WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Країни Піренейського півострова в умовах реконкісти - Реферат

Країни Піренейського півострова в умовах реконкісти - Реферат

столиці графства. У ХІІІ ст. тут ужесформувався етнос.
Крім короля великими власниками були гранди і прелати. Тут були рицарські ордени - Авісський, Калатрава. Вільні общини селян, як і в Кастилії, мали королівські грамоти, подібні до кастільських фуерос.
Серед міст перше місце займав Ліссабон, що став столицею. Политика віротерпимості до євреїв, мусульман сприяла росту міст. Король спирався на нижче дворянство. Це дозволяло їм боротись проти магнатів. У ХІV ст. селяни були переведені на грошову ренту.
У 1383 р. кастильський король претендував на португальський престол, але Португалія відстояла незалежність. У ХV ст. Португалія стала на шлях колоніальної експансії. Початок - захоплення у 1415 р. фортеці Сирна на африканському узбережжі.
У Піренейських державах рано з'явились станові установи. Це викликано ростом політичної активності після реконкісти. Виникла знать, що мала політичну вагу. Від неї дуже залежали королі.
Раніше від інших кортеси з'явились в Леоні, об'єднаному з Кастилією. За короля Альфонса ІХ в королівській курії з 1188 р. стали засідати і представники міст. З 1250 р. кортеси почали збиратись і в Кастилії. В Каталонії - з 1218 р., в Арагоні - з ІІ пол. ХІІІ ст. В цей же час - в Португалії і Наваррі.
У склад кортесів входили 3 стани: духівництво, дворяни, міщани. В Арагоні - 4: феодальна знать (рікос омбрес), дворянство, духівництво і представники деяких міст.
У порівнянні з парламентом кортеси мали ширші права - вони не лише вирішували фінансові справи, але й брали участь в законодавстві, престолонаслідуванні. Арагонські кортеси приймали присягу короля, що він буде поважати закони і звичаї (фуерос) країни. Кастильські кортеси встановлювали бюджет королівського двору. Члени кортесів користувались парламентською недоторканістю.
В ХV ст. ряд селянських виступів в Каталонії, на острові Майорка. У 1462 - 1472 р. - масове повстання на півночі Каталонії. Селяни вимагали відміни кріпосної залежності і "дурних звичаїв" (посмертний і шлюбний побори і "право першої ночі"). На чолі повсталих став збіднілий ідальго Варталят. Він встановлював строгий воєнний порядок, поділив селян на загони. Селяни одержали кілька перемог над феодалами. Арагонський король Хуан ІІ, що саме вів переговори з арагонською та каталонською знаттю, вступив у переговори з Варталятом і з його допомогою виступив проти знаті. Варталят одержав звання віконта і землі. Селяни одержали незначні поступки.
1484 р. каталонські селяни підняли нове повстання, очолене селянином Педро Хуаном Сала. Керівників схопили, але повстання тривало і тоді король пішов на поступки. У 1486 р. уряд оголосив про відміну особистої залежності і "дурних звичаїв". Але оброк лишався, як і церковна десятина.
Боротьба на Майорці закінчилась без результатів.
Об'єднання Кастилії з Арагоном. У 1479 р. воно сталося в результаті династичного шлюбу Фердинанда Арагонського і Ізабели Кастильської. Спільно вони збирались боротись проти арабів на півдні - в області Гранади.
Крім того, кастильське дворянство і міста хотіли використати зовнішні ринки, якими володів Арагон в басейні Середземного моря. Династична унія виявилась міцною. Населення, хоч і мало певні відмінності, складало єдину етнічну спільність - іспанський етнос.
У кінці ХV ст. королівська влада в Іспанії зміцніла. Хоча кожне королівство зберігало автономію - окремого короля і кортеси, привілеї знаті і в Кастилії і в Арагоні були порушені. Їй були заборонені приватні війни, право карбувати монету. Землі невдоволених феодалів конфісковувались.
Фердинанда і Ізабеллу називали католицькими королями, вони підкорили собі церкву. Фердинанд одержав від папи магістерство над орденами і конфісковував їх багаті земельні володіння.
У 1480 р. в Іспанії була введена інквізиція, що слугувала державній владі. Вона наглядала за всім населенням країни, а найбільше - за маврами і євреями. Суд інквізиції міг за таємномим доносом засудити будь-кого, підозрюваного в єресі. 9 років іспанську інквізицію очолював Торквемада. Він послав на страту - спалення 8 тис. чол. А ще були й засуджені до ув'язнення.
У 1492 р. після тривалої облоги впала Гранада. Південь був приєднаний до Іспанського королівства. Маврам було обіцяно зберегти їх віросповідання, однак обіцянки були порушені. Почались переслідування мусульман та євреїв. Багато з них покидали Іспанію і переселялись в Африку.
Південь економічно підупав.
У ХV ст. в Іспанії склалась монархія - абсолютна. Феодальна знать перетворилась на придворну аристократію. Але провінційна розрізненість збереглась, як і станові відмінності.
Правові звичаї записувались у особливі документи - фуерос. Фуерос м. Леона 1020 р., наприклад, наказує повертати сеньйорам селян.
У 1479 р. об'єднання Кастілії та Арагону поклало початок багатьом новаціям в житті Піренейського півострова. Завершення реконкісти наближало великі географічні відкриття. Була наявна й соціальна верства, зацікавлена у відкритті і завоюванні нових земель - феодальне рицарство, яке століттями було усунуте від виробництва і займалося лише війною. Попереду була ціла епоха іспанського мореплавства, завоювання нового світу.
Список літератури:
1. Взаимосвязь социальных отношений и идеологии в средневековой Европе. - М., 1983.
2. Всемирная история. - М., 1957.
3. Господстующий класс феодальной Европы. - М., 1989.
4. Гутнова Е.В. Классовая борьба и общественное сознание крестьянства в средневековой Западной Европе (ХІ - ХV ст.). - М., 1984.
5. Европа в средние века: экономика, политика, культура / Сб. статей к 80-летию академика Сказкина С.Д. - М., 1972.
6. Идейно-политическая борьба в средневековом обществе. - М., 1984.
7. История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма. В 3-х томах. - Т. І-ІІ. - М., 1985, 1986.
8. Классы и сословия средневекового общества / Под ред. Удальцовой. - М., 1988.
9. Проблемы развития феодальной собственности на землю. - М., 1979.
10. Самаркин В.В. Историческая география Западной Европы в средние века. - М., 1976.
11. Феодальная рента и крестьянские движения в Западной Европе ХІІІ - ХV вв. - М., 1985.
12. История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. - М., 2000. - Т. 1.
13. История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. - М., 2000. - Т. 2.
14. Влась и политическая культура в средневековой Европе. - М., 1992.
15. Европейское дворянство ХVІ - ХVІІ вв.: границы сословия. - М., 1997.
16. Средневековая Европа глазами современников и историков: Книга для чтения в шести частях. - М., 1994. - Ч. ІV - V.
17. История средних веков. Европа. - Минск, 2000.
18. Кардини Ф. Истоки средневекового ріцарства. - М., 2000.
19. Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (VІ - ХVІІ вв.). - Ленинград, 1990.
20. Мировая культура. Средневековье. - М.: Алтейа, 1996.
21. Контамин Ф. Война в серние века. - СП (б): Ювента, 2001.

 
 

Цікаве

Загрузка...