1986.
8. Классы и сословия средневекового общества / Под ред. Удальцовой. - М., 1988.
9. Проблемы развития феодальной собственности на землю. - М., 1979.
10. Самаркин В.В. Историческая география Западной Европы в средние века. - М., 1976.
11. Феодальная рента и крестьянские движения в Западной Европе ХІІІ - ХV вв. - М., 1985.
12. История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. - М., 2000. - Т. 1.
13. История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. - М., 2000. - Т. 2.
14. Влась и политическая культура в средневековой Европе. - М., 1992.
15. Европейское дворянство ХVІ - ХVІІ вв.: границы сословия. - М., 1997.
16. Средневековая Европа глазами современников и историков: Книга для чтения в шести частях. - М., 1994. - Ч. ІV - V.
17. История средних веков. Европа. - Минск, 2000.
18. Кардини Ф. Истоки средневекового ріцарства. - М., 2000.
19. Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (VІ - ХVІІ вв.). - Ленинград, 1990.
20. Мировая культура. Средневековье. - М.: Алтейа, 1996.
21. Контамин Ф. Война в серние века. - СП (б): Ювента, 2001.
Loading...

 
 

Цікаве