WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Візантія у ІV – ХІ ст. - Реферат

Візантія у ІV – ХІ ст. - Реферат

утворення протоболгарами держави і згодитись на сплату данини. У УІІІ - ІХ ст. Болгарія стала суперницею Візантії на Балканах.
В УІІ ст. дещо послаблені були податки, але війни вимагали коштів, і вони знову почали підніматись. Політичні зіткнення були гострими. Щоб послабити знать, василевси (імператори) почали дробити ферми (адміністративні райони): це послаблювало стратигів, що були на їх чолі.
З 717 р. прийшла до влади Ісаврійська династія. Щоб зміцніти за рахунок духівництва, імператор підтримав іконоборців і у 726 р. едиктом Лева ІІІ вшанування ікон, хрестів, мощей було оголошено ідолопоклонством. Іконоборство супроводжувалось конфіскаціями, розгулом фанатизму, стратами. Монастирі закривались, монахів залучали до служби у війську, до шлюбів. У відповідь виник рух іконовшанування. Але головна мета -збагачення держави і знаті багатствами церкви була досягнута. У 843 р. вшанування ікон було відновлене, однак церква не одержала назад свого конфіскованого майна.
У ІХ ст. Візантію потрясали повстання. У 820 р. в Малій Азії почалось повстання Фоми Слов'янина. Він створив боєздатну армію і прагнув до захоплення трону. Його підтримав арабський халіф. В кінці 821 р. військо Фоми Слов'янина обложило столицю. Але імператору допоміг правитель Болгарії. Військо Фоми Слов'янина було розбите, а сам він був страчений. Але і після цього окремі загони повстанців ще діяли. Ідеологією низів стало павліканство, що зародилось у Малій Азії. Павлікани вважали, що в світі борються два начала - добро і зло, духовне і матеріальне. Церква була оголошена теж творенням сатани, зла. Уряд жорстоко розправився з павліканами. Було страчено до 100 тис. чоловік. У ІХ ст. існувала навіть їхня держава в Малій Азії з центром Тефрика. Лише у 872 р. павлікани були остаточно розгромлені. Тих, хто не відмовився від своїх поглядів, топили у морі, спалювали.
Утвердження феодальних відносин у Візантії (ІІ половина ІХ ст. - кінець ХІ ст.). Придушення народних повстань послабило общину. Неврожаї та епідемії розорювали селян і вони легко попадали у залежність від багатих динатів, віддавали їм свої ділянки і ставали париками - залежними землеробами або йшли в місто. Розорення вільних землевласників стало стихійним лихом.
Вільні селяни були основою феодального ладу, воєнної і фінансової могутності імперії. У Х ст. імператори Македонської династії видали серію законів, що перешкоджали захопленню земель селом. Але в 927 р. був великий голод і селяни за зерно віддавали свої наділи. Закони порушувались. Новелою 996 р. імператор Василій ІІ Болгаробойця відмінив строк давності повернення земель - 40 років. Тепер селянин міг повернути свою землю і через більший строк. Але й це мало допомогло.
Падала боєздатність армії. Селяни-стратіоти ставали париками командирів. Деякі селяни розорялись і вже не могли служити у війську. В кінноті почали служити лише власники 3-х ділянок. Так з'явилась грань між стратіотами і селянами. Все частіше імператори брали найманців: норманів, русів, грузин, вірменів.
У ІХ - ХІ ст. більшість селян стали париками. Формою ренти була грошова і натуральна. Повинності росли. Досить широкою була ще й верства вільних податкосплатників. Податки брались з усього - з вуликів, худоби, птиці. Подвірний податок вносили навіть неімущі.
З середини ХІ ст. почалось піднесення міст - центрів ремесел і торгівлі. Константинополь з бухтою Золотий Ріг приваблював іноземних гостей з усіх країн.
У Х ст. була написана "Книга епарха", що дає уявлення про життя міст. Ремісники були об'єднані в корпорації, що грали роль цехів. Їх було 22. В корпорації об'єднувались і торгівці. Держава мала великі прибутки від податків на ремісників і контролювала якість товарів, ціни.
В зовнішній політиці тривала боротьба з арабами. Візантія терпіла і від зміцнілої Болгарської держави. Лише у 1018 р. при Василі ІІ Болгаробойці після 50-річних війн Болгарія була завойована Візантією.
У ІХ - Х ст. розвивались відносини з Київською Руссю
В середині ХІ ст. церква остаточно розділилась на східну і західну. Це поглибило ворожі відносини Візантії із Західною Європою.
Культура Візантії надзвичайно оригінальна і багата. Великого розвитку набула богословська література. Але розвивалась і наука. Лев Математик здобув відомість як механік, математик. З VІІ ст. візантійці знали "грецький вогонь" - очевидно, суміші селітри і нафти, що давало полум'я, не гасиме водою. У ІХ ст. лікар Нікіта склав керівництво по хірургії.
Відомі поети Іоан Геометр, поетеса Кассія. З історичних творів відомі хроніки Феофана Сповідника і Георгія Амартола. Імператору Константину VІІ Багрянородному приписують трактати "Про управління державою", "Про феми і народи".
Церква і монастирі у Візантії були залежні від імператора, від держави. Патріарх на відміну від папи, не мав світської влади і великих матеріальних коштів. У єпископів не було земельних володінь і їх добробут залежав від милостей імператора. Церква бідною не була. У Х ст. були узаконені податки на церкву грішми і натурою.
Монахів у Візантії було багато. Монастирі були імператорські, патріарші і приватні. Серед населення містичні настрої були дуже поширені. Часом селяни об'єднували кілька ділянок: засновували монастир. Згодом великі монастирі стали серйозною політичною силою.
У ХІ ст. провінційна знать зміцніла і почала рватись до влади. В 1057 р. їй вдалось посадити на престол Ісаака І Комніна. Але чиновна аристократія була ще сильною і через 2 роки Ісаак зрікся престолу. У 1081 р. знову воєнна знать провінції посадила на престол Олексія І Комніна.
Візантія і Русь. Особлива сторінка історії Візантії - відносини з Руссю.
У 860 р. руські князі осадили Константинополь. Частина руської знаті прийняла християнство. У Х ст. відносини з Руссю погіршились, очевидно, в столиці були ущемлені інтереси руських і болгар. У 907 р. руські знову на човнах з'явились перед столицею і у 911 р. був укладений вигідний для Русі договір. Руські купці одержали в користування будівлі в околицях Константинополя і безкоштовне утримування таспорудження кораблів додому. Торгівлю вони вели без мита.
У 941 р. князь Ігор здійснив похід на Візантію і спустошив береги Боспору. У 968 р. візантійці схилили Святослава до походу проти болгар. Але Святослав хотів сісти міцно на Дунаї і повернув проти Візантії, але потерпів невдачу.
Володимир допомагав імператору розгромити заколотників у Малій Азії. Але імператор затягував умови посилки загону - не спішив видати свою сестру Анну за Володимира. Тоді Володимир пішов на Корсунь (Херсонес).
На Афоні був заснований руський монастир. У 1043 р. руський флот обложив Константинополь, але постраждав від бурі на Босфорі і "грецького вогню". Новий договір був скріплений шлюбом - син Ярослава Мудрого одружився з дочкою Константина ІХ Мономаха.
Тісною була співдружність культур, навіть прийомів живопису, архітектури.
Вплив Візантії на слов'нські народи був значним.
Література:
1. Агафій. Про царювання Юстиніана. - М. - Л., 1953.
2. Анна Комніна. Алексіада.
3. Книга Эпарха / Вступ. ст. М.Я. Сюзюмова. - М., 1962.
4. Византийский Земледельческий закон. - Л., 1984.
5. Лев Диакон. Исторія. - 1988.
6. М. Пселл. Хронография. - М., 1978.
7. Прокопий Кесарийский. Тайная история. - М., 1994.
8. Эклога. Византийский законодательный свод VІІІ в. - М., 1965.
9. Византийские очерки. - М., 1961,1971, 1982, 1991, 1996.
10. Курбатов Г.Л. История Византии (от античности к феодализму). - М., 1984.
11. Липшиц Э.Е. Право и суд в Византии ІУ - VІІІ в. - Л., 1976.
12. Литаврин Г.Г. Византийское общество и государство в Х - ХІ вв. - М., 1977.
13. Сюзюмов М.Я. Боротьба за пути развития феодальных отношений в Византии // Византийские очерки. - М., 1961.
14. Чекалова А.А. Константинополь в УІ веке. Восстание Ника. - М., 1986.
Loading...

 
 

Цікаве