WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Економічний розвиток Європи в ХІ – ХV століттях. Феодальне місто - Реферат

Економічний розвиток Європи в ХІ – ХV століттях. Феодальне місто - Реферат


Реферат на тему:
Економічний розвиток Європи в ХІ - ХV століттях. Феодальне місто
Відокремлення ремесла від сільського господарства. Теорії виникнення середньовічного міста.
У Х - ХІ ст. відбулись значні зрушення в розвитку продуктивних сил країн Західної Європи, насамперед в сільському господарстві. Розщвивались як землеробство, так і тваринництво. У селян з'явились лишки сільськогосподарської продукції і вони могли обміняти їх на вироби ремесла, замість того, щоб виробляти їх самим.
Розвивалось і ремесло. Значний прогрес відчувався у металургії, виготовлення зброї, тканин, особливо шерстяних. Виготовлення сукна перетворилось на окрему галузь.
Вовняні тканини виготовлялись в Північній Італії і Фландрії. Відокремилась від ремесла і обробка шкір, гончарство, будівництво. Ремісник перетворився у дрібного товаровиробника. Розвивалась і торгівля. Регулярними ставали ярмарки. Розширювалась чеканка і сфера обігу монет. Настав момент, коли ремесло перетворилось у самостійну галузь виробництва.
Поруч з античними містами почали виникати нові середньовічні - центри ремесла й торгівлі.
У 1968 р. була дискусяі з приводу виникнення середньовічних міст. В ній взяли участь всі визначні медієвісти, а початковою була доповідь М.Я. Сюзюмова. Істориків цікавила проблема спадковості античного міста і середньовічного. І чому виникли міста в середні віки? Чи лише як поселення ремісників? Це не логічно, адже ремісники збували товар селянам. Разом з тим багато античних міст увійшли в середньовіччя навіть без упадку.
З "Салічної правди" ми не отримуємо жодних уявлень про місто. Варварському праву це поняття було взагалі невідоме. У Григорія Турського, який був господарем єпископського міста, - це воєнний і адміністративний центр, резиденція королів, єпископа і знаті. Отже, дискусійним було питання про континуітет (продовження, спадковість) у розвитку міст з часів античності.
Немало міст з'явилось з укріплень - бургів (це відбилось і в назвах - Гамбург). Але принципових відмінностей між "старими" і "новими" містами не було.
А взагалі, ще у ХІХ ст. історики намагались відповісти на питання про походження міст. "Романістична" теорія, яку підтримували Савіньї, Т'єррі, Гізо, Ренуар, базувалась на матеріалі романізованих територій Європи і вважала середньовічні міста прямим продовженням пізніх античних міст. Історики, які вивчали матеріали Північної, Центральної Європи схилялись до "вотчинної" теорії - Ейхогорн, Ніч, міста, що розвинулись з феодальної вотчини, її управління.
"Маркова" теорія (Мауер, Гірке, Белов) виводила міста з общини - марки. "Бургова" теорія - з фортець-бурге і на бурговому праві. "Ринкова" теорія виводила міське право з ринкового, що діяло в місцях, де велась торгівля. Німецький історик Рітшель в кінці ХІХ ст. намагався об'єднати "бургову" і "ринкову" теорії, стверджуючи, що міста починались з поселень купців навколо укріплень.
Піренн основну роль відводив купецтву - "торгова" теорія. Згідно з нею міста виникали навколо факторій.
Найраніше - в ІХ ст. виникли міста в Італії - Венеція, Генуя, Піза, Флоренція, Барі, Неаполь, у Х ст. - на півдні Франції - Марсель, Арль, Нарбон, Монпель'є, Тулуза. У Х - ХІ ст. - в Північній Франції, в Нідерландах, Англії, Німеччині. Фландрські міста Брюгге, Іпо, Гент, Лілль, Дуе, Аррас славились тонким сукном.
У ХІІ - ХІІІ ст. виникли феодальні міста на північних околицях і за Рейном.
Міста мали 1 - 5 тис. жителів. 80 - 100 тис. мали Константинополь, Париж, Мілан, Венеція, Флоренція, Кордова, Севілья.
Центр міста - бург, сіті, град.
Ознаки міст: ратуша, стіни, радіальна забудова. Вулиці - не ширші від довжини списа. У будинках другий поверх виступав над першим.
Боротьба міст з феодальними сеньйорами.
Міста Північної і Середньої Італії - Венеція, Генуя, Сієна, Флоренція, Лукка, Равенна, Болонья у ІХ - ХІ ст. стали містами-державами. Типовою була боротьба Мілана. В ХІ ст. влада графа змінилася там владою архієпископа. Боротьба з сеньйором згуртувала і популірів і нобілітет. З 50-х рр. рух громадян став громадянською війною. Вона переплелась з єретичним рухом - виступом вальденсів і катарів. Нарешті, в ХІ ст. місто одержало статус комуни. На чолі його стали рада консулів з привілейованих громадян - представників купецько-феодальних верств.
У Німеччині були імперські міста - підкорялись імператору, але фактично були республіками - Любек, Нюрнберг, Франкфурт-на-Майні. Ними управляли міські ради, карбувалась монета.
Багато міст Північної Франції - Лем'єн, Сен-Кантен, Нуайон, Бове, Суассон, Лан і Фландрії - Гент, Брюгге, Іпр, Лілль, Дуе, Сент-Омер, Аррас та ін. стали містами-комунами в результаті тривалої і кровопролитної боротьби з сеньйорами. Вони обирали раду, на чолі її - мера. Сеньйору такі міста сплачували невелику ренту, а у разі війни виставляли збройний загін. Міста-комуни самі виступали в ролі сеньйора щодо оточуючих селян.
200 років тривала боротьба за незалежність м. Лана. Сеньйор - єпископ Годрі встановив важкі побори і судив городян - аж до вбивства. Жителі Лана купили у єпископа хартію, але єпископ вирішив, що вона невигідна, дав хабар королю і відмінив її. У 1129 р. в Лані - повстання. Годрі вбили. Лише у 1331 р. король взяв Лан під своє управління.
Не було комун в Англії, але за допомогою викупів англійські міста у ХІІ - ХІІІ ст. домоглись для себе вольностей. 18 міст мали право "поверненого указу", за яким навіть шериф не мав права втручатись у міські справи. "Міське повітря робило людину вільною". Дрібні міста залежали від сеньйорів, навіть несли панщину, шлюбну повинність, смертний збір.
В Європі склались міщани як верства. Бюргери - від "бург" - місто - спочатку всі жителі міст. У ХІІ - ХІІІ ст. - тільки заможні, що брали участь в управлінні.
Цехи. Їх боротьба з патриціатом.
В містах з'являються корпоративні об'єднання ремісників - цехи. Це був захист від феодалів, від чужаків, ссільських ремісників. Ринок був вузьким і конкуренція була небезпечною.
Друга функція цехів - контроль за виробництвом. Цехи, однак, закріпліли певну нерівність. До кінця ХІV ст. вони відігравали прогресивну роль, а потім почали гальмувати виробництво.
Цехи брали участь в охороні міста. Це організація взаємодопомоги.
Повноправними членами цеху були лише майстри. Підмайстром вважався ремісник, що вже пройшов виучку, оволодів ремеслом і отримував за свою працю платню від майстра. Щоб стати майстром, він повинен був нагромадити певну суму на майстерню і скласти
Loading...

 
 

Цікаве